У кожній компанії є такий працівник — він надзвичайно талановитий, відповідальний та найкраще виконує свою роботу, але глибоко невпевнений в собі. Такий співробітник постійно доводить самому собі (бо навколишні в цьому не сумніваються), що він – професіонал і знаходиться на своєму місці. 


Можливо, у цьому описі ви впізнали близького колегу або ж самого себе. Не варто хвилюватися, адже, за словами професорки психології Домініканського університету в Каліфорнії Гейл Меттьюс, понад 70% успішних людей мають схожі відчуття і характеризується це як «синдром самозванця». Розповідаємо, чому успішні люди так часто сумніваються в собі та як виправити ситуацію.


Невпевненими не народжуються, ними стають


«Синдром самозванця» — не частина вашого темпераменту, яка була визначена із народження. Він розвивається разом із вашим успіхом і починається все з дитинства.


До прикладу, це може бути фахівець, який у дитинстві ріс у бідній сімʼї. Страх фінансового провалу настільки великий, що він постійно боїться втратити роботу, не може зупинитися у зарплатних амбіціях, щоб насолоджуватися життям.


Також, коли успішний працівник був ще дитиною, його могли помічати батьки чи друзі лише після досягнення певних успіхів. Тоді «синдром самозванця» крокує поруч із «синдромом відмінника» і не дає дорослому працювати в спокійному ритмі, без бажання бути завжди першим та все робити ідеально.


Коли дитина росла поруч з успішною та ідеальною сестрою чи братом, то може почуватися неповноцінною. Навіть в дорослому віці, досягнувши успіху на роботі, людина може вважати, що виконує її гірше, аніж хтось інший, бо не дуже талановита.


Часто «синдром самозванця» розвивається вже в дорослому віці та ніяк не повʼязаний з дитинством. Так, фахівець може почати сумніватися у своїй професійності та відповідності посаді, коли різко отримав підвищення, до якого, як лише сам він вважає, не доріс. Тоді йому здається, що це просто фарт, а не результат роботи і він намагається працювати більше та ще краще, щоб довести самому собі, що заслуговує на це місце.


Також сприяють розвитку невпевненості в собі стереотипи на кшталт жінок за кермом, розумових здібностей блондинок чи знань гуманітаріїв. Благо, наше суспільство стає з кожним роком все свідомішим та вплив цих дискримінаційних штампів відчувається дуже рідко.


Як подолати «синдром самозванця»?


Оскільки більшість причин розвитку невпевненості в собі походять з дитинства, здолати її самостійно може бути складно. Тому краще звернутися до психолога та пропрацювати свої дитячі травми. Але можливо змінити свої реакції на невдачі та нівелювати негативний вплив «синдрому самозванця».


Визначити тригери


Для початку подумайте, що вас найбільше змушує сумніватися в собі. Можливо, це коментарі колег, начальник-тиран, який називає всіх навколо нездарами, чи хтось із рідних. Якщо найбільші тригери надходять ззовні, а не є вашими внутрішніми муками, то потрібно навчитися психологічно захищатися від них.


Досягати для себе


Подумайте над тим, що саме для вас є успіхом. Не для батьків, не для партнера, а саме для вас. Яка галузь приносить вам задоволення? Адже саме у роботі в кайф успіх досягається найкраще. Тому не бійтеся йти з роботи, де у вас нічого не виходить, бо це не тому, що ви – нездара, а тому, що сфера не відповідає вашим інтересам. 


Якщо ви будете ставити на перший план інтереси інших, а не свої, то ніколи не зможете назвати себе щасливою людиною, хоч і для всіх будете здаватися успішними.


Визнати успіхи


Це може бути найважчим завданням. Адже щойно людина із «синдромом самозванця» досягає успіху, вона забуває про його цінність, бо вже встановила нову планку і думає, що стане щасливою після її досягнення. Проте важливо зупинитися на мить після виконання завдання та похвалити себе за це, відсвяткувати успіх та дати собі перепочити перш ніж взятися за нове завдання.


   Тетяна Ковальчук, авторка медіаплатформи budni


Читайте ще: Як розпізнати симптоми вигорання та що робити, коли робота виснажує вас?