Катерина Бабіч,
співзасновник проекту з пошуку, оцінки та розвитку персоналу ManyHr,
спікер, автор освітніх програм

Пандемія COVID-19 потроху згасає і показники захворюваності знижуються, проте говорити про подолання проблеми зарано. З різних джерел можна почути інформацію про нові штами вірусу і можливі нові хвилі захворюваності. Це стало певним прецедентом, який показав неготовність безлічі сфер суспільного життя оперативно реагувати на виклики. Тому просто «перегорнути сторінку» і почати жити, як раніше, було б недалекоглядно. Завжди потрібен якісний «план Б», який дасть можливість реагувати на схожі ситуації. 

Тренд стійкості в бізнесі

Більшість сучасних напрямків підприємницької діяльності мають відмінності в баченні вузькоспеціалізованих питань, але сходяться в ключових стратегіях розвитку. Логісти відзначають, наскільки важливо працювати над стійкістю ланцюжків поставок, в яких відбулися збої в період активних фаз пандемії. А від стійкості в ланцюжках поставок залежить левова частка світової торгівлі. Це не єдиний приклад, де суб’єкти галузі прийняли спільне рішення працювати на те, щоб ситуація ставала більш передбачуваною. Практично в кожній сфері результати залежать від можливості спокійно планувати і реалізувати плани, не побоюючись того, що доведеться в екстреному режимі згортати цілі напрямки роботи бізнесу.

Спокій на робочому місці також впливає на стабільність роботи компанії. Неможливо розглядати тренд стійкості бізнесу без розуміння того, яку роль в ньому грає фактор психологічного комфорту співробітників. Розглянемо алгоритм, як допомогти команді адаптуватися до роботи після пандемії.

Особливості стратегії

Зазвичай оптимальний формат роботи для команд – гібридний. Він поєднує очну зайнятість і дистанційну. В обов’язковому порядку на робочі місця повертаються фахівці, від яких залежить виконання критично важливих завдань. Але, щоб це не викликало побоювань і тривог, керівництву компаній варто подбати про такі аспекти:

  • Дотримання соціальної дистанції. Можливо, для цього варто провести перестановку в офісі або подбати про додаткове зонування. Наприклад, можна встановити скляні перегородки. Це відмінне рішення, яке не шкодить естетиці офісного приміщення.
  • Зменшення потоків людей в офісі. Звичайно, тут не йдеться про те, щоб знижувати оберти і втрачати клієнтів. У цьому контексті можна провести реструктурування діяльності компанії і визначити, які послуги, без втрати якості, можуть надаватися в дистанційному форматі.

Послідовна поведінка керівництва і менеджера з персоналу допоможе знизити рівень напруги на перших етапах повернення в офіс.

Тепер про дистанційну форму для тих, чия робота може виконуватися віддалено. Важливо, щоб у співробітника було право вибору, повернутися на робоче місце або працювати з дому. Не всі переносять дистанційний формат зайнятості однаково. Те, що є нормою для інтроверта/флегматика, екстраверту/холерику створює напругу. Тому важливо пам’ятати: формат роботи конкретного співробітника не повинен суперечити його психологічним особливостям.

Якщо спочатку пандемії і сплеску захворюваності робота на ремоуті була нормою, зараз ситуація стабілізується і можна вибирати. Деякі співробітники показали, що можуть однаково якісно працювати в офісі і вдома. Але іншим така зайнятість не дає можливості зберегти  тонус. На продуктивність впливає багато факторів. Наприклад, якщо людина живе наодинці, ніхто не заважає працювати. Якщо після обіду зі школи повертаються діти, це ускладнює робочий процес. Мудрий роботодавець не буде ігнорувати ці чинники.

Згідно з різними аналітичними оцінками, багато компаній після пандемії готові продовжувати співпрацю з частиною своїх фахівців у віддаленому форматі. За даними «Делойт Консалтинг», відсоток цих фахівців може досягати до 35% в межах одного підприємства.

Увага до людей у групі ризику

Якщо в колективі є фахівці з серцево-судинними, аутоімунними та іншими захворюваннями, які роблять людину особливо вразливою до вірусу, важливо проявити турботу. Ці люди, а також представники старшої вікової групи, першими повинні бути в числі тих, кому компанія забезпечує можливість працювати дистанційно. Якщо ж вони хочуть продовжити працювати в офісі, цей фактор також слід врахувати.

Дуже важливо не замовчувати проблеми і загальний рівень відповідальності. Відкрита комунікація з проблемних тем в колективі  допоможе підтримувати доброзичливу обстановку, атмосферу взаємної підтримки. Правило «захворів – сиди вдома» має бути ключовим. Якщо керівництво підприємства культивує такий відповідальний підхід, то люди з групи ризику відчувають себе більш захищеними.

Ще один важливе питання – вакцинація. Кожен підходить до теми власного здоров’я так, як вважає за потрібне, тому важливо, щоб співробітники не відчували тиск, незалежно від своєї позиції з цього приводу. Тактовність керівництва полягає в тому, щоб, демонструючи повагу до різного вибору, не допустити в колективі світоглядних баталій. По-перше, вони створюють психологічний дискомфорт у команді. По-друге, призводять до того, що люди витрачають сили на суперечки і перепереконання одне одного замість того, щоб фокусуватися на виконанні робочих завдань.

Є програма-мінімум, яка має бути розрахована на співробітників, незалежно від їхнього бачення. Це дотримання норм соціальної дистанції, санітарно-гігієнічних норм і усвідомленого ставлення до здоров’я інших в разі виявлення у себе ознак хвороби.  

На які питання звернути увагу

  • розробка стратегії щодо розподілу функцій співробітників з урахуванням виконання роботи в дистанційному та очному форматах;
  • підготовка кадрової документації для регулювання трудових відносин з тими, хто повертається з «дистанційки» в офіс;
  • оновлення посадових інструкцій для тих, з ким змінився формат робочих взаємин (всі значущі питання повинні бути регламентовані і закріплені в документах);
  • дотримання санітарних норм на робочому місці і призначення відповідальних за цей напрямок.

Також слід звернути увагу на питання, пов’язані з медичною страховкою співробітників. Особливо це стосується представників груп ризику. Системний підхід і чесність допоможуть впоратися з напругою і страхами, а отже – підвищити продуктивність праці і забезпечити атмосферу взаємної підтримки в колективі.