Советы для работодателей

Як змінився ринок праці в рітейлі за час карантину: великий аналіз галузі

Перша онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua та Асоціація ритейлерів України представляють масштабне дослідження про те, як змінилися попит і пропозиція на ринку праці в сфері роздрібної торгівлі за місяць після введення тотального карантину.

Глобальні обмеження ділової активності і закриття безлічі підприємств по всій країні поставили перед українським бізнесом нові виклики і завдання. І не тільки перед бізнесом: мільйони працездатних українців опинилися в оплачуваній або неоплачуваній відпустці, переведені на віддалену роботу або часткову зайнятість, або і зовсім втратили свої робочі місця.

Ситуація, особливо для рітейлерів, незвична: останні два-три роки всі роздрібні компанії постійно скаржилися на складнощі з підбором кадрів, а тепер — навпаки, робочої сили на ринку праці в надлишку, а ось достатньої кількості вакансій немає і близько.

Що аналізували?

Аналітики robota.ua проаналізували зміни в кількості резюме і вакансій в рітейлі в цілому і в підсегментах галузі окремо: як оцінюють нинішню ситуацію на ринку праці роботодавці та пошукачі, як змінилися пропоновані і очікувані зарплати, і багато іншого.

В опитуванні взяли участь 306 компаній усіх розмірів: від малого бізнесу (менше 20-ти співробітників) до великих роздрібних мереж, що забезпечують роботою до 500 і більше українців. Отримана інформація дає уявлення, що і як змінилося на ринку праці, які кроки зробили рітейлери, як оцінюють ситуацію, до чого готуються і що будуть робити в найближчому майбутньому.

Повна версія аналітики доступна за посиланням.

Рітейл в цілому

Серед 306 компаній-респондентів трохи більше половини — 156 — представляють невеликі роздрібні підприємства зі штатом співробітників до 20-ти чоловік. Далі розподіл рівніший — 44 рітейлера забезпечують роботою від 20-ти до 50-ти співробітників, 22 — від 50-ти до 100, 27 — від 100 до 250-ти, а персоналом понад 500 співробітників можуть похвалитися 37 торгових мереж.

За сферами і підсегментами розкид менший: fashion-рітейл представляють 59 компаній, продуктовий — 57, БТіЕ — 30, будівельні матеріали, меблі і товари для дому — 45, спорттовари — 11, drogerie — 9. Решта відносяться до різних напрямів.

Також варто відзначити особливості рітейлерів-респондентів за масштабами. Більше половини з них — це локальні компанії, 36 — національні, тобто присутні у всіх регіонах України, 14 — філії або підрозділи глобальних корпорацій. Ще 73 компанії не відповіли на це питання. Таким чином, вибірка гарантує достатню представленість різних сфер рітейлу, достатнє охоплення як за розмірами, так і за масштабами компаній.

За даними аналітиків robota.ua, частка продуктового рітейлу в портфелі вакансій зросла на 10% в порівнянні з періодом до карантину. Відповідно, всі інші рітейлери просіли на 10%.

Переважна більшість респондентів — майже 80% — вже в повній мірі відчули на собі наслідки пандемії, карантину та економічної кризи. Залишилося все як було у 16% рітейлерів, а 4,5% навіть сказали, що справи у них пішли вгору. Ймовірно, це компанії, зайняті в сфері електронної комерції: трафік і конверсія у них після введення карантину дійсно помітно зросли.

Схожа ситуація і з продажами: падіння відзначили дві третини торгових мереж, ще 17% взагалі змушені були зупинити роботу і згорнути будь-яку активність. У той же час є й оптимісти: у 36-ти компаній (12% опитаних) продажі не впали, а у 16-ти (5%) — навіть зросли. Втім, це можна вважати щасливими винятками, які лише підтверджують правило: 83% підприємств сфери роздрібної торгівлі знаходяться в глибокій кризі.

