Советы для работодателей

Три кар’єрні пастки HR-ів: як їх оминути

Олена Іванчикова,
HR-консультант

Бути HR-менеджером захоплююче. Але на професійному шляху фахівців у галузі управління персоналом можуть зустрічатися численні обмеження. Як їх знешкодити? Пропоную розглянути топ-3 пасток в HR-кар’єрі, з якими стикалася особисто і під час кар’єрних консультацій.

1. Перфекціонізм, або «Зроблю ідеально чи не зроблю взагалі»

Проблема перфекціонізму тягнеться з дитинства, коли батьки казали нам, що потрібно вчитися тільки відмінно і «висовуватися» можна лише тоді, коли впевнений на 200% у своїй правоті. А краще не робити цього взагалі. Через це дорослим людям здається, що новий досвід і напрацювання навичок – це вкрай складно, адже доведеться отримати за свої спроби «двійки». Виходить замкнене коло: щоб стати краще, потрібно отримати новий досвід, а щоб його отримати – доведеться погодитися на «граблі».

Поставте собі питання:

  • Як часто ви дозволяєте собі помилятися?
  • Чи лаєте ви себе, коли помилка допущена?
  • Чи є у вашій голові внутрішній критик, який соромить вас через помилки?
  • Наскільки легко беретеся за нові завдання?
  • Наскільки часто експериментуєте і пробуєте на практиці нові методи роботи?
  • Скільки навчань ви пройшли, бо «ось закінчу ще цей курс, тоді точно зможу зробити проект/процес/вести напрямок»?

Якщо наважитися на нове складно і ви переживаєте через кожний новий досвід – найімовірніше, перфекціонізм у вашому житті є. Що робити, щоб його опрацювати і мінімізувати?

Потрібна підтримка людей, яким ви довіряєте. Це може бути колега, керівник, друг. Корисно ділитися своїми переживаннями та сумнівами. Іноді варто просто проговорити проблему вголос, і рішення знаходиться саме. Іноді потрібно почути, що «все вийде, вже зроблено дуже багато». Такі люди не критикують, що вкрай важливо для перфекціоніста, адже він сам себе критикує без зупинки. Подумайте: з ким ви є самим собою? Хто знає вас якнайкраще? 

Добре, якщо є наставник, з яким ви маєте гарні відносини. Людина зі знанням теми, в якій ви працюєте, дасть компетентний зворотний зв’язок. Хто може бути таким наставником для вас?

Намагайтеся робити перші, нехай неідеальні спроби. Це як боятися, багато років писати «в стіл», але дозріти і все-таки показати редактору свої чернетки. Якщо вас щось лякає, почніть рухатися до незвіданого маленькими кроками. І дозвольте собі бути недосконалими, хоча б для рідних і найближчих колег.

2. Синдром самозванця, або «Я не заслуговую на цей успіх»

Невпевненість у собі може відчуватися в усьому: чи правильно я спілкуюся з персоналом? Чи тих людей запросив на інтерв’ю? Чи тим дав позитивну відповідь?.. На тлі тотальної невпевненості досягнення знецінюються. Просто вдало стали зірки, а ти сам випадково стояв поряд. Попри зусилля та вчинки. Навіть коли хвалять керівник та колеги, здається, що це ввічливість і небажання ображати. Ба більше: коли тебе хвалять, ти готовий сперечатися, адже впевнений, що твоєї заслуги немає.

Поставте собі питання:

  • Якими трьома своїми професійними досягненнями ви дуже пишаєтеся?
  • Які сильні сторони у вас є і як вони проявляються в кар’єрі?
  • Коли востаннє ви отримували позитивний зворотний зв’язок від колег або керівника? У чому він полягав?
  • Якби ви були іншою людиною, що сидить навпроти, як би ви себе похвалили – якими словами і за які здобутки?

Якщо вам важко себе хвалити або згадати досягнення останніх років – це, вірогідно, робота «самозванця», який не дозволяє говорити собі: «я – молодець». Як звести до мінімуму шкідливий вплив цього непроханого гостя?

Вести щоденник і кожне виконане завдання відзначати і усвідомлено хвалити себе за зроблене. Щовечора записувати 3 пункти за підсумком дня, якими ви пишаєтеся. Це можуть бути як тривалі проекти, так і справи, які тягнулися дуже довго і які ви нарешті здолали.

Знову-таки – варто звернутися за допомогою до наставника. Він повинен бути для вас авторитетом. Якщо наставник похвалить і розкладе по поличках, за що саме він обдарував вас таким відгуком, це конструктивний бальзам на душу.

3. Безвідмовність, або «Завжди кажу «ТАК»

Звичайно, HR завжди готовий прийти на допомогу. І, безумовно, це перша людина, до якої прийдуть поплакатися в плече і отримати корисну пораду. Саме тому часто співробітники HR-відділу не вміють будувати кордони і захлинаються від відповідальності й обіцянок, які звалили на свої плечі через «так» на всі вхідні запити.

Важливо пам’ятати, що ваш графік теж нормований, і що в 8 годин робочого часу не можна вмістити 200 завдань замість 30 запланованих. І перед тим, як виконати чергове прохання, варто глянути в щоденник або календар і переконатися, що ви встигнете виконати все обіцяне, і не почнете пити валеріанку, щоб заспокоїти і без того розхитані нерви.

Питання для самоаналізу:

  • Як часто ви затримуєтеся на роботі? З якої причини?
  • Наскільки впорядкований ваш робочий графік?
  • Яка кількість щоденних завдань з’являється «нізвідки»?
  • Чи встигаєте ви обідати протягом робочого дня і робити невеликі перерви?
  • Коли останні 3 рази ви говорили «ні» співробітникам, які зверталися до вас із проханням?

Якщо відмови – рідкість для вас, потрібно з цим щось робити. Що саме?

Почати варто з тайм-менеджменту і пріоритизації завдань, щоб реально оцінювати свій робочий час. Тут стане в пригоді матриця Ейзенхауера з терміновими і важливими завданнями. І поки вони не виконані, ви не зможете перейти до справ дрібних і неважливих.

Якщо питання співробітників – це частина ваших обов’язків і зазвичай вони термінові, ведіть облік своїх справ і ставте в чергу вхідні запити. Якщо сьогоднішній день вже зайнятий, то фіксуйте нові завдання на завтра або післязавтра.

А ще – до виконання кожного завдання додавайте 20% часу. Так часто буває: ви щойно сіли за терміновий звіт, але раптом передзвонив кандидат, за яким довго «полювали», і ви незаплановано провели експрес-інтерв’ю. Працювали, все зробили правильно, але звіт так і не розпочали.

Як змусити себе не затримуватися на роботі? Ліки дуже прості: організувати собі дозвілля після закінчення робочого дня. Родина, спорт, курси з англійської, зустрічі з друзями – ті справи, на які не можна спізнитися. 

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Lost Password