Андрій Чумаченко


Андрій Чумаченко, співзасновник і керуючий партнер Netpeak


Як побороти прокрастинацію?


Перше правило прокрастинації — відклади на завтра те, що ти маєш зробити сьогодні. Це так приємно, легко та зручно, що навіть боротися з відкладанням «на потім» просто сьогодні — не хочеться.


Якщо тебе долають напади прокрастинації (а вони тебе долають) і тобі це заважає (а тобі це заважає), то єдиний спосіб перемогти ворога — вдарити першим. Зробити це найлегше за допомогою планування та інших людей.


Я навчив себе відповідати на запитання «Коли це буде зроблено?» не «Не знаю» або «В найближчому майбутньому», а вказувати більш-менш точну дату. Так я беру на себе відповідальність, підписую невидимий договір та «даю своє слово», якому віритимуть тільки якщо воно буде правдивим. Відповідно, коли мені захочеться відкласти виконання завдання — я, найімовірніше, не зроблю цього, бо вже пообіцяв.


Якщо твій робочий тиждень спланований заздалегідь: у календарі додано зустрічі, розмічено час заняття важливими завданнями, відомо, з ким і в який день ти йдеш на обід, — у тебе і на прокрастинацію залишиться конкретно відведений час.


Зовсім не лінуватися й не відкладати на потім — не можна. Адже це — спосіб мозку розвантажитися, перезавантажитися та набратися сил для нового ривка.


Важливо просто тримати прокрастинацію під контролем і не давати Телеграму й соціальним мережам перемагати.


Метод, який допоможе заощадити час співробітників


У роботі нашої компанії одним з основних майданчиків для обміну великої кількості складної інформації є Google Drive, а точніше — три сервіси: документи, таблиці та слайди. Це найзручніший на сьогодні інструмент, повна заміна звичним з початку комп’ютерної ери Word/Excel та чудова можливість працювати в групах й готувати онлайн-звіти про роботу для будь-якої кількості людей.


Аналізуючи роботу співробітників або відділів, я стикаюся з тим, що їм потрібно заповнювати певні таблиці даними про свою роботу регулярно. Часто це одні й ті ж самі дані, які містяться в різних таблицях для різних потреб. І дуже часто на запитання: «Хтось це перевіряє?» я отримую відповідь: «Не знаю, мені сказали заповнювати».


Є чудовий спосіб перевірити необхідність заповнення й оптимізації витрати часу для таких співробітників. Я залишаю тільки одну таблицю, куди потрібно вносити дані, а до решти таблиць закриваю доступ для всіх. Після чого чекаю місяць-два, якщо запитів на повернення доступу не надходить — чудово, документ можна видаляти й забувати про нього назавжди, він нікому не потрібен. А той, хто просив колись його заповнювати, вже давно забув про це. Якщо запити надходять — я обговорюю необхідність документа та пропоную використовувати загальну таблицю для доступу до даних.


Цей метод дає змогу співробітникам заощадити багато часу.


Читайте ще: Секрети продуктивності: 7 TED-лекцій про організацію робочого дня