Вакансії

Ситуація, що склалася, негайно відбилася на ринку праці: менше чверті підприємств залишили відкритими всі вакансії або навіть відкрили нові. Решта 75% або заморозили процес пошуку персоналу повністю, або відмовилися від більшої половини вакансій.

Якщо детально аналізувати професії, які стали більш затребуваними, то в цілому по рітейлу зріс попит на касирів. У непродуктовому рітейлі зросла потреба в керівниках магазинів, продавцях телекомунікаційних послуг, вантажниках. У продуктовому ритейлі, крім касирів, виявилися затребуваними комірники і продавці с/г продукції. В інших підгалузях потребують менеджерів середньої ланки. Приріст у порфелі становить всього 2-3%, але на тлі інших типів кваліфікації це найістотніші зміни.

Примітно, що половина компаній при пошуку персоналу поки що вирішила не міняти пропоновані зарплати. На урізання зарплати ще на етапі розміщення вакансій зважилися менше 10% опитаних.

Кандидати

В цілому, складне становище, в яке рішення уряду і місцевої влади поставили рітейл, поки ще не сильно відбилося на поведінці кандидатів. Приблизно порівну опитаних компаній відзначають, що пошукачі роботи в роздрібній торгівлі стали активніше відправляти резюме, або навпаки — менше цікавитися можливістю оперативного працевлаштування.

При цьому основна частина кандидатів розраховує на зарплату не менше, ніж до карантину, приблизно 1/6 — згодні працювати за меншу зарплату, і 1% (очевидно, дуже кваліфіковані фахівці рідкісних професій) — вимагають більше грошей, ніж до кризи.

Співробітники

Характерно, що, незважаючи на кризу, 79% рітейлерів стверджують, що цілком і повністю зберегли трудовий колектив, обійшовшись без звільнень. Без скорочень не змогли обійтися 17% респондентів — вони змушені були звільнити від 10 до 50% співробітників. Розширили штат всього 2% компаній.

Що стосується змін у навантаженні на персонал, то тут розкид відповідей дуже значний: швидше за все, це залежить від конкретної компанії, і виділити якісь загальні для всіх тенденції вкрай складно.

Відповіді респондентів відрізняються в залежності від того, оцінюють вони стан справ у компанії або свій особистий дохід. У першому випадку — коли мова йшла про заробітну плату співробітників — 47,6%, тобто майже половина, рітейлерів стверджують, що криза на позначилась на умовах оплати праці персоналу. Всі інші мережі повідомили про скорочення зарплат або скасування бонусів. Сумно, але не критично.

Але при цьому відповіді на запитання про особистий дохід респондента демонструють принципово іншу картину. У 63% опитаних доходи зменшилися, а 2% взагалі потрапили під скорочення. Не змінилися доходи у третини респондентів, а більше заробляти стали 1,6%. Вражаюча розбіжність.

Навіть в умовах карантину та кризи рітейлери прагнуть зберегти соцпакет для персоналу: лише чверть компаній його спрощує або відмовляється від нього взагалі. Проте з метою оптимізацій витрат торгові мережі масово відправляють співробітників у відпустку: за свій рахунок (37%), оплачувану повністю (28%) або частково (14%). На скорочення зарплат працівникам зважилися 16% підприємств, а на такий радикальний крок як звільнення — 5%.

Як розмір компанії впливає на її становище

В умовах жорсткого карантину, коли за рішенням центральної і місцевої влади були закриті практично всі магазини (крім деяких категорій, таких як продуктові, аптеки і магазини товарів для гігієни і здоров’я), в найнебезпечнішій ситуації опинилися представники малого і середнього бізнесу. Великі компанії, як правило, мають або певні фінансові резерви, які допоможуть їм пережити найважчий час, або ж можуть звернутися в банки та інші фінансові організації за кредитами: наявність ліквідних активів і хороша кредитна історія дають їм непогані шанси на отримання позики.

