Про Budni
Наші продукти
Компанії конкурують між собою, щоб привабити та найняти найкращих спеціалістів, а одним із ключових факторів успішного залучення фахівців є досвід кандидата.
Сьогодні пошукачі мають низьку довіру до потенційних роботодавців. І щоб залучити й утримати таланти на ринку праці з низьким рівнем довіри, фахівці з рекрутингу повинні розуміти, кому найбільше довіряють кандидати, щоб надавати важливу інформацію та планувати ефективну взаємодію. Ділимося результатами дослідження How to Build Candidate Trust During the Hiring Process та розказуємо, як підвищити довіру потенційних членів команди до компанії ще під час процесу наймання.
Рівень довіри потенційних і поточних співробітників до компаній: статистика та цифри
Тож, сьогодні довіра серед працівників є низькою. Лише 36% співробітників повідомляють про високий рівень довіри до своїх організацій, менше третини вважають, що отримують справедливу оплату, та лише 44% – погоджуються, що прагнення їхньої компанії до різноманітності, справедливості та залучення є справжнім.
На низький рівень довіри можуть впливати кілька факторів, серед яких:
У такому кліматі кандидати ставляться до компаній та можливостей роботи з певним скептицизмом. Лише 54% кандидатів кажуть, що довіряють фірмам, які будуть чесними з ними під час процесу наймання, а відданість прийнятим пропозиціям висить на волосині — 44% відсотки кандидатів прийняли пропозицію про роботу, але потім вирішили відмовитися від посади.
Все ж таки довіра є ключем до залучення, приваблення й утримання талантів на конкурентному ринку праці, керованому кандидатами.
Співробітники з високою довірою до організації висловлюють намір залишитися на 11% частіше та демонструють на 39% більшу залученість порівняно з працівниками з низьким рівнем довіри. Вони також докладають у 6,35 раза більше зусиль на роботі за власним бажанням.
Для лідерів із підбору персоналу, які наймають таланти з секторів і сегментів, які нещодавно зазнали масових звільнень, довіра може бути ще більш важливою. Деякі дослідження показали, що працівники, які пройшли через звільнення, на 65% частіше, ніж ті, хто не були звільнені, підуть зі своєї наступної роботи. Довіра є критично важливим важелем для боротьби з цим ризиком.
Оскільки досвід кандидата є першим враженням потенційних співробітників про організацію, це надає чудову нагоду почати укріплювати довіру. Сьогодні небагато компаній повною мірою користуються цією можливістю, що вимагає від керівників рекрутингу враховувати не лише те, яку інформацію отримують кандидати, а й те, хто та як її надає.
У процесі наймання багато компаній покладаються на перевантажених рекрутерів, які повідомляють кандидатам всю або більшу частину ключової інформації про організацію та можливості працевлаштування. Проте кандидати часто довіряють рекрутерам менше, ніж менеджерам або іншим співробітникам. Наприклад, кандидати найбільше довіряють менеджерам із наймання в питаннях роз’яснення потенційного кар’єрного шляху на посаді, та вони найбільше довіряють співробітникам, які розповідають їм про культуру компанії. Замість того, щоб надмірно покладатися на рекрутерів, організації можуть завоювати довіру претендентів, створюючи зв’язки між кандидатами та зацікавленими сторонами, яким вони найбільше довіряють. 37% кандидатів кажуть, що вони обирають роботу насамперед на основі зв’язку, який вони відчувають із людьми під час працевлаштування.
Коли керівники відділу з підбору персоналу зрозуміють, кому кандидати найбільше довіряють у наданні інформації, вони зможуть побудувати процес рекрутингу таким чином, щоб підтримувати взаємодію, яка надає кандидатам ключові повідомлення від найбільш довірених осіб.
Менеджери з підбору персоналу, поточні співробітники та рекрутери — усі вони відіграють свою роль.
Дослідження показують, що менеджери з наймання є найбільш надійним джерелом інформації для кандидатів про більшість аспектів компанії та ролі. Щоб отримати найбільшу користь від надійності менеджерів із наймання, керівники повинні надати їм можливості, щоб:
Кандидати, особливо на початковому рівні, найбільше довіряють потенційним колегам певні типи інформації — культура компанії, культура команди, частиною якої є ця посада, та різноманітність команди. Лідери з підбору персоналу повинні навчити поточних співробітників:
Кандидати достатньо довіряють рекрутерам стосовно певної інформації, такої як винагороди та пільги, зусилля організації щодо забезпечення добробуту та соціальних цінностей, а також інвестиції компанії в різноманітність, справедливість та інклюзивність. Але рекрутери також є точкою ризику. 16% кандидатів, які пішли з посади після того, як прийняли пропозицію, кажуть, що зробили це через негативну взаємодію з рекрутером, у порівнянні з 8%, які зробили це через негативну взаємодію з менеджером із наймання. Щоб побудувати довірчі зв’язки з кандидатами, рекрутери повинні:
Тож, довіра будується повільно, а втратити її можна швидко. У середовищі, де довіра до роботодавців і без того низька, організації повинні скористатися нагодою, щоб почати зміцнювати її ще на етапі знайомства з потенційним співробітником. Довіру можна побудувати, створивши ефективну взаємодію, в якій менеджери з наймання, співробітники та рекрутери грають певну роль в обміні цінною інформацією. Ці взаємодії гарантують, що претенденти на посаду отримують необхідну інформацію з джерел, яким вони найбільше довіряють. Вони також створюють більше можливостей відчути такий особистий зв’язок, який сприяє конверсії кандидатів.
А успішний процес рекрутингу, побудований на основі довіри, налаштовує нових співробітників на успіх у компанії, підвищуючи ймовірність того, що вони залишаться та процвітатимуть.
Читайте ще: 4 поради, як використовувати соціальні мережі для залучення найкращих талантів