Mental Health: тренд чи необхідність?

Ольга Красіна,
HR Business Partner, Mental Health Officer
міжнародної дослідницької компанії
4Service Group,
психолог-консультант Центру томалогії

Ми живемо в час стрімких змін. Бізнес не може спати спокійно, адже щойно розгадує, що відбувається в головах споживачів, і дає їм це, доводиться включатися в нову головоломку. Тому що бажання покупців уже змінилися. Що ж лежить в основі якісного сервісу зараз? Виявилося, ми живемо в еру, коли керівництву компанії варто подумати не тільки про якісний сервіс для клієнтів, а насамперед про якісний сервіс для своїх співробітників.

Як було раніше і як є зараз?

На початку минулого століття люди віддавали гроші за сировину, і цього було досить. В умовах дефіциту доставити продукт з Куби в Європу – було вже подвигом, за який можна було сміливо віддати кровно зароблені монети. Але інфраструктура світу розвивалася і очікування покупців змінювалися. У 1930-х роках почав формуватися бренд і з’являтися реклама, що переконувала в перевагах певного товару. Чорної води з газом багато, але Pepsi Cola одна. Реклама була направлена на те, щоб кожен бренд задовольняв глибокі потреби тієї чи іншої аудиторії, завойовував довіру і надовго робив сотні тисяч людей своїми клієнтами.

У 60-х роках ситуація знову змінилася. Люди почали робити вибір не тільки на основі брендів, їх почали цікавити ще й послуги. Так в McDonalds з’явився клоун, який роздавав дітям кульки і радував своєю турботою про малюків ще і серця батьків. У 90-х роках суспільство відкрило для себе ритуали і враження. Виявляється, смак кави з білої чашки в Парижі з видом на Ейфелеву вежу відрізняється від смаку кави з офісної кавової машини, навіть якщо зерна і ступінь їх прожарювання ідентичні. Поворотний в історії 2020 ще раз змістив переваги покупців.

Чого ж вони хочуть тепер? Отримувати сервіс від щасливих співробітників. Саме щасливий персонал є фундаментом процвітання компаній. Тому в США і Європі про well-being співробітників турбуються з особливим хвилюванням. Курси про щастя там поступово затьмарили курси про успіх.

В останні роки багато українських компаній зловили цей тренд і також спробували «ощасливити» свій персонал. Хтось дарував їм карти в тренажерний зал, почувши, що спорт допомагає виробленню дофаміну. Хтось купував печиво і каву в офіс, дізнавшись про те, що вони допомагають виробленню серотоніну. День і ніч керівники намагалися зробити своїх співробітників щасливими, але ті продовжували звільнятися. Тоді в великих прогресивних компаніях з’явилися такі посади, як Happiness Manager, Mental Health Officer.

Читайте ще: Співробітник 2.0. Хто він?

Чому важливо подбати про ресурсний стан персоналу?

Якщо раніше на ринку праці існувала конкурентна гонка кандидатів за компанію, то в останні роки компанії почали боротися за таланти. Зараз існує дефіцит талановитих людей. Крім того, співробітники швидко вигорають і змінюють місце роботи. Плинність персоналу – проблема №1 у більшості компаній. А також необхідно враховувати те, що близько 70% ринку праці зараз представлено мілленіалами, цінності яких якісно відрізняються від цінностей попередніх поколінь. Вони хочуть:

гнучкості;
інноваційності;
можливості реалізувати свій потенціал;
відповідності цінностей компанії особистим цінностям.

І компанії в боротьбі за таланти «кружляють» в танці щастя свій персонал, буквально одержимі щастям на робочому місці. Заміряють індекси щастя, збільшують асортимент «плюшок» і т.д. Уже й не знають якого ще щастя заподіяти своїм співробітникам. Але проблема в тому, що більшість компаній починають будувати щастя співробітників, навіть не глянувши в їх нещасні обличчя!

Якщо вчасно розпізнавати та реагувати на емоційний стан співробітників, ми здатні попередити негативні результати їх роботи, зниження продуктивності праці, емоційне вигорання, часті лікарняні (ми знаємо про нерозривний зв’язок ментального і фізичного здоров’я), плинність персоналу.

Кому як не HR-ам знати, що економічно набагато вигідніше утримання продуктивного залученого персоналу, ніж витрати на нескінченний пошук, адаптацію, навчання нових співробітників.

Хто ж він, цей щасливий співробітник?

На мою думку, щасливий співробітник – це насамперед психічно здорова людина.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, психічне здоров’я – це стан благополуччя, при якому людина може реалізовувати свій потенціал, справлятися з життєвими стресами, продуктивно працювати і робити внесок у життя своєї спільноти.

За статистикою, 1 з 5 співробітників має труднощі, пов’язані з психічним здоров’ям; 60-70% людей, які мають депресію або тривожні розлади, є співробітниками організацій різних форм власності. При погіршенні психічного здоров’я співробітники:

на 85% складніше зосереджуються;
на 65% довше виконують завдання;
на 54% повільніше приймають рішення;
на 48% знижується здатність виконувати кілька завдань одночасно;
на 48% менш терплячі з клієнтами, колегами та керівництвом.

Крім цього, 45% людей починають шукати роботу з меншою кількістю стресу, а 31% – залишають роботу через погані умови для психічного здоров’я.

Водночас лише 2% співробітників звертаються за допомогою до HR або безпосередньо до керівника, відчувши проблеми з психічним здоров’ям. У нашій культурі не прийнято виправдовувати поганим душевним самопочуттям запізнення або відсутність на робочому місці. Співробітник швидше скаже неправду про фізичне нездужання, адже в суспільстві до цього ставляться з більшим розумінням.

