Ми все частіше ставимо собі питання, як досягати своїх цілей простіше, швидше та ефективніше. Останні відкриття у галузі нейрофізіології допомагають краще зрозуміти особливості роботи мозку і те, як ми можемо ними скористатися. На основі цих знань було розроблено таку методику як нейрохакінг.


Ми поспілкувалися з її автором Сергієм Андрусенком і попросили розповісти про прийоми, за допомогою яких людина може вийти за межі своїх здібностей у роботі та навчанні.


Пам’ять та успішність


Колись була ера землеробства, і люди передавали наступним поколінням навички. В епоху ремесел шевці, шкіряники, пекарі ділилися зі спадкоємцями та підмайстрами вже не лише навичками, а й знаннями про свою справу. Але тепер ми живемо в епоху технологій, і інформації стало дуже багато. Наприклад, сьогоднішній номер New York Times у тисячу разів перевищує за обсягом номер сторічної давності. Тому питання, як «зламати систему» ​​та за допомогою якогось прийому, «хаку», покращити свої функції, зокрема когнітивні, дуже актуальне.


«Хаки» – це тренд нашого часу. Як і прагнення успіху.


Кожна людина хоче бути успішною, це закладено у нас біологічною програмою. Але немає жодної успішної людини, яка мала б погану пам’ять. Хороша пам’ять – це ключовий фактор успішності, і є сенс розвивати свої здібності до запам’ятовування. Причому достатньо освоїти систему з базових нейрохаків, і ви вже лідируватимете, випереджаючи інших на пів кроку. Ті чи інші «прийоми» були відомі й раніше, але сучасна нейрофізіологія дала відповідь, чому і як це спрацьовує. За останні роки наука буквально перевернула уявлення про те, як влаштовано наше мислення.


Почнемо з того, що у 1976 році Бенджамін Лібет поставив свій знаменитий експеримент. Учаснику на палець одягали електрод, і він мав натискати кнопку, коли захоче. Водночас він дивився на циферблат, яким бігала стрілка, і, перш ніж натиснути на кнопку, мав помітити час. Одночасно інший електрод був підключений до ділянки мозку, відповідальної за прийняття рішень. Виявилося, що розрив між тим, як мозок прийняв рішення, і коли людина це усвідомила, становив 350 мілісекунд. Експеримент повторювався багато разів, а результат був той самий. Ми думаємо, що наша воля – це наша свідомість, що ми свідомо ухвалюємо якісь рішення. Але виявляється, що є якийсь «комп’ютер», який приймає ці рішення раніше свідомості, й іноді навіть не повідомляє нас про це.


Експеримент Лібета пізніше відтворили в Німеччині в інституті Планка вже з використанням комп’ютерного томографа, чиї показання більш точні. Він зафіксував, що розрив між ухваленням рішення мозком і нашим усвідомленням становить цілих 6-10 секунд. Виходить, що ми буквально живемо у минулому.


Ми усвідомлюємо рішення, ухвалені ще кілька секунд тому. І це дуже впливає на те, як нам потрібно, зокрема, вчитися та організовувати свою діяльність.


Наша свідомість у спрощеному трактуванні – це оперативна пам’ять і те, що ми можемо утримати в ній в одиницю часу. А це – всього 4 об’єкти. Тому ми запам’ятовуємо, наприклад, семизначні номери телефонів як 3+4 або 3+2+2. І суть нейрохакінгу полягає у використанні цієї особливості нашої оперативної пам’яті. Свідомість – це наше «Я», і воно дуже чутливе. У той самий час, мозок – неймовірно потужна структура, і треба організовувати свій розумовий процес так, щоб він теж брав участь у розв’язанні завдань. У цьому допоможуть сім нейрохаків.


