З масовим переходом на віддалену роботу працівникам, що мають дітей, стало складніше утримувати баланс: продуктивно виконувати робочі та батьківські обов’язки. Як допомогти співробітникам-батькам впоратися з навантаженням? Дейзі Даулінг (Daisy Dowling), засновниця консалтингової компанії Workparent, підготувала поради для Harvard Business Review, а ми пропонуємо переклад ключових тез.




1. Підсумувати досягнення


Впевнено рухатися вперед допоможуть попередні досягнення. Працівникам-батькам стане в нагоді така практика: виділити 15 хвилин часу, щоб подумки чи на аркуші паперу скласти список усього, що вдалося зробити задля своєї родини чи на роботі, починаючи з березня 2020-го. У процесі варто утриматися від сарказму й не применшувати свої досягнення. Слід брати до уваги робочі завдання, стосунки, успіхи дітей. Якщо головне досягнення – це «я жодного разу не втрачав самовладання під час відеозустрічі в зумі, навіть коли моя начальниця доводила мене до сказу» або «коли я вкладала дітей спати, це були найспокійніші хвилини за весь день, навіть під час локдауну», їх теж треба занести в список. Тобто визнати свої досягнення, зусилля та витримку за весь минулий рік. Щойно працівник усвідомить, що вже впорався з безліччю справ, зрозуміє, що має сили здолати нові виклики.


2. Довести справи до логічного завершення


Людський розум прагне завершення. Нам треба закінчити справу А, щоб зосередитися й докласти максимум зусиль для справи Б. Наприклад, якщо на роботі ми здаємо щоквартальний звіт, то кажемо собі: «Робив-робив звіт і зробив, усе, кінець. Переходжу до наступного». Використати цей підхід можна і тут: закрийте своє минуле, щоб беззастережно відкритися для майбутнього.


Працівникам-батькам слід розділити свій досвід під час пандемії на етапи й для кожного придумати назву. Назви можуть бути серйозними або легковажними, універсальними чи унікальними. Можливо, був «період, коли я не міг повірити в те, що відбувається», або «нелегке літо 2020-го», а може, «нескінченна зима 2020—21-го з дистанційним навчанням» тощо. Далі треба провести лінію між ними й фазою, у яку працівник входить тепер. Можливо, починається період, коли «доведеться звикати до нової ролі – бути батьком, повернувшись в офіс». Не треба нести ношу далі. Якщо це  допоможе, назви останніх етапів на листку можна порвати й викинути в смітник, або ж влаштувати довгу пробіжку та сказати собі: «Закінчивши це тренування, я офіційно завершу 3-й етап пандемії та перейду на 4-й». Щось та й спрацює. Суть у тому, щоб зустрічати майбутнє з чистими відчуттями й свіжими цілями.


Читайте ще:
                            Офлайн & онлайн: як перейти на гібридний формат роботи
            


3. Знайти свою контрольну точку


Так, наступні місяці будуть неспокійними й безладними. Важко якісно виконувати свою роботу та бути спокійним, урівноваженим, уважним батьком чи матір’ю, якщо  охоплює відчуття хаосу. Щоб сміливо дивитися в лице прийдешнім змінам удома та на роботі, треба мати особисте відчуття синиці в руках.


Слід знайти власну контрольну точку. Це єдина, невеличка частинка життя, над якою працівник має повну владу, з якою легко справляється й робить це часто, і це дає поштовх до загального відчуття, що все гаразд. Це може бути місце, дія, предмет, звичка, не обов’язково стосовно дітей чи роботи. Наприклад, можна стежити за тим, щоб автомобіль був справним, а його багажник і сидіння завжди чисті, – це й буде контрольна точка. Чи 5 хвилин зарядки щоранку . Або ж чистий і випрасуваний одяг у шафі. Або чашка особливої кави. Медитація чи молитва. В одних клієнтів авторки контрольною точкою стала реставрація антикварних меблів. Контрольна точка даватиме відчуття, що ситуація під контролем, незалежно від обставин.


4. Якір майбутнього


Якщо в голові буде позитивна картинка того, ким працівник хоче бути в професійному, сімейному чи особистому плані за кілька місяців чи років, то гора справ і стресових ситуацій не здаватиметься такою великою. Буде відчуття, що вкладена праця насправді веде в вибраному напрямку.


Можна уявити, що минув рік. Пандемія закінчилася, справи йдуть чудово. Що відбувається? Можливо, двійнята працівника вражають своїми досягненнями з якихось предметів, а він сам тішиться, що втримався на робочому місці завдяки своїй новій якості – гнучкості. Якщо людина так бачить своє майбутнє, то, звісно, робочі відрядження й закриття шкіл усе ще будуть головним болем, а розмова з начальником про зміни умов праці у зв’язку з новими вимогами може призвести до неприємних наслідків. Але з погляду майбутнього усі ці мінуси стають засобом, щоб досягти мети. Пройшовши через стрес, є можливість здобути ліпше місце, на якому легше поєднувати роботу й сім’ю.


Читайте ще:
                            Як підготувати команду до повернення в офіс після пандемії
            


5. Приділити трохи уваги кар’єрі


Під час пандемії багатьом довелося працювали понаднормово, але не полишає відчуття, що стоїш на місці. Тож настав час звернути увагу на своє майбутнє: виділити 15 хвилин на тиждень, щоб повністю зосередитися на своїй кар’єрі й професійному зростанні. Наприклад, переглядати профілі в LinkedIn тих людей зі своєї сфери діяльності, які викликають захоплення, щоб їхні трудові звершення підштовхнули до правильних кроків.


6. Підтримати когось з інших батьків, що працюють


Коли ділишся своїми досвідом, уміннями та знаннями, то почуваєшся щедрішим та здібнішим, – а під час пандемії ці відчуття на вагу золота. Не треба брати когось під свою постійну опіку, але така практика може дати моральне задоволення й психологічну мотивацію. Для цього можна знайти інших маму чи тата, що працюють, у яких менше материнського/батьківського досвіду. Можливо, у когось з команди під час пандемії народилася дитина, або хтось щойно працевлаштувався у фірму, або чиїсь діти йдуть у перший клас. Та зробити пропозицію: «Я знаю, що наступні кілька тижнів будуть напруженими, але якщо ти захочеш провести разом 20 хвилин, щоб я тобі розказала, як це – бути мамою й водночас працювати, я залюбки поділюся своїми лайфгаками».


У найважчий період поєднання сімейних і робочих обов’язків працівнику варто взяти відповідальність на себе й знову впевнено керувати своїм життям: знаходити нові шляхи, щоб якісно виконувати свою роботу, приділяти достатньо часу сім’ї й водночас залишатися собою.