Як же HR дізнатися про проблеми у співробітника?

Рекомендую періодично запитувати їх самих про це. Люди із задоволенням поділяться своїми емоційними переживаннями, особливо, на анонімних умовах.

Насамперед слід звернути увагу на три складових добробуту:

фізичне здоров’я;
психічне здоров’я;
соціальне здоров’я.

Важлива взаємодія трьох складових. Про фізичне здоров’я може подбати лікар, а про соціальне – друзі і сприятливий клімат у колективі.

Що ж компанії робити в напрямку турботи про психічне здоров’я?

У 4Service забезпечили турботу про психічне здоров’я і емоційне благополуччя таким набором інструментів:

Індивідуальні консультації психолога в офісі
Рефлексії страхів перед запуском проектів
Групи особистісного росту і самопізнання
Можливість вибирати місце роботи (дистанційно або в офісі)
Концепція безперервного навчання
Можливість відвідувати позаштатного психолога за рахунок компанії
Місце для психоемоційної розрядки в офісі
Можливість відвідування офісу з домашнім вихованцем

Після спостереження за співробітниками і опитувань ми прийшли до того, що необхідний індивідуальний підхід для благополуччя співробітників. Тому у співробітників нашої компанії з’явилася можливість знайти в «кошику щастя» те, що їм більше до душі: фітнес-заняття, додаткові освітні тренінги, корпоративна англійська, робота з психотерапевтом і т.д.

Великою популярністю користується місце для психоемоційної розрядки, де заспокійлива музика, можливість прилягти, помедитувати сприяють гармонізації, заспокоєнню розуму, наповненню енергією для продуктивної роботи. І якщо спочатку ходити туди було соромно, то тепер в кімнату бронюють місця.

Ще одна фішка 4Service – pet friendliness. Кожен може привести на роботу свого улюбленця. Поява тварин в офісі – кращий антистрес 🙂 Але перед впровадженням цієї ініціативи я наполегливо рекомендую провести опитування, щоб виявити, чи згодні всі «дружити» з чужими тваринами і чи немає у когось на них алергії.

Чи повертаються інвестиції, вкладені в програми благополуччя?

Адже бізнес – це не про те, щоб дарувати щастя всім навколо. Бізнес – це доцільність і зростання прибутку. Дослідження показують, що інвестиції в психічне благополуччя персоналу виправдані. За фактом реалізації програми турботи про психічне здоров’я і емоційне благополуччя в нашій компанії:

плинність персоналу зменшилася з 44% до 32%;
індекс лояльності персоналу збільшився з 23% до 38%;
залученість збільшилася з 73% до 84%.

Крім того, зменшилася кількість лікарняних днів.

Читайте ще: Управління життєвим досвідом, конфіденційність, оренда талантів та інші нові HR-тенденції

Що важливо для співробітників?

Якщо у керівництва немає можливості забезпечити повну програму well-being, то можна почати з малих кроків. Згідно з дослідженням 4Service, найактуальнішими проблемами є:

створення прозорих довірливих комунікацій між керівництвом і співробітниками компанії;
регулярний підтримуючий і розвиваючий зворотний зв’язок;
усунення булінгу і публічної критики;
облаштування комфортних робочих місць.

Це той необхідний мінімум, не кажучи про харчування в офісі, масажні кабінети, психолога, кімнати відпочинку для співробітників, який сприяє психоемоційному благополуччю персоналу і як наслідок ефективному прибутковому бізнесу.

Well-being і пандемія: як нові умови праці вплинули на персонал?

За часів пандемії багато компаній перейшли на гібридну форму роботи, поєднуючи дистанційну роботу та присутність в офісі. Хтось же віддав перевагу одному з цих типів роботи. Згідно з опитуванням 4Service, більшість респондентів позитивно поставилися до онлайн-роботи. Серед переваг вони відзначили:

економію часу на дорогу в офіс;
можливість самостійно керувати часом;
можливість вирішувати особисті питання в робочий час;
зниження ризиків захворіти;
економія грошей на дорогу.

Водночас велика кількість респондентів зазначили, що побутові питання є відволікаючим чинником і заважають виконувати роботу вдома, тому їх віднесли і до негативних наслідків дистанційки. До іншого великого недоліку роботи вдома віднесли відсутність соціалізації, а як наслідок цього – відчуття самотності.

Як допомогти співробітникам у цій ситуації?

Видиме лідерство. Керівнику слід показати приклад усвідомленості і зібраності, який будуть зчитувати співробітники.
Безпека. Дати співробітникам вибрати місце, де вони будуть відчувати себе безпечно – вдома чи в офісі.
Гнучкість. Надати вибір, о котрій годині починати роботу, але нагадати про відповідальність за результат виконання завдання.
Системні комунікації. Продовжувати організовувати спілкування між співробітниками, навіть коли вони на дистанційці, щоб нагадувати їм про відповідальність і давати важливе почуття причетності до колективу і людський контакт.
Благодійність. Допомагає міняти особистість на рівні свідомості і дає відчуття своєї потрібності, подяки, соціальної значущості.
Ухвалення людей і їх «не ок». Не пригнічуючи негативні почуття, а вміючи їх проживати, співробітники будуть відчувати себе психічно здоровішими.
Можливість говорити відкрито. Це те, що не замінить масаж або печиво на кухні. Людям важливо говорити і розуміти, що їх чують.

Що нас чекає після пандемії?

Психологи стверджують, що після пандемії нас чекає посттравматичне зростання – позитивні зміни в результаті боротьби з кризами. Тому керівникам варто налаштуватися на позитив і зростання прибутку, а також уже зараз подумати, які кроки зробити, щоб створити в своїх компаніях культуру благополуччя, емоційної стійкості і рівноваги.