Повномасштабна війна змінила роботу всіх українських компаній, і командам довелося адаптуватися до виконання завдань у нових складних умовах. Пройти цей шлях і бізнесам, і працівникам простіше, якщо є взаємна підтримка. Саме про це – п’ять різних історій від працівників «Київстар».  

Вікторія Тритенко, старша фахівчиня по роботі з державними підприємствами «Київстар»

Про офіс, який став «пунктом незламності» під час блекаутів у Києві

При відключенні світла для забезпечення роботи офісу відразу підключаються потужні генератори. Тож різницю між тим, є світло чи немає, можна помітити хіба що по звуку. На кухні та в укритті завжди є запаси води, кави та чаю. Працюють мікрохвильова піч та холодильник. Це дуже зручно, адже можна розігріти обіди, які я беру з собою з дому з запасом, щоб пригостити друзів-колег. Також у нас є аптечки на різних поверхах та в укритті.   

Офіси на заході України взагалі відіграли значну роль для колег на початку війни. Вони стали тимчасовим житлом для багатьох співробітників з сім’ями, які змушені були покинути свої домівки. Я на власні очі бачила, як колеги з адміністративного відділу працювали над їх забезпеченням та збирали все необхідне, аби облаштувати офіси.

Багато моїх колег з сім’ями тимчасово жили в офісах Львова, Івано-Франківська та інших містах. Поки не знаходилось житло, люди мали можливість працювати та жити в офісах.

Це стало великою підтримкою для людей. Я б навіть сказала, що це була точка опори в той шоковий час. Коли в Києві, Ірпені, Бучі, Вишгороді та найближчих до столиці населених пунктах, де живе багато наших колег, ішли активні бойові дії, роботодавець порекомендував співробітникам переміститись у більш безпечні місця. Тим, хто мусив залишити домівки, компанія також допомогла матеріально: була виплата на релокацію та впродовж кількох місяців частково компенсувалась оренда житла.

Коли почались блекаути, багато колег почали приходити в офіс разом з дітьми. Зручно, коли є спеціальні місця для відпочинку. Наприклад, в одному з корпусів діти співробітників можуть гратися та спілкуватися, користуватися WiFi, вчитися онлайн та давати батькам можливість працювати. З ними навіть веселіше.

Разом з колегами не так лячно. В умовах війни всі згуртовуються, відчувається більше взаємної підтримки. Ми намагаємося підіймати одне одному настрій, щоб менше стресувати.

Пам’ятаю історію, коли в березні 2022 нашому колезі, який не міг покинути офіс, були необхідні життєво важливі ліки. Його запаси закінчилися, а аптеки або були зачинені, або напівпорожні за асортиментом і з величезними чергами. Мені довелося відстояти чергу впродовж чотирьох годин, і поки я чекала, поступали замовлення від інших колег, які лишалися в Києві. Ліки купила всім, і всі тепер – мої друзі!

Або ще один випадок. Якось взимку, коли були масові відключення електроенергії, я приїхала в офіс із рушником на голові та феном у руці, бо вдома було відключено світло, холодно і висушити волосся не було можливості. Але я знаю, що в офісі завжди є світло, і це стало справжнім порятунком. Тож для мене офіс «Київстар» – це як другий дім.

Інна Ханас, провідна фахівчиня з розвитку роздрібної мережі «Київстар»

Про різні напрямки волонтерства

Я займаюся волонтерством із перших днів повномасштабної війни, тобто з кінця лютого 2022 року. Маю чітку громадянську позицію, не можу стояти осторонь, коли просять про допомогу. Живу цим уже майже рік. Звикла до навантажень, оскільки у вихідні інтенсивно займаюся волонтерством та долучаю до цього процесу інших небайдужих людей. Організовую спільні проєкти з партнерами (фонди, громадські організації), бо разом ми – суперсила.

Напрямків волонтерства багато. Я обрала для себе допомагати українцям, що постраждали від військових дій агресора (продукти харчування, гігієна, одяг для цивільного населення) та ЗСУ (забезпечення військових підрозділів за їхніми потребами та запитами, насамперед це старлінки, дрони, генератори, їжа тощо).

Нещодавно ми долучилися до допомоги окремим військовим батальйонам та підрозділам.

Так, у нас з’явився добровольчий батальйон десантно-штурмових військ «Штурм» – неймовірно витривалі хлопці, просто надлюди. Вони боронять нашу країну в Донецькій та Луганській областях, найбільш гарячих точках нашої країни. Також я особисто підтримую збори, які проводяться в компанії нашими колегами-волонтерами.

Восени минулого року ми з партнерами з інших благодійних фондів провели благодійний вечір на підтримку одного з військових підрозділів, де збирали кошти на придбання теплих спальних мішків та генераторів. Попри всі складнощі, які виникли на той момент з інтенсивними обстрілами нашої країни, ми змогли організувати вечір та зібрали понад 300 тисяч гривень. І виконали поставлене завдання. До вечора долучили виступ українських співаків (Камалія, Петро Чорний, Князь, дует «Анна-Марія», Катерина Гудим), а також запросили виставку українських художників та митців. Підготовка тривала майже два місяці, тому що через обстріли ми переносили наш проєкт, але все вдалося. Тому що ми разом, тому що одна ціль на всіх – Перемога!

