З початку повномасштабного вторгнення і дотепер в учасників трудових відносин виникає багато запитань, пов’язаних з виплатою зарплати. Неможливість компаній вести свою звичну трудову діяльність в зоні ведення активних бойових дій або поблизу неї спричиняє нові й нові запити. Звернулися до фахівчині з тими, які зустрічаються найчастіше.

Якщо у вас є запитання до юристів, які потребують розяснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.

Ксенія Лотош, юристка практики трудового права Адвокатського обʼєднання «Арцінгер»

Підприємство суттєво зменшило обсяги виробництва. Чи можна зменшити заробітну плату працівникам на період дії воєнного стану до мінімальної?

У разі зменшення обсягів виробництва чимало роботодавців задумуються над можливістю скорочення витрат, в тому числі витрат на персонал. Однією з опцій може бути скорочення витрат на виплату заробітної плати. Таке скорочення можна реалізувати або шляхом скорочення робочого часу (тоді оплата пропорційно зменшиться відповідно до фактично відпрацьованих годин), або шляхом скорочення розмірів окладів без зміни інших умов праці. Не заборонено при цьому зниження заробітної плати до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством.

В обох випадках роботодавцю потрібно пройти через процедуру зміни істотних умов праці працівників за ст. 32 КЗпП України. Відповідно, потрібно підготувати пакет необхідних документів та підґрунтя таких змін (зокрема, зміни в організації виробництва та праці, що призвели до зміни істотних умов праці – наприклад, скорочення обсягів виробництва, та як наслідок – скорочення заробітної плати).

Також працівників потрібно повідомити про наступні зміни. За загальним правилом повідомлення має бути здійснене за два місяці до набрання ними сили, однак на період дії воєнного стану роботодавці можуть відступати від цього правила та не притримуватись двомісячного строку повідомлення (відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Чи може роботодавець не виплачувати зарплату працівникам під час воєнного стану через брак коштів?

Законодавством не передбачено можливість зупинення чи припинення виплати заробітної плати працівникам з будь-яких причин, в тому числі через брак коштів чи у зв’язку з воєнним станом.

Відповідно, навіть за такої ситуації у роботодавця все одно лишатиметься обов’язок нараховувати заробітну плату та виплатити її щойно з’явиться така можливість.

Тим не менше, роботодавець та його посадові особи можуть бути звільнені від відповідальності за затримку у виплаті заробітної плати, якщо вони зможуть довести, що це сталось саме у зв’язку з воєнним станом. Про це зокрема вказує на своїй офіційній сторінці Східне міжрегіональне управління Держпраці.

Тому рекомендується фіксувати відповідні факти та зберігати всі документи, які можуть підтвердити причинно-наслідковий зв’язок між діючим воєнним станом та відсутністю коштів для виплати заробітної плати.

Як виплачувати зарплату працівникам, якщо у бухгалтера немає можливості її нарахувати вчасно (знаходиться поблизу зони бойових дій)? Чи передбачена за це відповідальність?

Невчасна виплата заробітної плати може бути підставою для застосування фінансових санкцій до роботодавця за ст. 265 КЗпП України, якщо виплата затримується на строк понад місяць (штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат), а також адміністративного штрафу до посадових осіб роботодавця за ст. 41 КУпАП (від 510 до 1 700 грн, а якщо порушення було вчинене щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю – від 1 700 до 5 100 грн). У разі безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більш як за місяць можливим також є застосування кримінальної відповідальності за ст. 175 Кримінального кодексу України.

Однак, як вже вказувалось вище, якщо існують обставини, що спричиняють неможливість виплати заробітної плати у зв’язку з воєнним станом (в тому числі, у разі перебування в зоні бойових дій чи поруч, що фізично унеможливлює виплату заробітної плати), роботодавець та посадові особи можуть бути звільнені від відповідальності, якщо доведуть відповідний взаємозв’язок між такими обставинами та несвоєчасною виплатою заробітної плати. Тим не менш, таку виплату потрібно провести за першої ж можливості.

Якщо роботодавець вбачає завчасно можливість виникнення обставин, що перешкоджають вчасному нарахуванню та виплаті заробітної плати, відповідні функції можна тимчасово передати іншому працівнику, якщо це можливо та доцільно.

Що робити роботодавцю, якщо у нього немає даних працівників для нарахування заробітної плати або дані втрачені через активні бойові дії?

У випадку втрати даних працівників для нарахування заробітної плати також можуть виникнути відповідні затримки, тому рекомендується негайно оновити такі дані (наприклад, шляхом збору відомостей від працівників). Для уникнення відповідальності за порушення строків виплати заробітної плати, рекомендується зафіксувати факт втрати відомостей через активні бойові дії (наприклад, шляхом складення відповідного акту). Такий документ зможе підтвердити неможливість виплати роботодавцем виплати саме через воєнний стан/бойові дії та уникнути відповідальності. Однак, знову ж таки, це не звільняє роботодавця від обов’язку нарахувати та виплатити заробітну плату щойно дані працівників будуть відновлені.

Читайте ще: Що говорить закон про звільнення та скорочення працівників під час воєнного стану?