Нейрохак 1: Думайте образами


За статистикою, на 90% усі люди – візуали, і це доведено, наприклад, знаменитим експериментом Массачусетського технологічного інституту. Учасникам показали 2 000 картинок, а після цього картинки почали демонструвати упереміш: і ті, що були раніше, і ті, яких не було. Учасники впізнавали знайомі картинки, натискаючи на кнопку, відсоток впізнаних картинок склав 98. Цей експеримент розбурхав усю спільноту нейрофізіологів. Після цього було проведено глобальний експеримент, у якому людям показали вже 10 000 картинок. Відсоток впізнаних був таким самим.


Ми дуже добре запам’ятовуємо те, що бачили, і найкращий спосіб – уявити те, що потрібно запам’ятати, у вигляді якогось образу.


Нейрохак 2. Збирайте «пазл» повністю


Зрозуміти суть нейрохакінгу може допомогти ще один експеримент.


Для шведських студентів дуже актуальне питання орендованих квартир (там немає гуртожитків), і трьом групам молодих людей психологи поставили завдання – вибрати житло за 9 запропонованими параметрами. Першу попросили ухвалити рішення одразу після прочитання списку. Другій групі дали п’ять хвилин, щоби подумати. Третя протягом тих самих п’яти хвилин мала вирішувати складне математичне завдання. І саме у ній студенти змогли зробити найкращий вибір.


Коли щось вивчаєте, ви повинні сконцентруватися. Нейронні зв’язки, які утворюються в результаті, знаходяться дуже тісно одне від одного, тому що ви концентруєтеся на вузькій темі.


Але для того, щоб тема перейшла у довготривалу пам’ять, потрібно перестати концентруватися та змінити сферу діяльності.


В експерименті зі шведськими студентами спрацювало саме це: вони відволікали свідомість від завантаженого завдання, і мозок вирішив це більш ефективно. Тобто під час перемикання уваги те, що ви завантажували в момент концентрації, консолідується, завантажується в довготривалу пам’ять, і ви можете бачити картину світу в цілому: як ця вузька частина, над якою ви працювали або яку намагалися запам’ятати, пов’язана з усім іншим.


Задуману архітекторами строгу геометричну структуру Барселони не можна побачити, гуляючи її вулицями. Тільки з висоти пташиного польоту, або з гір, що оточують місто. Зі спальних районів, розташованих у горах, відкривається приголомшлива панорама на архітектурний шедевр. І щоб побачити свій предмет «з висоти пташиного польоту», щоб він став для вас зрозумілішим, ви також повинні «піднятися» над ним, тобто відключити свідомість на якийсь час, дати мозку попрацювати – і тоді він вам покаже цю картину.


Нейрохак 3. Поверніться до основ


За статистикою, 93% людей не знають розташування планет Сонячної системи. Якщо їм сказати, що «з Землі на Венеру вирушив космічний корабель», їхній мозок не знатиме, в якому напрямку до Сонця полетів цей корабель, і що робити з цією інформацією. Він покрутить її так і так, і з роздратуванням кине. Але якщо запам’ятати коротку послідовність «Меркурій – Венера – Земля – Марс», все буде набагато легше.


Більшість людей не пам’ятають послідовність планет саме тому, що їх більше 4-х. Через це вся інформація, пов’язана із Сонячною системою, не може утриматись у нашій голові. Але якщо ви витратите всього кілька хвилин, щоб укласти цю базу, повторити її кілька разів, тоді й все інше легко ляже на неї. Ось тепер уявіть, як із Землі на Венеру вирушив космічний корабель. Вам ясно, що летить він до Сонця, а не від нього?


І так відбувається у будь-якій галузі: якщо ви не засвоїли базові поняття, у вас все розсипатиметься.


Поверніться до основ, пройдіться ними, щоб свідомість не брала участі та водночас не напружувалася, і все інше саме стане на свої місця.


