Війна, що увірвалася в наше життя ще у 2014, сьогодні торкнулася кожного українця, не оминувши, напевно, нікого. Після початку повномасштабної російської агресії до зброї стала велика кількість українських чоловіків та жінок, залишивши за спиною теплі офіси та рідні домівки. Нове покоління українських ветеранів налічуватиме мільйони людей. Війна накладає відбиток на всі аспекти життя, і нам усім необхідно розуміти, що переживають люди, знаходячись на полі бою та в епіцентрі військових подій, і як уникнути негативних наслідків бойового стресу. Це допоможе ветеранам краще адаптуватися до цивільного життя, а нам – допомогти їм у цьому.


У рамках спільного проєкту robota.ua, АТ «Кредобанк» та компанії NRG «ДНК стійкості» Олена Нікольська продовжує ділитися корисними знаннями та практиками про бойовий стрес і способи його зменшення.




Олена Нікольська, військова психологиня, кризова інтервентка, психотерапевтка, ігропрактикиня, консультантка Hogan Assessment, бізнес-тренерка компанії NRG


Бойовий стрес –  це стан, який відчувають військовослужбовці на полі бою. Однак, він починається ще задовго до самого бою. Бойовий стрес – це психологічна реакція на те, з чим психіка військового до війни не зустрічалася: обстріли, кров, поранення, загибелі. Саме стрес робить небоєздатними або неефективними дії 50-75% воїнів у першому бою (залежно від інтенсивності бойових дій), саме бойовий стрес провокує у 25% бійців активну фізіологічну реакцію – функціональні розлади травної та сечовидільної систем організму, значний тремор кінцівок (за даними Сил територіальної оборони ЗСУ).


Фактори, які призводять до виникнення бойового стресу:


    

  • Екстремальні умови. Не секрет, що зони бойових дій є дуже небезпечними. Перебування в них вимагає від людини великих зусиль, що є причиною значного фізичного та психологічного навантаження.
    • 

  • Страх за життя. Військові постійно знаходяться в небезпеці, ризикуючи отримати поранення чи загинути.
    • 

  • Розлука з родиною. Довгі періоди віддаленості від сім’ї можуть бути емоційно виснажливими.
    • 



Бойовий стрес має комплексний прояв, в якому фізичні ознаки обов’язково поєднуються з емоційними. 


Фізичні ознаки бойового стресу можна спостерігати наочно:


    

  • Напруження, що проявляється ниючим чи гострим болем.
    • 

  • Нервозність, яка помітна через підвищену лякливість, метушливість і тремор.
    • 

  • Вегетативні дисфункції, зокрема, запаморочення чи дезорієнтація, посилене та прискорене серцебиття, сухість у роті, неможливість навести різкість зору, прискорене чи форсоване дихання, блідість шкіри, поколювання та оніміння в кінцівках, функціональні розлади травної та сечовидільної систем організму.
    • 

  • Порушення сну, зокрема, часті просинання та кошмари.
    • 

  • Знижений рівень енергії, що проявляється через постійну втому, виснаження та відчуття важкості тіла.
    • 



Емоційні ознаки бойового стресу:


    

  • Постійне відчуття тривоги та загальне підвищення тривожності, проявами яких є збудженість, занепокоєння, очікування найгіршого.
    • 

  • Дратівливість, що проявляється безпричинними «вибухами» невдоволення, частими скаргами і претензіями.
    • 

  • Розлади уваги та памʼяті (розсіяність, неможливість зосередитись та запамʼятати деталі).
    • 

  • Нечітке, алогічне мислення, що призводить до проблем у спілкуванні.
    • 

  • Проявлене горювання та почуття провини, що виражаються у самозвинуваченні в помилках, оплакуванні загиблих з переконанням, що на їх місці мав би бути він.
    • 

  • Загальна розгніваність та агресивність, що зокрема, виражена у відчутті зради з боку керівництва чи побратимів і посестер.
    • 

  • Втрата впевненості та сенсів, що помітна через втрату віри в себе, в підрозділ, розуміння місії та цілей захисту своїх територій.
    • 

  • Соціальна ізоляція, що виражається у відлюдкуватості, зниженій інтенсивності та частоті спілкування, розриві стосунків з близькими, ігноруванні спільних ритуалів і традицій.
    • 



З одного боку, більшість ознак бойового стресу подібні до проявів щоденного хронічного стресу, а також він може містити ознаки інших ментальних розладів. Тому військові звертають увагу ще й на викривлене відчуття часу, розміру, дистанції, зміни у відчутті болю, занижене або завищене переживання небезпеки. 


