Наразі всі українці переживають сильний стрес. Реагувати нормально на масові ракетні удари, смерть людей, дітей, руйнування цивільної та критичної інфраструктури неможливо. Але можливо навчитись по-іншому ставитись до стресових подій, щоб зберегти своє фізичне й емоційне здоровʼя.


Щоб зрозуміти, як це зробити, вирішили поспілкуватись із Мирославою Третяк — дипломованою психологинею та психотерапевткою.






«Стресостійкість — риса, що показує сукупність певних якостей людини, які допомагають їй протистояти стресу та жити з ним». 


За своєю природою кожна людина має різний рівень стресостійкості. Буває, що суто фізіологічно одна людина може бути більш стійкою до потрясінь, інша — все сприймати близько до серця. Або ж стійкість може здобути через пережитий раніше стрес, який загартував», — розповідає Мирослава.


Не страшно, якщо у вас немає закладених навичок боротьби зі стресом, бо стресостійкість можна свідомо розвивати. Як саме — розповідаємо нижче.


Достатньо відпочивати


Сюди можемо віднести прогулянки на свіжому повітрі, поїздки у затишні місця (наприклад, у село, гори, ліс), безтурботні розмови з друзями, рідними, романтичні вечори з коханими тощо. 


Також дуже важливо збільшити кількість здорового сну, адже так ми відновлюємося та перезавантажуємось. Тому лягайте спати вчасно та гарно висипайтесь. Це допоможе організму мати внутрішні ресурси для протистояння стресу. «Прокинувшись, ми йдемо у світ підкорювати нові вершини. І якщо ви не будете висипатись, йдучи туди — вразливість до стресу буде значно вищою», — говорить Мирослава.


Регулярно займатись фізичною активністю


Це може бути будь-який вид спорту, звичайні прогулянки, пробіжки, ранкова та вечірня зарядка, заняття у спортзалі чи плавання. Усе це дуже добре впливає на гормональний баланс, а отже — на те, як ваша психіка буде сприймати та реагувати на стрес, чи будуть у вас ресурси для відновлення.


Позитивно думати


Дуже часто провокують стрес не зовнішні обставини, а думки (зазвичай негативні). Щоб впоратися з ними, навчіться мислити позитивно. Якщо до вас приходить негативна думка, запишіть її на аркуші паперу і поставте собі деякі питання (наприклад, «Наскільки це правдива думка?», «Яка ймовірність того, що вона здійсниться?»). Можете також уявити, що свої негативні думки вам говорить близька людина, тому вашим завданням є переконати, що це не так. 


Також використовуйте афірмації (наприклад, «Я сміливий», «Я готовий протистояти своїм страхам», «Я подолаю всі труднощі з легкістю», «Я з кожним днем наближаюсь до своїх цілей» тощо). Це допоможе знизити внутрішню напругу та заспокоїтись.


Планувати час


Для цього заведіть щоденник, в якому погодинно розписуйте всі свої справи (наприклад, 9:00 — приготувати сніданок, 10:00 — зібратися, 11:30 — сходити в магазин, 12:00 — зробити робочі завдання, 14:00 — пообідати). «Це допоможе відчути контроль над своїм життям і ситуацією. А коли ми його відчуваємо, то почуваємось спокійніше та як наслідок — легше реагуємо на непередбачувані обставини», — каже психологиня. 


Плануючи час ми повинні розуміти, що не завжди все відбувається за планом. Тож за певних ситуацій потрібно не розгубитися та проявити гнучкість.


«Якщо через вимкнення світла ви не можете виконати те, що було заздалегідь заплановано, то замість того, щоб стресувати (ми ж на це ніяк не впливаємо), подумайте, що можна зробити, щоб хоч якось справитись із ситуацією. Якщо щось із вашого списку справ можна зробити без світла — це чудово. Якщо ж ні, подумайте, що натомість можна зробити (наприклад, виспатися, провести час з близькою людиною, погуляти)», — ділиться думкою Мирослава.


Стрес завжди присутній у нашому житті. Але обставини, на жаль, ми змінити не можемо, тож залишається підлаштуватись до нових реалій та вчитись жити з ними.


  Марія Приходько, авторка медіаплатформи budni


 


Читайте ще: Як працювати з власною ресурсністю? Рекомендації від психолога