Малий же бізнес, як правило, працює в умовах, коли весь дохід тут же направляється на погашення оперативних витрат і купівлю товарів, або реінвестується в розвиток. Відповідно, відсутність доходів миттєво обертається глибокою кризою для таких підприємств: касовий розрив призводить до неможливості виплати зарплати і оплати оренди, а тривалий простій — до банкрутства і ліквідації компанії.

Лише 14% малих підприємств (чисельність працівників до 50 осіб) сказали, що поки не відчули кризу. У середніх компаній (від 51 до 250 співробітників) таких вже 16,3%. А ось великі підприємства постраждали помітно менше — майже 30% з них з персоналом понад 250 осіб або не відчули кризу, або ж вважають, що справи йдуть навіть краще, ніж раніше.

З іншого боку, продажі впали у всіх, незалежно від розміру. 85% малого і 81,6% середнього бізнесу у сфері роздрібної торгівлі повідомили про падіння продажів або про повну зупинку торгового бізнесу. Серед великих компаній таких «усього» 77,2%. Різниця начебто і незначна, але відчутна.

До 50 співробітників

Причина все в тому ж — малий та середній бізнес часто представлений саме в сегменті непродуктового рітейлу: одяг і аксесуари, дрібна техніка та електроніка, пункти продажу побутових товарів і т.п. Відкрити таку точку набагато швидше і дешевше, ніж інвестувати у великі магазини. Рішенням уряду переважна більшість таких компаній закриті, що і призвело до нинішнього складного становища.

Лідери ж української сфери роздрібної торгівлі — ті самі компанії з сотнями і тисячами співробітників — продають найчастіше продукти, товари для дому та будівництва, кошти для гігієни і здоров’я: тобто якраз ті сегменти, яким рішенням Кабінету міністрів дозволено продовжувати працювати. Зрозуміло, навіть у них спостерігається падіння прибутку, але в цілому ці рітейлери менш чутливі до кризи і залишаються досить стійкими навіть в умовах карантину.

До 250 співробітників 

Схожа ситуація і щодо підбору персоналу. 70% невеликих компаній сфери торгівлі або повністю заморозили найм нових співробітників, або помітно скоротили кількість вакансій. Ще гірше все склалося для компаній середнього рівня — зберегли кількість вакансій на середньому рівні або ж навіть збільшили менше 10% мереж. Великі ж компанії в 20% випадків або залишили всі вакансії відкритими, або ж навіть почали підбір нових кадрів.

Це пояснюється тим, що продуктові рітейлери активно освоюють онлайн-продажі, запускаючи власні інтернет-магазини, співпрацюючи з існуючими майданчиками (такими як zakaz.ua) або ж службами доставки (Glovo, Raketa, Menu і так далі). Відповідно, збільшилось завантаження на нових напрямках, з’явилась потреба у додатковому персоналі: формувальники замовлень, кур’єри, логісти тощо.

Більше 250 співробітників

Вакансії і зарплати для кандидатів

Цікаво, що незалежно від розміру компанії, пропоновані зарплати залишилися на тому ж рівні. Зрозуміло, у тих підприємств, які продовжують працювати, а не закриті за рішенням влади. У кожному разі майже половина компаній повідомили robota.ua, що залишили пропоновану кандидатам винагороду на докарантинному рівні.

До 50 співробітників

До 250 співробітників

Але при цьому середній і великий рітейл стали частіше пропонувати меншу зарплату, ніж до кризи, — в 16,3% і 15,8% випадків відповідно. Для порівняння: зменшити ЗП в розміщених вакансіях зважилися тільки 5,5% дрібних торговців.

Більше 250 співробітників

Ця тенденція пояснюється трьома факторами. По-перше, невеликі рітейлери і так пропонували зовсім невисокі ставки, у багатьох випадках — на рівні мінімально можливих за законодавством, прив’язуючи дохід працівника до показників виторгу або інших додаткових бонусів, щоб вийти на середньоринкові пропозиції. Тобто «зрізати» ставки в розміщених вакансіях далі просто нікуди.

