Серед вимог до кандидатів у вакансіях часто зустрічається проактивність. Що означає цей термін та як виявити на співбесіді, чи проактивна перед нами людина?

Проактивність вказує на здатність людини діяти самостійно, брати на себе відповідальність за своє життя, не чекати слушного часу, не бути заручником чужої думки, швидко реагувати на зміни. Тобто людина сама вибирає ту чи іншу реакцію на конкретні події. Протилежним поняттям є реактивність, коли вибір визначається зовнішніми обставинами. Це легко помітити: в складній ситуації одні люди беруть ініціативу на себе, починають діяти, а інші спостерігають, чим усе закінчиться, або поволі приєднуються до врегулювання.

Стівен Кові вказував на те, що у проактивності дві складові: активність і відповідальність. Під активністю розуміємо діяльність, направлену на досягнення цілей. Коли говоримо про відповідальність, маємо на увазі ті сфери подій, на які можемо впливати, наприклад: відносини, стан здоров’я, освіта, професійний розвиток, кар’єра. Проактивна людина скеровує увагу та зусилля на зону свого впливу. І навпаки, реактивна буде концентруватися на подіях, на які вона не може вплинути: політичні рішення, курс валют, погода, ціни тощо.

Види діяльності, в яких проактивність важлива: продажі, ситуації, в яких потрібна швидка реакція і немає часу на роздуми, якщо ціль – розширення чи завоювання ринку, генерування нових ідей, керівні посади.

Як виявити проактивність?

Насамперед – зверніть увагу на поведінку. Зазвичай такі люди спритні, ініціативні, перші починають розмову. Запропоноване завдання починають швидко виконувати, уточнюють деталі в процесі. «Спочатку діють, а потім думають» – це про них. Можуть допускати помилки (через неуважність), проте часто досягають цілей та успіху.

Уважно слухайте співрозмовника, відстежуйте його лексику. Притаманні для проактивних слова та словосполучення: «швидко», «динаміка», «давайте почнемо», «я змінив їхню думку», «я вирішив, що зроблю саме так», «розглянемо варіанти», «знайду інший вихід», «обов’язково виконаю», «проконтролюю ситуацію», «що я можу зробити для покращення ситуації?»,  «де я можу отримати необхідну інформацію?», «я надаю перевагу», «я вирішив» тощо.

Питання, які можна задати кандидату на співбесіді:

  1. Які навички ви намагаєтесь розвивати останнім часом? Що робите для цього?
  2. Розкажіть про своє найважче рішення. Чим ви керувалися?
  3. Наведіть приклад, коли вам необхідно було переконати інших у правильності вашої точки зору. Чи вплинуло це на ваші подальші відносини?
  4. Робота, яку ви приймаєте, виконана неякісно. Що будете робити?
  5. Чи були такі ситуації, коли виникала проблема, яку не можна було вирішити загальноприйнятими процедурами? Як ви знаходили вихід?
  6. Опишіть проект, у якому ви брали участь. Він був успішним? Що було у вашій відповідальності? Які виникали складності? Як вирішували?
  7. Коли ви прийшли на посаду, які були ваші основні цілі? Як вони змінювалися з часом? Які ваші цілі зараз? Що ви робили для досягнення мети?

Приклад відповіді проактивного кандидата: «Керівник відділу продажів відмовив мені у зустрічі, і пояснив це підготовкою до конференції. Я знайшов інформацію про цю подію, зареєструвався, і вже як гість конференції  знайшов можливість поспілкуватися».

Як розвивати навичку проактивності?

Ось декілька рекомендацій:

  • У виконанні завдань аналізуйте всі варіанти, які дозволяють досягти успіху.
  • Якщо ви не досягли бажаного результату, не звинувачуйте інших людей чи обставини. Проаналізуйте свої дії. Знайдіть інші варіанти.
  • Не критикуйте себе. Це тільки знизить вашу самооцінку. Краще прийміть погані результати як досвід. Розширюйте свою зону розвитку.
  • Проаналізуйте, на що ви звертаєте увагу, направляйте свої зусилля на ті ситуації, які залежать від вас, та вчіться не акцентувати свій погляд на тих речах, на які ви не можете вплинути.
  • Постійно нагадуйте собі, що у вас завжди є вибір. Якщо ви хочете досягти іншого, підкріплюйте бажання діями.
  • Створюйте навколо себе бажану реальність.

Надія Березова, HR-консультант, сертифікований коуч, викладач курсів HRM