Психічне здоров’я працівників впливає на продуктивність праці. Якщо одним з перших сигналів про несприятливе робоче середовище є вигорання працівників, то першими сигналами про вигорання (тобто погіршення психічного здоров’я) є емоції на робочому місці. Як допомогти працівникам навчитися керувати ними? Експертка з питань працююцих батьків та жінок Крістін Мішель Картер (Christine Michel Carter) підготувала статтю з порадами для Forbes. Пропонуємо її переклад.

Психолог Роберт Плутчик створив так зване колесо емоцій, у якому визначив вісім основних емоцій людини: гнів, очікування, відразу, страх, радість, смуток, подив і довіру. Ці емоції він представив з огляду на психологічну мету кожної з них, а також демонструючи їхні протилежності. Розширене колесо емоцій містить і специфічніші, похідні емоції.

Колеса емоцій на робочому місці

Психологиня Синтія Галоу пояснює: «Колесо емоцій можна застосовувати на робочому місці, щоб допомогти працівникам керувати своїми емоціями, а не придушувати їх. Якщо ефективно каналізувати цю енергію, то моральний дух і продуктивність команди підвищаться». Під час перерви до чи після зборів працівники можуть проаналізувати власні почуття за допомогою колеса емоцій протягом менш як трьох хвилин. Навіть візуалізація колеса емоцій допоможе людині заспокоїтися, мислити чіткіше й об’єктивніше, бути більш упевненою в собі та зосередженою, дипломатичною та емоційно грамотною.

Членкиня Ради тренерів Forbes, тренерка з питань кар’єри й менеджерка з комплектації штату Ірен Макконнелл додає, що менеджери можуть заохочувати працівників використовувати колесо емоцій, щоб зрозуміти свої почуття. «Це може допомогти їм дізнатися, у чому причина демотивації й низької продуктивності праці чи якості роботи. З’ясувавши це, вони зможуть звернутися до професіонала або ж компанія винайме його для пошуку розв’язання проблеми й поліпшення психічного здоров’я».

Є ще один позитивний момент: відстежуючи слова людей, якими вони описують свій емоційний стан за допомогою колеса, можна ліпше зрозуміти тенденції в роботі кожного члена команди. Наприклад, якщо хтось регулярно використовує слова, які відповідають поганим, страшним, злим, огидним і сумним почуттям, цей працівник потребує особливої довірливої розмови. Можливо, його не прилучено до робочого процесу, він не почувається на своєму місці або ж має намір вийти з компанії.

На практиці це допоможе всій команді врегулювати, висловити, зрозуміти й трансформувати свої емоції. Колеса емоцій неймовірно корисні в груповому режимі, коли працівників просять розв’язати дилему, або під час ухвалення рішень. Якщо правильно використовувати цю методику, співробітники стають врівноваженішими й можуть ліпше працювати, коли стикаються зі складними завданнями.

Актуальні приклади на робочому місці

Загалом, Галоу рекомендує менеджерам, що зацікавлені у використанні колеса емоцій для підвищення продуктивності праці, таке:

  • З’ясувати основні емоції.
  • Зрозуміти причину цих емоцій.
  • Установити зв’язки між емоціями.
  • Ужити заходів, щоб позбутися цих емоцій чи почуттів.

Менеджери, які практикують 2–3-хвилинні емоційні перерви чи індивідуальні бесіди з працівниками, надають їм можливість відновити емоційний заряд, що в кінцевому підсумку призводить до підвищення продуктивності праці й зниження плинності кадрів. Крім того, менеджери можуть замінити завдання для члена команди, що позитивно впливає на його настрій, який сприяє продуктивності й творчості.

Інші важливі моменти

Як з’ясувала психологиня, докторка медичних наук, магістерка Марі-Елен Пеллетьє, часто буває так, що людям нелегко визначити емоції. «Багато людей не звикли звертати увагу на свої почуття, тож назвати емоцію легше, якщо вони бачать перелік почуттів, чи то як стовпець, чи в зображенні кола, як у колесі емоцій».

Пеллетьє виявила, що колеса емоцій відкривають шлях до емоційної грамотності працівників. На думку Пеллетьє, емоційна грамотність – це здатність кожного, як на роботі, так і в особистому житті, усвідомлювати власні емоції.  Це дає нам змогу тлумачити наші досягнення й розуміти себе.

Пеллетьє наголошує на важливості спілкування, а не самого колеса емоцій. «Важливий аспект – це дозволити людям самостійно вирішити, чи хочуть вони бути прилученими, коли і як, замість того, щоб „підштовхнути” працівників „відразу назвати свої емоції”», – зазначає вона. Ще одне: слід мати на увазі, що на емоції, які виникають будь-якої робочої миті, можуть впливати багато інших аспектів життя, а деякі з них можуть бути дуже особистими.

Пеллетьє також застерігає працівників і менеджерів, щоб вони зважали на свої емоції, розуміючи, що їхнє усвідомлення не означає, що всіма ними можна ділитися. «Робоче місце й сеанс у психолога – це не те саме. На робочому місці є цілі та правила, що вимагають певного рівня саморегуляції, і деякі емоції ліпше дослідити й розглянути поза роботою».

Емоції, що проявляються на роботі, або сприяють корпоративній культурі, або підривають її. Сприятливе робоче довкілля, де кожен відчуває до себе увагу, може стати потужним внутрішнім мотиватором і зробити працівників відданішими своїй компанії. Уміння враховувати як власні, так і чужі емоції викликає співчуття та співпереживання, а це якості сильних лідерів. А ще це сприяє створенню психологічно безпечного й здорового довкілля на робочому місці.