Советы для работодателей

Як оцінити критичне мислення: приклади питань та поради рекрутерам

Світ перенасичений інформацією: книги, телебачення, друковані ЗМІ, інтернет-ресурси… Інформація дублюється, спотворюється, не відповідає першоджерелам, подається вибірково, зважаючи на ситуацію. І з цим інформаційним нагромадженням потрібно вміти взаємодіяти. Якщо раніше вважали, що той, хто володіє інформацією, той володіє світом, то зараз володіє світом той, хто вміє управляти інформацією.

Саме тому навичка критичного мислення набуває все більшого значення. Саме критичне мислення дає змогу прискіпливо аналізувати інформацію, відрізняти правдиве висвітлення подій від фейків, приймати обдумані рішення, відстоювати власну точку зору, знаходити нові варіанти розв’язання складних ситуацій. Недаремно експерти Всесвітнього економічного форуму в Давосі поставили критичне мислення на другу позицію 10 топ-навичок, які знадобляться для успішної кар’єри в 2020 році.

Критичне мислення в жодному разі не є синонімом «критиканству». Лайл Спенсер і Сайн Спенсер (книга «Компетенції на роботі»)  відносять критичне (концептуальне) мислення до когнітивних компетенцій. Оцінка цієї компетенції, на думку авторів, базується на двох критеріях: складності процесів мислення та їх оригінальності, від використання базових правил до створення нових теорій, які пояснюють складні ситуації.

Критичне мислення оцінюється за поведінковими індикаторами. Наведемо кілька прикладів поведінкових індикаторів компетенції «критичне мислення»:

  • Уміє аналізувати і оцінювати аргументи
  • Формулювати і перевіряти гіпотези
  • Виконувати чітко та нечітко поставлені завдання
  • Надавати логічно правильні судження
  • Об’єктивно і всебічно аналізує проблему
  • Здатний робити правильні висновки з накопиченої інформації
  • Знаходить закономірності
  • Здатний установлювати причинно-наслідкові зв’язки
  • Уважно і зосереджено вивчає інформацію

Питання, які допоможуть оцінити навички критичного мислення

  1. Яке визначення ви дали б поняттю «критичне мислення»? Яку роль, на вашу думку, критичне мислення відіграє в робочих питаннях?
  2. Кейс (опишіть ситуацію, ідею). Запропонуйте зробити SWOT-аналіз. Зверніть увагу, як кандидат буде описувати ризики та роботу з ними.
  3. Запропонуйте порівняти два варіанти розв’язання будь-якого питання. Спостерігайте за тим, як кандидат буде робити вибір, які аргументи буде надавати.
  4. Нехай кандидат наведе приклад планування (робочий день, проект). Вміння планування – важливий аспект критичного мислення. Зверніть увагу, як він буде розставляти пріоритети. Які буде пропонувати аргументи. Наведіть контраргументи. Спостерігайте за його реакцією: це будуть емоції чи обґрунтовані відповіді.
  5. Запитайте, як кандидат розуміє вислів: «Якщо не зламано, не ремонтуй». Чи погоджується він з такою думкою. Чому?
  6. Чому, на думку кандидата, зараз так багато розмов про критичне мислення?
  7. Які переваги дає навичка критичного мислення людині?
  8. Про останню прочитану книгу. Зверніть увагу, як кандидат відповідає на такі питання: 1) яку інформацію з прочитаного ви вже знали, 2) про що ви не знали або думали інакше, 3) що вас здивувало, 4) про що з прочитаного ви б хотіли дізнатися детальніше.

Критичне мислення можна і потрібно розвивати

  1. Ставте запитання. Наприклад:
  • А чи так все насправді?
  • Чи те, що я роблю, має сенс?
  • Які будуть наслідки того, що я роблю?
  • Які варіанти ще є?
  1. Не робіть швидкі висновки, виконуйте комплексний аналіз ситуації.
  2. Уникайте ментальних пасток. Філософ Андре Кукла зазначає, що ментальні пастки – це дурниці, які роблять розумні люди, щоб зіпсувати собі життя. На додаток до цього вони переконані, що роблять все правильно. Ось декілька з таких пасток:
  • Завзятість. Ми продовжуємо робити те, що вже втратило цінність (читаємо нецікаву книгу, виконуємо роботу, яка вже неактуальна).
  • Ампліфікація. Ми вкладаємо для досягнення мети більше зусиль, ніж воно того варте (наприклад, витрачаємо забагато часу на оформлення презентації).
  • Фіксація. Ми створюємо собі умовності, через які не можемо ефективно далі працювати (чекаємо на дзвінок, очікуємо певні дані).
  • Реверсія. При невдачі ми намагаємося змінити минуле, що, власне, неможливо зробити. Якщо це «ваш метод», не варто мислити умовними категоріями. Вчіться закреслювати сполучник «якби».
  • Затягування. Ми постійно знаходимо «більш важливе» заняття, а не виконуємо конкретну роботу. Насправді ми знаходимо для себе виправдання, щоб не робити неприємні для себе справи.
  • Поділ. Ми робимо дві справи одночасно (готуємося до тренінгу та відповідаємо в чатах). В результаті ми витрачаємо значно більше часу. Обирайте пріоритетні задачі та фокусуйте увагу на них.
  • Прискорення. Ми занадто швидко виконуємо роботу. Від цього страждає якість виконання, отримуємо опосередкований результат, який не має цінності.

Ментальні пастки пов’язані з нашими емоціями. Тут важливо звертатися до критичного мислення, а не діяти емоційно.

  1. Самостійно шукайте інформацію, знаходьте першоджерела, порівнюйте.
  2. Уникайте стереотипів, шаблонів.
  3. Вивчайте думку авторитетів у своїй галузі, ставте (нехай і подумки) їм питання, не бійтеся сперечатися з ними.
  4. Не приймайте на віру все, що вам пропонують, ставте питання.
  5. Вчіться генерувати нові ідеї та критично їх оцінювати.
  6. Будь-яку інформацію піддавайте критиці та аналізу.
  7. Розширюйте свій кругозір.

Надія Березова, HR-консультант, сертифікований коуч, викладач курсів HRM

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Lost Password