Зарплатні зміни в законодавстві — 2017

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on LinkedIn
статья про законодательные изменения

Як ми й передбачали, реформа оплати праці, розрекламована урядом наприкінці 2016 р., виявилася ні чим іншим, як популізмом та черговим способом збільшення податкового навантаження на бізнес. Тому в статті розглянемо, на які мінімальні зарплатні показники потрібно зважати під час виплати заробітної плати та в яких розмірах доведеться сплатити податки у 2017 р.

 Нормативно-правові акти та список скорочень до теми:

— Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ);

— Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 р. № 1801-VIII (далі Закон № 1801);

— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 р. № 1774-VIII (далі Закон № 1774);

— Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР (далі — Закон № 108/95);

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464);

— постанова КМУ «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 28 грудня 2016 р. № 1037 (далі Постанова № 1037);

— мінімальна заробітна плата (далі МЗП);

— прожитковий мінімум (далі ПМ);

— податкова соціальна пільга (даліПСП).

Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум: кожний сам за себе

Законом № 1801 встановлено розміри МЗП та ПМ, які діятимуть протягом 2017 р. Тож відповідно до статті 8 згаданого Закону МЗП збільшено вдвічі порівняно із мінімальною заробітною платою грудня 2016 р. (1600 грн) — до 3200 грн у місячному розмірі та 19,34 грн — у погодинному, і впродовж 2017 р. вона не змінюватиметься.

Як завжди, задля порятунку бюджету разом з ухваленням нового держбюджету на 2017 р. законодавці Законом № 1774 внесли низку змін до законодавчих актів щодо оплати праці. Отже, з 1 січня 2017 р. мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) не може бути меншим ніж прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року, тобто в 2017 р. — не менше ніж 1600 грн. Тож протягом 2017 р. розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки) може не змінюватися.

Змінами до статті 96 КЗпП, зокрема, передбачено, що схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого КМУ. Він, у свою чергу, визначається в розмірі, не меншому ніж прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Тобто зарплата бюджетників залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня — 1600 грн у 2017 р.

До речі, Постановою № 1037 визначено, що посадові оклади за ЄТС із 1 січня 2017 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, установленого в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року. Тобто протягом 2017 р. розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки) становитиме 1600 грн та може не змінюватися. Розміри посадових окладів з 1 січня 2017 р. наведено в таблиці 1.

У цій же Постанові керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери рекомендовано забезпечити диференціацію заробітної плати працівників, які отримують зарплату на рівні мінімальної, в межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника та результатів його роботи. Однак як втілити ці рекомендації на практиці, поки не роз’яснено.

Зміни щодо оплати праці

 Розглянемо, які ще зміни внесено Законом № 1774 до законодавства про працю, зокрема до КЗпП та Закону № 108/95. Насамперед зверніть увагу, що з визначення поняття «мінімальна заробітна плата» виключили формулювання, що її виплачують за просту некваліфіковану працю (частина перша ст. 95 КЗпП та частина перша ст. 3 Закону № 108/95).

 Мінімальна заробітна плата установлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці (частина перша ст. 95 КЗпП та частина перша ст. 3 Закону № 108/95).

Тож відтепер, якщо працівник виконав норму праці, роботодавець зобов’язаний виплатити йому лише МЗП, навіть якщо працівник має високу кваліфікацію. Встановлення більш високого рівня зарплати такому працівнику — це вже право роботодавця.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності та господарювання й фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Інша суттєва зміна полягає в тому, що зі статті 95 КЗпП та частини другої статті 3 Закону № 108/95 вилучили норму, згідно з якою до МЗП не включали доплати, надбавки та інші компенсаційні й заохочувальні виплати.

Натомість новою статтею 31 Закону № 108/95 наведено виключний перелік виплат, які не враховуються до МЗП. До них належать:

— доплати за роботу в несприятливих умовах праці та умовах підвищеного ризику для здоров’я (це можуть бути доплати за роботу у важких і шкідливих умовах праці, за використання дезинфікуючих засобів тощо);

— доплати за роботу в нічний та надурочний час;

— виплати за роз’їзний характер робіт;

— премії до святкових і ювілейних дат.

Отже, по суті розмір посадового окладу у штатному розписі може бути встановлений менше ніж 3200 грн (але не менше ніж 1600 грн), але роботодавець має виплатити МЗП, включивши в неї, зокрема, доплати, надбавки чи заохочення (наприклад, виплатити премії), що не входять до переліку, визначеного статтею 31 Закону № 108/95.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою ніж законодавчо встановлений розмір МЗП, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою зарплати.

Крім того, зверніть увагу, що якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим, ніж розмір МЗП, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати. Тобто якщо премія виплачується один раз у квартал, то в місяцях, за які вона нараховується, але не виплачується, також доведеться провести доплату до МЗП, якщо рівень зарплати виявиться меншим.