По-друге, великі рітейлери призупинили набір персоналу в хед-офіс, де зарплати помітно вище, а шукають співробітників на лінійні посади, де не потрібна висока кваліфікація, відповідно, і пропонована винагорода нижче.

Третій глобальний фактор: вперше за кілька років умови на ринку рітейлу в Україні диктує не працівник, а роботодавець. Масове закриття магазинів і повернення сотень тисяч трудових мігрантів призвели до того, що рівень безробіття в країні б’є десятирічні рекорди, і в таких умовах підприємства можуть дозволити собі залучати персонал на значно менші зарплати, ніж до кризи.

І це, мабуть, найвагоміша зміна на всьому ринку праці України, яка спричинить глобальні наслідки не тільки для рітейлу, а й для інших галузей економіки, в яких не потрібні особливі навички і вміння.

Пошукачі та їх запити

Не менш показовим є і ставлення потенційних співробітників торгових компаній. Якщо під час пошуку роботи в маленьких підприємствах лише 9% претендентів згодні отримувати менше, то у випадку з середніми мережами — таких уже 22,4%, а заради роботи у крупних рітейлерів на меншу винагороду згодна третина працівників.

До 50-ти

Причини — все ті ж. У малому бізнесі зарплати і до кризи були мінімальними, і далі «стискатись» за запитами вже нікуди. В середньому і великому рітейлі раніше пропонували більшу винагороду, тобто навіть при скороченні запитуваної суми можна отримувати гідну ЗП. Але, що набагато важливіше: в даній ситуації середні і великі мережі набагато стабільніші і стійкі, ніж малі підприємства, і претенденти готові жертвувати частиною заробітної плати заради гарантій її своєчасної виплати.

До 250-ти

Більше 250-ти

Зарплати співробітників 

В умовах кризи всі рітейлери заявляють про надзвичайну лояльність до своїх співробітників. Переважна більшість компаній стверджують, що зберігають штат. Хвиля скорочень поки торкнулася тільки середнього бізнесу, а мікропідприємства і великі мережі намагаються утримати персонал.

До 50-ти

До 250-ти

Більше 250-ти

Але при цьому заради виживання змушені йти на непопулярні заходи. Малий рітейл урізав зарплати 42,5% співробітників, при цьому 65,5% незатребуваного персоналу відправлені в оплачувану або неоплачувану відпустку.

До 50-ти

Середні компанії прибрали бонуси або скоротили винагороду 61,2% працівників, і у відпустку відправили три чверті незатребуваних на даний момент співробітників, половину з них — за свій рахунок.

До 250-ти

Великі мережі змушені були скоротили доходи двом третинам персоналу і відправити у відпустку 82,5% частково зайнятих працівників.

Більше 250-ти

Очевидно, що навіть намагаючись не втрачати навчених співробітників, компанії, незалежно від розміру, намагаються мінімізувати навантаження на фонд оплати праці, і заради цього готові переводити співробітників до кадрового резерву. Таким чином вони уникають звільнення, належних виплат зарплат і вихідної допомоги, при цьому зберігають можливість швидко мобілізувати готових працівників відразу після закінчення карантину.

Але не варто забувати, що ми проводили опитування після першого місяця жорстких обмежень ведення бізнесу. У разі, якщо карантин триватиме довше, ніж до середини травня, показники можуть бути зовсім іншими і набагато більш сумними. До цього часу «запас міцності» закінчиться у переважної більшості малих підприємств і значної частини середнього бізнесу, і тоді вони будуть змушені вдаватися до масових скорочень, в тому числі шляхом банкрутства компаній, так як ресурсів на виплату заробітних плат або інших платежів у них уже просто не вистачить.

