Поради для роботодавців

Як убити в собі емоційний інтелект? 8 головних помилок

Наталія СОБЧУК,
HRD
DOPOMOGA UKRAINE

Григорій Остер колись давав «Шкідливі поради» дорослим та дітям. Що ж, спробую і я піти від зворотнього і не давати усіляких рекомендацій, як підвищити емоційний інтелект, а вказати на явні помилки. Чи, може, ви взагалі вважаєте емоційний інтелект вигадкою та дурницею? Перевірте, чи схильні ви до чогось із нижченаведеного.

1. Побільше критикуйте

Усіх та все без винятку. Знайомо? Прислухайтесь до людей навколо: серед них точно знайдуться ті, хто постійно всім незадоволений: владою, шефом, перевантаженнями на роботі або відсутністю роботи. Почитайте хейтерські коментарі під дописами відомих голлівудських актрис, що заробляють мільйонні гонорари, красунь та розумних жінок. Завжди будуть ті, хто розкритикує за сукню, макіяж, ходу, роль – для таких людей важливий власне момент критики.

2. Частіше жалійтеся

Можна на сусіда, котрий стукає і заважає (а виявляється, він просто майстер на всі руки і вдома все робить сам, причому не вночі). Можна на колегу, який цілий день ходить палити (а виявляється, він втратив близьку людину і намагається заспокоїтися, але навіщо нам це знати?).

3. Ставтеся до інших людей зверхньо

Якщо у вас більше грошей, влади, краща машина, дорожчий годинник чи костюм. Адже це дає приголомшливе відчуття всемогутності. Я можу дозволити собі те, що інші не можуть.

Я відношу людське бажання володіти світом до тваринних інстинктів, де в племені обов’язково повинен бути ватажок – найголовніший, найважливіший. До речі, прочитала десь чудову пораду чоловікам: зводіть свою дівчину в кафе або ресторан і подивіться, як вона спілкується з персоналом обслуговування. Це багато розповість про її ставлення до інших людей.

4. Не потрібно любити тварин

Взагалі. Жодних. Але ж хтось викидає цуценят і котенят на вулицю, а хтось навіть відстрілює.

Я не кажу, що потрібно підбирати всіх з вулиці, сюсюкати з ними та тягти додому. Але можна просто погодувати, зрештою, перерахувати невелику суму притулку для бездомних тварин. Люди, які не люблять тварин, зазвичай зациклені на собі і не завжди помічають, що інші потребують допомоги.

5. Хочете эмоцій? Отримайте! Виплескуйте їх на знайомих і незнайомих

Одного разу я стояла в черзі на касі в супермаркеті. Касир була новенька, працювала перший день (я дізналася про це пізніше). Вона зробила помилку і пробила не той код товару, дорожчого. Покупець вибухнула відразу. Погрожувала поліцією, СБУ, мером міста тощо. Я бачу, що у касира губи тремтять, вона 100 разів вибачилася і виправила помилку, а покупець ще довго не могла вгамуватися.

6. Не приймайте чужі погляди

Навіщо це вам? Ви і так розумний, освічений, знаєте, як краще діяти в певній ситуації. До речі, часто (але не завжди) це властиво людям старшого покоління. Точніше, консерваторам, які не люблять зміни. Такі люди часто живуть в минулому. «Я тут 20 років пропрацював, а ти менше року, і будеш мене вчити?!» Знайомо?

7. Звинувачуйте інших у своїх помилках

Якщо ваші підлеглі не виконали план продажів, це ж не ваша відповідальність, правда? Не ви ж винні, що підібрали цих людей. І не спромоглися ввести нормальну систему навчання (дорослі, нехай вчаться самі). І жодного разу не спромоглися зібрати команду і проаналізувати причини невдач. Ні-ні, вашої вини тут немає!

8. Мовчіть і не говоріть про свої емоції

Уявімо картинку: повертається чоловік ввечері додому, а його дівчина (дружина) надула губки.

– Що трапилося?
– Нічого.
– І все-таки, що сталося? Я ж бачу.
– Нічого.

Неважливо, який був привід для смутку: від зламаного нігтя до образи. Хочете нормальних стосунків – діліться емоціями. Не хочете – продовжуйте мовчати. Але людина не може здогадатися про все. 

Жарти жартами, але якщо ви виявили в себе принаймні одну з перерахованих ознак… Ви зробили перший важливий крок – до усвідомленості.

Літератури багато, курсів та тренінгів теж – обирайте та працюйте зі своїми емоціями.

Запрошую вас на експрес-курс з емоційного інтелекту для HR, який я спеціально створила для роботи онлайн. Коротко, лаконічно, більше практики, менше теорії.

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Lost Password