Якщо ви вибираєте для вивчення якийсь курс, то маєте пройти його від початку до кінця, не відволікаючись на інші. Після цього можна перейти до вивчення чогось нового взагалі з іншої сфери. Інформація, яку ви отримали з першої галузі, дуже добре поєднуватиметься з новою та доповнюватиме її.


Наш Всесвіт багатовимірний, і щоб побачити повну картину, потрібно багато знати, але не валити все відразу в один казан.


Нейрохак 4. Повторюйте та імпровізуйте


Брюс Лі говорив: «Бійся не того, хто знає дві тисячі прийомів, а того, хто один прийом повторив дві тисячі разів». У спорті – найефективніші технології навчання. Адже там немає завдання вчити – лише досягати результату. Наприклад, боксер на тренуванні відпрацьовує конкретний удар, і витрачає кілька годин на те, щоб перевести цю навичку зі свідомості, «віддати її мозку». Для самого боксера те, як і коли в результаті він застосує цю навичку, має статися непомітно. Бо добрий боєць – це той, хто вміє імпровізувати під час бою, а не той, хто механічно відтворює усі прийоми.


Те ж саме можна сказати про водіння машини: свідомість бере участь лише під час періоду, коли людина навчається, а згодом ці функції зі свідомості перекладаються на мозок. І невдовзі вже мозок веде машину, а ви, наприклад, розмовляєте телефоном. Але непередбачена ситуація може призвести до аварії – на неї може реагувати лише свідомість.


Наша мова подібна до водіння машини: ми багато робимо на автоматі, тому що в дитинстві дуже часто повторювали базові, прості речі. І щоб імпровізувати, бачити стратегію потрібно, щоб 2-3 осередки в оперативній пам’яті завжди були вільні. Те саме потрібно для того, щоб говорити англійською або будь-якою іншою мовою.


Наприклад, якщо під час вивчення мов ви намагатиметеся запам’ятати всі граматичні терміни та конструкції, вони займатимуть оперативну пам’ять. Так, англійська конструкція Present Continuous Tense займе три осередки пам’яті. А їх всього 4, і вам ще треба щось сказати… Вивчаючи рідну мову, ми не заглиблюємося в сутність понять підмета чи присудка – тільки слухаємо і повторюємо найпростіші фрази і говоримо як носії вже до 4,5 років. Маючи певний словниковий запас, дитина може граматично правильно сказати навіть складну фразу, причому не вміючи ні читати, ні писати.


У мові найчастіше зустрічаються слова «я», «ти», «він», «вона», «вони», «я є», «ви є», «я маю», «ви маєте», «я роблю», «я робив» тощо. Їх потрібно довести до автоматизму, доки ці поєднання не зіллються в одне ціле. Ви органічно не зможете сказати He have, а говоритимете тільки He has. Це йтиме як єдиний блок. Поки він не складеться, займатиме оперативну пам’ять.


 Розмова – це завжди імпровізація. Щоб говорити вільно, потрібно прибрати зі свідомості ці базові речі, не думати про них, вони мають виходити природно, просто зіскакувати з язика.


Нейрохак 5. Будуйте асоціацію


Коли людина народжується, у неї в голові чистий аркуш. Як відбувається процес запам’ятовування? Спочатку завантажується якесь одне базове поняття: наприклад, м’яч. Дитина багато разів чує це слово, бачить цей предмет, і, зрештою, слово «м’яч» та предмет пов’язуються. Потім йому кажуть: «м’яч – круглий», і він прив’язує до м’яча слово «круглий». М’яч пружний, великий, маленький, червоний, зелений – все прив’язується до того, що є. Якщо інформація не прив’язується, вона надходить і йде. З цього випливає, що у вас у голові має бути багато того, до чого можна прив’язати щось нове.


Треба більше читати, дивитися фільми, ходити до театрів, отримувати нові враження, щоб у голові були образи для прив’язки – асоціації.


