Книги про лідерство, бізнес-коучі, тренінги – всі говорять про важливість делегування обов’язків. А ось інформації про те, як навчитись це робити, враховуючи психологічний аспект питання, – досить мало. 


Ми підготували інструкцію з порадами психолога HoldYou – Олексія Видиша, які допоможуть краще зрозуміти, що досі стримувало вас від делегування обов’язків та як з цим справитись. 




Які причини того, що делегувати так складно і що з ними робити? 


    

  • Відсутність довіри
    • 



Іноді дуже складно розслабитись та віддати процес іншій людині, тим паче, якщо у вас є негативний досвід чи проблеми з довірою. Може здаватись, що іншій людині байдуже на якість виконання завдання, що воно буде виконано як-небудь, що результат точно буде невдалим. Часто грає роль й те, що кінцева відповідальність лежить на вас й чужі помилки доведеться виправляти вам. То чи не простіше одразу все зробити самостійно?


Варто розуміти: відчувати довіру до світу й, в тому числі, до власної команди – важливо.


Її відсутність пасивно змушує вас відчувати тривогу та несвідомо контролювати більше процесів, ніж вам дійсно потрібно. Постійне перебування в такому стані провокує хронічну втому, стрес, тривожні розлади та значно погіршує якість життя. З точки зору психологічного здоров’я – корисніше довіритись колезі та «прогоріти», ніж не довіряти взагалі. 


З іншого боку – часто така недовіра до команди є необґрунтованою й результат делегування може бути успішним, адже насправді колега здатен виконати завдання так само добре або й краще за вас.


Що ж робити з відсутністю довіри?


Ризикувати. Змушувати себе делегувати завдання попри відчуття недовіри. Обирати тих людей, делегування на яких буде для вас найпростішим на цьому етапі. Це необхідно, адже інакше ви можете отримати негативні психологічні наслідки, на вирішення яких потрібно буде ще більше часу та сил. Паралельно варто звернути увагу на свої упередження й причини відсутності навички довіряти, можливо проконсультуватись з психологом чи почитати літературу з цієї теми. 


    

  • Страх того, що ви «звалюєте свою роботу» на когось
    • 



Такі переживання властиві людям співчутливим, сором’язливим або недостатньо впевненим у собі. Чудово, що вас турбує навантаження ваших колег й ви відповідально ставитесь до власних задач. Однак, чи об’єктивно ви оцінюєте свою потребу делегувати? Зазвичай, такі думки виникають на основі внутрішніх суперечок, що зовсім не стосуються роботи напряму й викривлюють ваше сприйняття делегування. Можливо, це бажання бути «хорошим» та нікого не образити або ж якийсь інший прояв психологічної проблеми? 


Те, що зазвичай якусь справу робите лише ви – не означає, що її не можуть виконати інші.


Адже важливо, щоб робота була завершена, а не хто її виконує, так? Чому ви боїтесь делегувати на колегу завдання? Якщо члени команди надто навантажені, варто перевірити, чим вони зайняті. Можливо, вони працюють над низькопріоритетною роботою, і в цьому випадку їх робоче навантаження може бути переорганізовано, щоб спочатку виконати делеговане завдання. Адже сенс делегування полягає не в тому, щоб збільшити кількість роботи для вашої команди, а в тому, щоб розподілити її більш ефективно.


Що робити з цією невпевненістю у делегуванні?


Пошукайте корінь цього сумніву. Можливо, робочі процеси організовано не якісно й працівники дійсно надто завантажені, щоб брати ще й делеговані завдання. А можливо, справа у вашому сприйнятті делегування обов’язків та психологічному аспекті ситуації – тоді варто попрацювати над цим. 


    

  • «Я зроблю це набагато швидше і краще»
    • 



Можливо, ця причина логічна. Однак, що зупиняє вас навчити співробітника тих речей, що допоможуть йому в подальшому робити все так само швидко, як і ви? Чому вас турбують відмінності, з якими буде виконана робота, якщо кінцевий результат буде задовільним? Чому для вас так важливо бути залученими у всі процеси? Можливо, справа у підвищеному бажанні контролювати. Важливо розпізнати в собі цю рису та оцінити, наскільки сильно вона впливає на ваше життя. За таким контролем може ховатись психологічна травма, страхи чи тривога й вони, безперечно, впливають не лише на робочі процеси, а й на всі інші аспекти. 


А також варто зрозуміти кілька речей:


    

  • По-перше, намагання контролювати якомога більше процесів – виснажує та незмінно призводить до вигорання або ж в кінцевому результаті – незадоволеності життям. 
    • 

  • По-друге, навіть якщо завдання забирає у вас 20 хвилин, а у колеги – три години, делегувати все одно необхідно. Чому? Тому що таких завдань на 20 хвилин ставатиме все більше й сумарно вони займатимуть величезну кількість часу. У вас просто не залишатиметься часу на дійсно важливі справи, які можете виконати лише ви. Або ж ви спробуєте виконати геть усе самостійно й станете одним з тих, про кого кажуть «згорів на роботі».
    • 

  • По-третє, кожному потрібен час, щоб навчитися. Зрозумійте це та дайте собі та колегам час на те, щоб влаштувати якісний процес делегування обов’язків та навчання. Ви повинні переконатися, що даєте чіткі інструкції та багато вказівок, похвали та відгуків, коли даєте нові для людини задачі. 
    • 



Що робити, якщо я дійсно занадто сконцентрований на контролі?


Найдієвішим рішенням буде звернутись до психолога. Змусити себе просто делегувати справи й не втручатись – складно. Крім того, це може спровокувати сильну тривогу. Декому допомагає розрядка у вигляді вихідного дня, коли ви робите все хаотично й спеціально нічого не контролюєте. В будь-якому випадку, варто досліджувати власні психологічні процеси, які провокують це бажання контролю.


Читайте ще: Як ефективно спілкуватися з різними типами особистостей на роботі