Небезпека бойового стресу у тому, що він може призводити до негативних наслідків, серед яких:


    

  • Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
    • 



Люди, які пережили військові дії, можуть відчувати повторювані травматичні спогади, біль і тривогу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 10% військовослужбовців зіштовхуються з ПТСР після повернення з місій.


    

  • Депресія і тривожність
    • 



Сильний стрес може призвести до розвитку депресії  та тривожних розладів. Згідно з дослідженням Міністерства оборони США, понад 20% військовослужбовців відчувають симптоми тривожності та депресії після бойових дій.


    

  • Негативний вплив на родини
    • 



Бойовий стрес може впливати на військових та їхні родини, спричиняючи напругу та розрив стосунків. Хоча, умовно, на війну пішов один, а жертвами бойової психологічної травми стають декілька людей. Близько 70% дружин військових, які воюють, потребують спокійної виваженої поради та допомоги психолога.


    

  • Вторинна травматизація
    • 



Це феномен проживання події, інформація про яку є мозаїчною, тому лімбічна система «домальовує», додумує відсутні логічні ланки та взаємозв’язки у вигляді фантазійних ілюзорних новоутворень, які свідомість людини приймає за справжні. Крім сімей, які переживають за військового, вторинна травматизація може загрожувати фахівцям, що надають допомогу військовим – лікарям, капеланам, психологам, волонтерам та іншим.


Водночас участь у бойових діях не завжди та не обовʼязково матиме психологічні чи фізичні наслідки. Особливо, якщо докладати зусиль для запобігання руйнівного впливу бойового стресу.


Ось кілька професійних порад, як можна запобігти виникненню бойового стресу та, відповідно, його наслідків:


    

  • Вивчати обовʼязки та інструкції, суворо дотримуватись їх.
    • 

  • Розвивати критичне мислення та «тверезий погляд» на все, що відбувається навколо.
    • 

  • Розвивати навички стресостійкості та емоційної регуляції, наприклад, виконувати вправи на контроль дихання та тіла.
    • 

  • Ставати частиною колективу – частіше спілкуватись з товаришами та підтримувати спільні традиції.
    • 

  • Розвивати гігієну спілкування – уникати пліток і не розповсюджувати їх.
    • 

  • Контролювати дотримання чистоти та правил особистої гігієни.
    • 

  • Уникати вживання алкогольних чи наркотичних речовин, натомість – більше пити води.
    • 

  • Навчитись керувати сном у бойових умовах і, за можливості, спати 7-8 годин.
    • 

  • Зосереджуватись на виконанні поставлених підрозділу завдань.
    • 

  • Вчитись обговорювати важкі ситуації/події – якщо щось не так чи є відчуття важкості на душі, обговорювати це з командиром, капеланом чи психологом.
    • 

  • Звертати увагу на емоційний стан своїх товаришів і не залишати їх без допомоги, особливо, новоприбулих.
    • 

  • Пам’ятати, що бойовий стрес – це нормально, і людина здатна його контролювати.
    • 



На війні важко уникнути бойового стресу, але якщо розуміти його механізми та способи зменшення, а також за ефективних дій командирів, можна уникнути значних втрат, зокрема, психогенних.


Матеріал у відеоформаті




Читайте ще: Розвінчуємо п’ять міфів про ветеранів – у спецпроєкті «ДНК стійкості» від robota.ua, АТ «Кредобанк» та компанії NRG