Але асоціації ще треба навчитися будувати. Ви можете зробити собі «банк» асоціацій у кожній конкретній галузі та користуватися ними. Наприклад, зрозуміти, що нагадують вам найбільш ходові імена, щоб запам’ятовувати, як звати нових знайомих. Ми прив’язуємо нове до того, що є, і потрібно не лінуватися щоразу розширювати ланцюжок асоціацій.


Нейрохак 6. Лягайте спати до 23.00


Сон – це теж перемикання: свідомість вимикається, а мозок працює. Наприклад, писати to-do-list зранку не дуже ефективно: вам буде важко вирішувати ці завдання. Але якщо ви його напишете прямо перед сном, приблизно за пів години, то мозок отримає це у вигляді команди для вирішення. Ви заснете, ваша свідомість відключиться, а мозок шукатиме найкращі варіанти, як вирішити ці завдання. І наступного дня ви своїх цілей досягнете набагато легше.


За цим принципом зроблено багато наукових відкриттів, зокрема, періодична таблиця. Менделєєв мав дуже складну систему: десятки елементів, і кожен має десятки параметрів. Це все він дуже довго крутив у голові, щоб зрозуміти, як структурувати інформацію. Але коли він концентрувався, не мав зв’язку із загальною картиною світу. У моменти напружених роздумів зв’язки між нейронами були дуже короткі, й треба було заснути, щоб зв’язки стали довшими.


Мозок не відпочиває ніколи: коли ви спите, він працює ще інтенсивніше, відключається лише свідомість.


У ньому завжди йдуть хімічні процеси, тому що ми біологічні організми, і протягом дня в результаті розумової діяльності в мозку накопичуються токсини. Щоб очиститись від них, потрібен повноцінний сон.


Інший важливий момент полягає в режимі, якого потрібно дотримуватись, тому що під час сну ми заряджаємось, як батарейка. У Ведах написано: вдень Сонце сприяє тому, щоб енергія витрачалася, а вночі ми заряджаємося від Місяця, який накопичив сонячну енергію за день. Це звучить смішно для сучасної людини, але якщо подивитися на графік вироблення мелатоніну, то він збігається саме з активністю Місяця – з 23:00 до 01:00. Якщо ви пропустили ці години, ваш сон буде неповноцінним. Лягати потрібно не пізніше 23:00, а коли зійшло сонце, спати марно: енергія вже витрачається, і після підйому ваша «батарейка» буде менше ніж 100%. Секрет просунутих йогів, які сплять регулярно всього по 4 години, простий: вони рано лягають.


«Сова» ви або «жайворонок» – це суто суб’єктивні відчуття, до яких ви звикли. Просто спробуйте лягати раніше, і за тиждень адаптації організм перебудується, ви відчуєте колосальний приплив енергії. Регулярних 6 годин сну буде цілком достатньо, якщо ви лягаєте о 23.00, якщо о 22.00 – достатньо буде 4-5 годин.


Нейрохак 7. Медитуйте


Медитація дуже пов’язана із нейрофізіологією. Людина, яка хоч раз у житті медитувала, знає, як непросто зосередитися на чомусь одному. У голову весь час лізуть думки, які ми починаємо помічати, лише заспокоївши свідомість. У цьому і є головний сенс медитації – помітити, відключивши зовнішній шум, що відбувається у голові. Медитація дає зрозуміти, що ваша свідомість і мозок – не те саме. Вона дає можливість подивитися на себе збоку, перестати асоціювати свідомість із собою. Це певною мірою – контроль над своїм Его, і це допомагає ставитися до себе з гумором. Не варто близько до серця приймати те, що ви думаєте і відчуваєте зараз: все може неодноразово помінятися, і не потрібно на це «вестися».


Якщо ви прочитали цей матеріал, ваш мозок вже прийняв рішення про те, що вам час ставати успішним. Ці знання допоможуть вам зробити цей процес захопливим та легким для нього. Сміливо вирушайте в дорогу – у вас є найсильніший помічник!