У разі роботи на умовах неповної зайнятості чи в разі невиконання місячної норми праці МЗП виплачується пропорційно до виконаної норми праці. А отже, доплату також здійснюють пропорційно.

До речі, відповідно до статті 31 Закону № 108/95 доплату мають проводити незалежно від причин неповної зайнятості чи невиконання норми праці. Наприклад, якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу на 0,5 ставки, то мінімальна сума, яку йому мають нарахувати за місяць з урахуванням усіх її складових, становить 1600 грн (3200 грн × 0,5). Тобто в такому випадку роботодавець має провести доплату до 1600 грн, якщо сума виявиться меншою.

Хотілося б наголосити, що ця норма не має жодних винятків, тож вона стосується й підприємств, що фінансуються з бюджету. Отже, працівники, які мають з 1 по 11 тарифний розряд, за відсутності доплат та надбавок і незважаючи на різну кваліфікацію можуть отримувати однакову МЗП у розмірі 3200 грн.

Як згадувалося вище, КМУ в Постанові № 1037 рекомендував забезпечити диференціацію зарплат за допомогою доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи, але зробити це потрібно в межах фонду оплати праці. Натомість фонд оплати праці бюджетників сформований виходячи з прожиткового мінімуму, тож питання, чи знайдуться кошти на забезпечення такої соціально справедливої диференціації, залишається відкритим.

 Система оплати праці

Відповідно до оновленої статті 6 Закону № 108/95 системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

  • тарифної ставки робітника 1 розряду;
  • міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться роботодавцем згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їх завдання, обов’язки та спеціалізація визначаються професійними стандартами або кваліфікаційними характеристиками професій працівників. Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів визначається КМУ, а кваліфікаційних характеристик — Міністерством соціальної політики України.

Інші системи оплати праці можуть установлюватися колдоговором чи іншим нормативним документом підприємства, погодженим із профспілкою або представниками трудового колективу (якщо колдоговір не укладався — наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом профспілки (профспілковим представником), чи з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників у разі відсутності профспілки). Це може бути як безтарифна та грейдова системи, так і самостійно розроблені системи оплати праці, які враховують знання, кваліфікацію конкретного працівника, його індивідуальний внесок у розвиток підприємства та в загальні підсумки роботи, індивідуальні результати роботи працівника.

Зверніть увагу, що до внесення змін у колективні договори та угоди всіх рівнів щодо незастосування МЗП як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн). Сторони, які уклали колдоговори й угоди, повинні в тримісячний строк привести їх норми у відповідність із Законом № 1774 згідно із законодавством (п. 5 розділу ІІ Закону № 1774).

Розміри МЗП та ПМ впливають не лише на зарплату, а й на низку показників, які обчислюються виходячи з їх розміру. Розглянемо найпоширеніші з них.

 Посилення відповідальності за порушення законодавства про працю

У зв’язку з підвищенням МЗП зросли й штрафи за порушення законодавства про працю. Отже, роботодавці, як юридичні особи, так і фізособи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу (ст. 265 КЗпП) у розмірі:

— 96 000 грн (30-кратний розмір МЗП) — за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення — за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків;

— 9600 грн (трикратний розмір МЗП) — за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;

— 32 000 грн (10-кратний розмір МЗП) — за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення — за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;

— 32 000 грн (10-кратний розмір МЗП) — за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення — за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До існуючих штрафів, встановлених ст. 265 КЗпП, відповідно до норм Закону № 1774 додалися ще два, а саме:

— 9600 грн (трикратний розмір МЗП) — за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;

— 320 000 грн (100-кратний розмір МЗП) — у разі недопущення державного інспектора праці до перевірки, якщо вона здійснюється з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, виплати заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ (виплата зарплати в «конверті»).

За інші порушення вимог трудового законодавства, крім перелічених вище, як і раніше передбачено штраф у розмірі МЗП , тобто в сумі 3200 грн.

Зверніть увагу, що з 2017 р. перевірки щодо додержання законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити не тільки фахівці Держпраці, а й органи місцевого самоврядування та виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад.

Також факти використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю виявлятимуть органи Пенсійного фонду України. У разі виявлення за результатами аналізу даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування недостовірних відомостей про застрахованих осіб вони зможуть вимагати від платників ЄСВ інформацію щодо цих відомостей та усунення порушень.

Право перевіряти правильність нарахування та виплати зарплати та інших виплат працівникам мають також фахівці Державної фіскальної служби Украни. Але Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 3 листопада 2016 р. № 1728-VIII введено мараторій на перевірки органами державного нагляду (контролю) з 1 по 31 грудня 2017 р., який водночас не поширюється на перевірки, що здійснюються Держпраці та її територіальними органами.

Повний текст статті читайте в журналі «Кадровик України» №2,2017 р

 

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on LinkedIn

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Lost Password