Найкращий спосіб отримати хорошу ідею – це отримати безліч ідей


Лайнус Карл Полінг


Мозковий штурм часто сприймається як несерйозна гра, яка розважає її учасників, але не приносить користі для бізнесу. Чому існує така думка? Перш за все через стереотипне мислення: ідея не може народжуватись легко (як же без мук творчості). По-друге, дійсно, мозковий штурм буде ефективним лише в компаніях з сильною корпоративною культурою, в яких заохочуються ідеї, нові погляди, креативний підхід та немає страху покарання за помилкове рішення. По-третє, через некоректне проведення самого мозкового штурму.  


Розглянемо принципи проведення мозкового штурму


1. Атмосфера


Важливо створити простір, у якому кожний учасник буде відчувати себе вільно та зможе висловлювати свою думку без ризику бути осудженим, навіть якщо його думка є спірною.


У літературі є багато інформації про те, що класична музика надихає на творчість. Наприклад, Ейнштейна надихали твори Бетховена та Моцарта. Тож можемо включити твори класиків.


Створюємо атмосферу гри та гумору. Подібна атмосфера спонукає до креативності. Зменшується напруга та «офіційність». Учасники перестають мислити шаблонно, по алгоритму. З’являється спонтанність та неординарність мислення.


2. НІ – критиці


Ми не робимо зауважень, не використовуємо фрази на кшталт: «Це нереально зробити; це неможливо; це вже було; ми так робили, нічого не вийшло; це неефективно». Домовляємось з учасниками, що замість форми «Так, але…», будемо використовувати «Так і …»


3. Відмова від припущень


Це дасть можливість подивитись на нові ідеї неупереджено. Наприклад, якщо відмовитись від припущення, що студенти невідповідально ставляться до роботи, можна винайти взаємовигідну для всіх сторін форму співпраці.


4. Ведучий


Обов’язково має бути людина, яка направляє учасників, утримує концентрацію уваги в групі, усуває фактори, що видволікають, підтримує творчу атмосферу, не дає можливість повернутись до шаблонного тривіального мислення.


5. Учасники


Варто запросити працівників різних підрозділів, з різним досвідом роботи, рівнем підготовки щодо питання. Досить часто цікаві ідеї пропонують ті учасники, які «далекі» від ситуації. Вони не зіштовхувалися з відповіддю «Це неможливо», не знають обмежень, тому їхній мозок більш «відкритий» до генерації нових ідей.


6. Проблема


Перед тим, як розпочати мозковий штурм, варто переформулювати проблему декілька раз різними способами. Це дасть можливість розглянути її з різних сторін. Можемо зробити її більш глобальною чи, навпаки, конкретною. Можемо змінити слова на синоніми, або ж перефразувати задачу. Гарний ефект дає використання питань: Хто? Що? Де? Коли? Чому? Як?


Максимально конкретне визначення проблеми допоможе чітко сформулювати задачу. Варто пам’ятати, що справжня проблема може бути не та, яка на поверхні. Ставте питання, «розкручуйте» ситуацію.


Наприклад, питання підбору персоналу: як розширити кількість джерел пошуку кандидатів? Відповідаємо на питання:


    

  • Вас цікавить конкретна вакансія чи в загальному підбір персоналу для компанії?
    • 

  • Це нагальне питання чи на перспективу?
    • 

  • Хто ще пов’язаний з цією проблемою, має ресурси, доступ до корисної інформації та зацікавлений у розв’язанні питання?
    • 

  • Що: які вимоги, складності, вигода, недоліки, переваги цієї ситуації?
    • 

  • Де: критичні місця проблеми?
    • 

  • Чому і як виникла дана ситуація?
    • 

  • Які дії були вже зроблені чи робляться зараз?
    • 



7. Візуалізація


Ідеї можна записувати на клейких стікерах та прикріплювати на дошку/стіну. Це дасть змогу легко та швидко змінювати їхній порядок. Також зручно використовувати дошку фасилітатора.


Нехай результати мозкового штурму завжди будуть перед очима. Важливо демонструвати, що ці ідеї важливі для компанії.


8. Оцінка


Наприкінці мозкового штурму ідеї формуємо в три групи:


    

  • Ідеї, які корисні зараз
    • 

  • Ідеї для подальшого дослідження
    • 

  • Нові підходи до розв’язання проблеми
    • 



Розглянемо на прикладі один із методів, який можна застосовувати при проведенні мозкового штурму – діаграму Ішікави. Ця діаграма через свій вигляд відома ще як діаграма «риб’ячої кістки». Це один із спосіб візуальної організації і аналізу усіх факторів, які можуть вплинути на конкретну ситуацію.


Щоб скласти діаграму Ішікави проблеми, необхідно записати її в «голові риби» та визначити «ребра» – основні категорії причин існування проблеми. Далі згуртувати більш дрібні причини навколо цих «ребер». Після цього стосовно кожної причини ставимо питання «Чому це відбувається?».


Наприклад, аналізуємо проблему: недостатня кількість кандидатів на вакансії в нашій компанії.


Крок 1. Визначаємо нашу ціль: «Достатня кількість кандидатів». Записуємо її в «голові риби» (вона буде в правій частині діаграми). Малюємо від неї пряму лінію (це буде хребет риби).


Крок 2. Проводимо мозковий штурм на визначення категорій основних причин (ребра риби). Наприклад, EVP, джерела пошуку, процес рекрутингу в компанії, продукт.


Крок 3. Дрібніші причини групуємо навколо цих ребер. Наприклад, до EVP: рівень ЗП, репутація продукту на ринку, умови праці, можливість розвитку тощо.


Крок 4. До кожної причини ставимо питання «Як може це покращити/реалізувати?» Наприклад, рівень ЗП: моніторинг ринку, перегляд ЗП. Відповіді записуємо як ідеї справа від ребер.


Цей метод краще розкривається, при проведенні декількох зустрічей у форматі мозкового штурму.


Надія Березова, HR-консультант, сертифікований коуч, викладач курсів HRM