Професорка економіки Гарвардського університету Клаудія Голдін стала третьою жінкою в історії, яка отримала Нобелівську премію з економіки за свою роботу з пояснення гендерного розриву в оплаті праці та поглиблення розуміння результатів діяльності жінок на ринку праці.


9 жовтня 2023 року Ганс Еллегрен, генеральний секретар Шведської королівської академії наук, оголосив 77-річну професорку лауреатом престижної премії. Вона стала першою жінкою з часу заснування премії у 1969 році, яка отримала цю нагороду одноосібно – попередні лауреати, Елінор Остром у 2009 році та Естер Дюфло у 2019 році, ділили її між собою.


Десятирічні дослідження Клаудії Голдін розкрили причини того, чому жінки в середньому отримують меншу заробітну плату, ніж чоловіки, навіть якщо вони мають вищу освіту. Її дослідження також показало, що більша частина цього розриву з’являється після народження дитини.


У своєму дослідженні Клаудія проаналізувала дані, що охоплюють 200 років участі жінок на ринку праці в США, і виявила, що роль жінки та її заробітна плата визначаються цілою низкою факторів, включаючи індивідуальні рішення, такі як вибір освіти, а також соціальні та економічні зміни.




Пояснюючи свою роботу, Голдін сказала, що «працює над довгостроковими змінами в економічній історії, зокрема над еволюцією економічної ролі жінок і тим, де ми знаходимося сьогодні».


В одному з інтерв’ю після своєї перемоги вона зазначила, що сподівається, що люди зрозуміють, наскільки важливими є довгострокові зміни для розуміння ринку праці.


Шведська королівська академія наук заявила, що дослідження Голдін надало перший всебічний звіт про заробітки та участь жінок на ринку праці протягом століть.


«Її дослідження розкриває причини змін, а також основні джерела збереження гендерного розриву». 


«Голдін показала, що участь жінок на ринку праці не мала тенденції до зростання протягом усього цього періоду, а натомість утворює U-подібну криву. Участь заміжніх жінок зменшилася з переходом від аграрного до індустріального суспільства на початку ХІХ століття, але потім почала збільшуватися зі зростанням сектору послуг на початку ХХ століття».


«Клаудія пояснила цю закономірність як результат структурних змін та еволюції соціальних норм щодо відповідальності жінок за дім і сім’ю».


Голдін є першопрохідцем у сфері, де переважно домінують чоловіки – у 1989 році вона стала першою жінкою, якій запропонували посаду професорки на економічному факультеті Гарварду, а також обіймала президентські посади в Американській економічній асоціації та Асоціації економічної історії. 




Якоб Свенссон, голова Комітету з присудження премії в галузі економічних наук, відзначив, що робота Голдін допомогла «зрозуміти, що роль жінок на ринку праці є важливою для суспільства».


«Завдяки новаторському дослідженню Клаудії Голдін ми тепер знаємо набагато більше про основні фактори і про те, які бар’єри, можливо, потрібно буде усунути в майбутньому», – сказав Свенссон. 


Інший член Комітету, Ренді Х’ялмарссон, сказав, що відкриття Голдін мають «величезні соціальні наслідки». 


Протягом своєї кар’єри Голдін написала кілька книг і наукових статей про витоки нерівності на робочому місці в США.  




Її книга 1992 року «Розуміння гендерного розриву: економічна історія американських жінок», що змінила правила гри, пояснила, як нерівність в оплаті праці еволюціонувала протягом останніх 250 років, і розвінчала міф про те, що досягнення жінок у сфері зайнятості були реакцією на соціальну революцію, а не на довгостроковий економічний прогрес.


За матеріалами Women’s agenda.


Читайте ще: 14 стратегій для зміцнення ваших лідерських навичок