Сьогодні поняття психологічної стійкості є набагато важливішим, ніж будь-коли раніше. Повномасштабне вторгнення росії, надмірні вимоги в суспільстві, проблеми у стосунках, повсякденна гамірна атмосфера тощо — все це може стати важким тягарем для нашого емоційного та фізичного здоров’я. 


Щоб допомогти вам зберегти психологічну стійкість незалежно від того, що стається навколо, ми вирішили поспілкуватись з дипломованою психологинею та психотерапевткою Мирославою Третяк і зібрати ефективні поради. 




«Напруга зростає все більше з кожним роком. І зрозуміло, що від стресу не втечеш і якось треба співіснувати з ним.


Але кожна людина по-різному проживає стресові ситуації. Хтось може сильно переживати, бути дуже емоційним (плакати, істерично сміятись), ще хтось – проявляти емоційний параліч чи взагалі ніяк не реагувати на події (хоча всередині цій людині дуже важко). І ці всі реакції – абсолютно нормальні.  


Але для того, щоб вони допомагали нам тверезо мислити та долати стрес, потрібно дещо робити», — говорить Мирослава Третяк.


Що саме? 


    

  • Дбати про своє фізичне здоровʼя. Здорове харчування, повноцінний сон, регулярні фізичні вправи, достатня кількість відпочинку — це те, що допоможе вам відновлювати ресурси та підвищити настрій та рівень психологічної стійкості. «Які б життєві ситуації не траплялись, ці компоненти ні в якому разі не можна виключати із життя», — каже психологиня.
    • 

  • Забезпечити свої базові потреби. Їжа, одяг, дах над головою, певна сума коштів — речі, які необхідно мати завжди. Адже, щоб не сталося, ви будете мати опору (є що їсти, є де переночувати, є за що купити продукти) та почуватись більш безпечно.
    • 

  • Зміцнювати стосунки з рідними та друзями.
    • 



Для цього необхідно:


Спілкуватися


У складні періоди життя близькі можуть також стати для вас опорою. І особливо важливо, щоб стресові події не віддаляли від сімʼї (чоловіка, дружини, дітей, батьків). Тому бажано хоча б раз на тиждень контактувати з рідними та ділитися тим, що хвилює (обом сторонам). Це потрібно для того, аби кожен відчував емоційну підтримку. 


«Ще важливо не виливати свої негативні емоції на рідних. Наприклад, коли ви роздратовані чи злі. У такому випадку краще не зриватись на тих, хто нас оточує — це агресивно та неекологічно. Натомість буде добре, коли ви розберетесь у своїх відчуттях і потім проговорите за допомогою «Я-висловлювання». Наприклад, «Я злюся, бо мене турбує…», «Ця ситуація додала мені стресу…». Таким чином людина не буде страждати від того, до чого немає жодного відношення, а навпаки — матиме нагоду нас підтримати і вислухати», — розповідає Мирослава.


Створювати приємні спогади


Чим більше стресу, тим більше приємних моментів і ресурсів має бути у житті. Тож попри обставини ви можете такі моменти самостійно створювати та робити те, що приносить задоволення. Це може бути звичайна прогулянка парком, містом, поїздка до батьків, друзів тощо. Спогади можуть допомогти перемкнутися на щось приємне та побачити, що в житті є і обовʼязково будуть приємні моменти. Стресовий період тимчасовий. 


    

  • Працювати з тривогою. Потрясіння можуть спричинити тривожність або тривога може спровокувати їх (людина може думати про те, що ще не сталося, сильно перейматися через події).
    • 



Аби побороти тривожність, потрібно:


    

  • Знайти джерело. Важливо розуміти, що саме викликає стрес. Це можуть бути відносини, фінансові труднощі, негативні новини, люди, які постійно розповідають про негатив тощо. Коли ви зрозумієте це, то зможете краще контролювати емоції та поведінку в таких ситуаціях (або позбудетесь назавжди деяких джерел). 
    • 

  • Писати щодня про вдячність. У кінці робочого дня важливо писати про те, за що ви вдячні сьогодні (за тиху ніч, гарне самопочуття, людей, які оточують тощо). Це допоможе концентруватись на позитиві.
    • 

  • Скласти список справ на день. Це може зберегти ваш час та допоможе відчувати контроль над ситуацією, власним життям. Для цього створіть список задач, які необхідно виконати, та пріоритезуйте їх. Ще важливо розбивати більші справи на менші, аби в кінці дня бачити результат і бути собі вдячним за те, що зробили.
    • 



«Якщо ж важко справитись з тривожністю самостійно, то важливо не зволікати та звернутись за допомогою до психолога чи психотерапевта. Адже так ви зможете вивільнити те, що турбує. Також спеціаліст допоможе практично працювати з кожною тривожною думкою, яка виникає», — наголошує Мирослава Третяк. 


У світі, де все залежить від нас, важливо залишатися стресостійкими і знаходити способи зняття напруги. Тож дотримуючись вищезгаданих рекомендацій, збережіть своє здоров’я та душевний спокій, адже життя — це подорож, а не мета, тому насолоджуйтеся кожним моментом, який вам дається.


  Марія Приходько, авторка медіаплатформи budni


Читайте ще: Травма свідка: що це таке та як допомогти собі та близьким з нею впоратися?