Зарплата мотивуюча та демотивуюча: результати опитування

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on LinkedIn

Не знаю жодного опитування і соціологічного дослідження, яке б ставило зацікавленість кандидатів і співробітників у гідній зарплаті нижче першого-другого місця. Оскільки ми насилу заробляємо на життя, розмір зарплати, як кажуть у рекламі, має значення. Не всі роботодавці усвідомлюють це, на превеликий жаль. Згідно з результатами нашого анонімного опитування, участь у якому взяли 918 респондентів, багато роботодавців у питаннях перегляду заробітної плати вважають за краще обмежитися «легким переляком». Якщо врахувати, що серед учасників опитування лише 7% безробітних, а чверть не розглядає пропозиції роботодавців, картина не дуже оптимістична. Дві третини працюючих відкриті до нових пропозицій. Вгадайте, чому? Через розмір зарплати, звісно.

Приємно бачити, що заробітну плату рік тому піднімали двом третинам учасників опитування (на скільки піднімали – це інше питання, про нього пізніше). 8% раділи новій зарплаті 2 роки тому, 4% – аж три роки тому. Але найсумніше – зарплата у кожного п’ятого залишається непорушною з моменту приходу на роботу. Інфляційні вихори, зростання цін на комуналку і транспорт, зусилля самих робітників, щоб працювати краще і ефективніше – на розмір заробітної плати ці дрібниці не впливають. Чи буде такий працівник стрибати вище голови заради рідної фірми? Або просто відсиджуватиме робочий час? Вирішувати вам. Я голосую за другий варіант.

Що стосується зарплатного майбутнього, для 47% воно неактуальне, бо підвищення зарплати їм не світить. Хіба що незаплановане.

Інші щасливці розподілилася так: 21% отримали підвищення у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати, 17% стали багатшими за результатами року для всієї компанії, а 15% раділи грошам завдяки індивідуальному трудовому героїзму.

У цілому підвищення отримали 58% опитаних. Це багато чи мало? Питання з серії про те, наполовину повний чи порожній стакан. Дивно, що при зібраному в минулому році рекордному врожаї, збільшенні кількості замовлень і, відповідно, потреби в IT-фахівцях, зростанні аптечних мереж і банківських відділень, не кажучи вже про ломбарди і гастрономи, на зарплати співробітників це майже не вплинуло.

З половини «підвищених» самим підвищенням задоволені 63% – кожний десятий отримав підвищення зарплат навіть більше запланованого, а 53% – «за регламентом». А для 37% сума нової зарплати стала неприємним сюрпризом – вони очікували більшого. Цікаво, це співробітники не дуже цікаві своїм босам або у керівництва не було ані сил, ані бажання пояснювати, чому так сталося?

Люди намагаються поєднати оптимізм і обережність, тому середній «коридор» бажаного підвищення вони порахували як 10-20%. Роботодавці теж подумали так. І «коридор» у «20-30%» не став приводом для розбрату. А за іншими шкалами думки розбіглися. Коридор «до 10%» став справжнім Рубіконом – 23% роботодавців проти 12% співробітників. Так, майже чверть роботодавців усе ще впевнені, що збільшення зарплати на 5-9% – це не знущання, а заохочення. Хоча тільки інфляція в минулому році становила, за різними джерелами, до 8 до 10%.

Оптимісти, які розраховують, що у свого роботодавця вони зможуть отримати надбавку 30-50% одноразово, все ще є, але в незначній кількості. Частина з них (10,8%) навіть змогли цього домогтися. Але ж хотіли майже 18%. Про «шоколадну» графу «більше 50%» і говорити немає сенсу – розрив між реальністю і очікуваннями більш ніж удвічі.

При цьому лише 36% опитаних вважають перегляд і підвищення зарплати обов’язковим для утримання співробітників. Для інших 64% підвищення зарплати – це мотивуючий фактор. Так, короткостроковий, про що відомо більшості HR-ів. І все-таки…

Для тих співробітників, які не отримали підвищення зарплати, найбільш очевидним виходом є пошук нової роботи. Саме цим займеться третина опитаних. Ще 22% підуть на переговори з керівництвом – і не факт, що після цієї розмови не поповнять лави першої третини. Стільки ж перестануть викладатися на 100%, тобто дотримаються гомеостазу в новій ситуації – не платять більше, не працюємо більше. Ще 11% «пізнають дзен», тобто робити не будуть нічого, а кожний десятий буде шукати підробіток (цікаво, як це вплине на основну роботу?)

Питання для тих, хто відповів «Ні» на запитання «Чи підвищили вам зарплату?»

З огляду на результати нашого опитування, у мене виникає відчуття існування паралельних світів. В одному з них роботодавці плачуться на відсутність персоналу і декларують готовність платити будь-які гроші за їхнє залучення й утримання. А в іншому – співробітники зізнаються, що не бачили підвищення зарплати з дня проходження випробувального терміну, а навіть якщо зарплату підвищували, то не так, як планували (в гіршу, зрозуміло, сторону). Вважаю, роботодавці здогадуються, що пообіцяти і обдурити в зарплатному питанні собі дорожче. Але готові ризикнути – очевидно, розраховуючи на ті 11,2%, які навіть без підвищення зарплати готові працювати в тому ж темпі. Не впевнена, що цієї цифри лояльних співробітників достатньо для успішного ведення бізнесу. А як вважаєте ви?

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on LinkedIn

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Lost Password