Коментарі представників галузі

Йолана Каменчук, HR-директор компанії «Епіцентр»

Сьогодні магазини «Епіцентр» працюють в обмеженому режимі, забезпечуючи населення товарами першої необхідності (засоби індивідуального захисту і дезінфекції, побутова хімія, продукти харчування, дитячі товари і т.д.), повний асортимент товарів доступний онлайн. При цьому за час карантину кількість замовлень в інтернет-магазині epicentrk.ua збільшилася більше ніж удвічі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Однак, незважаючи на складну економічну ситуацію в країні, ми не скорочували персонал, а також повністю виплачуємо заробітну плату.

Щоб допомогти співробітникам адаптуватися до нових умов не тільки роботи, але і життя в цілому, компанія намагається всіляко їх підтримувати. Всі наші співробітники забезпечені необхідними засобами захисту, вони регулярно проходять медогляд, ми ведемо з ними постійну комунікацію, записуємо мотиваційні та освітні відео-ролики, запустили курс відео-лекцій Швидка психологічна допомога.

Карантин дав усім нам поштовх для особистісної трансформації. Наприклад, наші корпоративні тренери «старої школи» через карантин були змушені перейти на нові технології навчання. Спочатку зйомки навчальних відео були для них стресом. Але сьогодні вони вже самі захоплено знімають і монтують все нові і нові ролики. Це рух уперед, можливість навчитися новому, освоїти навички, які раніше здавалися недосяжними.

Дмитро Безверхов, HR Director мережі взуттєвих магазинів Vitto Rossi

Більша частина процесів, пов’язаних з рітейлом, практично зупинилася. На сьогоднішній день у нас працює тільки інтернет-магазин — продаємо онлайн, займаємося просуванням інтернет-каналів, налагоджуємо логістику. З усіх співробітників мережі залишилось працювати близько 10, але нікого не звільняли — усі пішли у відпустку.

Як далі будуть іти справи — сказати складно. Все залежить від того, як довго триватиме карантин. Прогнозую, що ми зіткнемося з припливом кандидатів іншого рівня і з просіданням зарплат, а галузь у кращому випадку відновиться лише наприкінці року. Багато гравців ринку, особливо ті, які були не ефективними, підуть. Але навіть для тих, які виживуть, втрати дуже великі, щоб радіти придбанням.

Наталія Лаврик, керівник групи організації процесу підбору персоналу в Retail Group

У нас в Україні — мережі магазинів Велмарт та Велика Кишеня. Ми нікого не скорочували, деяких відправили на ремоут і перерозподілили навантаження для тих, у кого воно стало меншим.

Незважаючи на зниження темпів підбору персоналу, помічаємо, що претендентів стало значно більше. Ринок став знову належати роботодавцю. Помітно змінилася поведінка пошукачів — вони стали більш агресивними. Страх залишитися без роботи та коштів сильно коригує поведінку — ми це бачимо.

Наталія Груздова, заступник директора департаменту управління персоналом мережі магазинів PROSTOR

Роздрібна торгівля — це понад 350 торгових точок по Україні — продовжує працювати. Карантин вніс миттєві корективи у звичний режим роботи компанії. Найважливішим пріоритетом для нас є забезпечення безпеки співробітників, які кожен день взаємодіють з клієнтами і не можуть бути переведені на віддалену роботу. Це персонал магазинів і логістики. Ми надали всім співробітникам засоби захисту: рукавички, маски, дезінфектори, скоригували режим роботи, підлаштовуючись під графік розвезення співробітників.

Оперативно перейшли в онлайн-формат оцінки персоналу магазинів. Зазвичай це відбувається в березні-квітні в офлайні, а зараз за перший тиждень карантину змогли провести цю процедуру в Zoom. Також в онлайн переводимо навчання персоналу, вивчаємо нові програми.

Що стосується центрального офісу, протягом тижня всі були переведені на віддалений режим роботи. Керівники проводять зі своїми командами короткі відео-конференції, а також частіше телефонують протягом дня. Кожен співробітник усвідомлює важливість своєї роботи та відчуває командну роботу.

Текст: Іван Зайцев, головний редактор Асоціації рітейлерів України.

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Lost Password