Олександр, начальник сектору та експлуатації мережі «Київстар»

Про виконання завдань із відновлення зв’язку в зонах бойових дій

Під вечір 11 березня 2022 року технічна дирекція отримала інформацію з систем моніторингу про зникнення зв’язку в місті Охтирка. Базові станції просто «згасли». Потім з’ясувалось, що ворожі снаряди влучили в одну з вузлових базових станцій. Начальник сектору в Сумській області, Олександр, інформацію підтвердив. Проте всі  наші колеги у Сумах були задіяні на інших аваріях, тож полтавці викликались допомогти сусідам.

Охтирка на той момент зазнала жорстоких руйнувань через постійні ворожі обстріли. Ми сподівались, що зможемо застати гуманітарний «зелений коридор», коли не буде обстрілів, і швидко відновимо зв’язок. Місцевий інженер сектору Сумської області, Володимир, та співробітники відділу планування систем передач розробили план дій з відновлення зв’язку. Потрібно було демонтувати обладнання з постраждалого вузла, перенести його на інші сайти і зробити кросування.

«Озброївшись» болгарками, зварювальними апаратами та оптичними патч-кодами, аварійно-ремонтна бригада виїхала з Полтави до Сум. Чоловіки подолали майже 100 кілометрів по бездоріжжю через зону бойових дій.

А діставшись до місця призначення, наші інженери дізнались, що «зеленого коридору» не буде…  Але свою роботу виконали: змонтували нове обладнання на іншій базовій станції, підключили живлення та інтегрували обладнання в мережу.

На ранок 12 березня всі базові станції в місті були оперативно переключені на новий вузол зв’язку і мобільні телефони абонентів ожили. Завдяки швидким діям технічної дирекції та підрядної організації вдалося «підняти» 11 базових станцій для забезпечення зв’язку в місті Охтирка, Охтирському районі, місті Тростянець.

Хлопці успішно повернулися назад до Полтави, живі, неушкоджені та задоволені результатом.

Марина Марченко, провідна експертка з розвитку та підтримки клієнтських процесів «Київстар»

Про ініціативи з психологічної підтримки, які пропонує компанія

Усі співробітники можуть користуватись перевагами програми психологічної підтримки. Компанія пропонує різні формати: вебінари, онлайн-лекції, індивідуальні консультації, практичні поради на workplace, онлайн-групи. Мені особисто зручний формат вебінарів та онлайн-лекцій. Більшість з них є в запису, і це дає можливість послухати ще раз ті теми, які взяла собі до уваги.

Перераховувати теми, які розглядалися, можна довго. Особисто мені були цікаві та корисні такі: «Панічні атаки: як з ними працювати і навіщо вони нам», «Як живеться батькам, коли їх дитина – підліток», «Емоційні гойдалки війни, або Як зберегти психічне здоров’я в надзвичайних умовах» та «Життя не вдома, або Як швидше адаптуватись в умовах вимушеної еміграції».

Дуже класно, що багато наданих порад корисні та легкі на практиці.

Завдяки прикладам, як це працює, стає зрозуміло, як саме необхідно реагувати або які дії робити в тій чи іншій ситуації. Я стала краще розуміти свого сина-підлітка, в нас покращились відносини, за що я дуже вдячна.

Наприклад, опанована техніка дихання, звичка підтримувати водний баланс, фізичні навантаження. Пам’ятаю, весною ми переїхали з Києва до містечка на Волині. Перед вікнами квартири був невеликий городик, де вже все заросло бур’яном. Вільний час я проводила на ньому: полола, перекопувала, загрібала. Така фізична активність допомагала відволіктися від думок про війну, мозок переключався на іншу зайнятість і було легше все це сприймати, вчитися жити і підлаштовуватись під нову реальність. Зараз працюю над тим, щоб долучити й сина до вебінарів та онлайн-консультацій.

Лариса Базалєєва, провідна фахівчиня з управління проєктами та програмами за напрямком HR «Київстар»

Про роботу команди з різних куточків світу

Жити не вдома – це уже велика складність. Та через повномасштабну війну ми змушені були тимчасово залишити Україну і дуже чекаємо дня, коли повернемось додому. Зараз я перебуваю у Франції.

Щодо організаційних труднощів, звісно, різниця в часі, тут це одна година, відчувається. Я починаю  робочий день о 08:00 ранку за місцевим часом. Мовних курсів, на жаль, не маю змоги відвідувати, тому займаюся з учителем онлайн. Проте до всього можна пристосуватись.

Найважливіше в цій ситуації те, що наш роботодавець потурбувався про безпеку людей та надав можливість працювати з-за кордону. 

Щодо навичок, які допомагають працювати продуктивно в розподіленому форматі, відзначу самоорганізованість, націленість на результат, планування. І, звичайно два роки віддаленого режиму роботи під час епідемії ковіду стали гарною підготовкою.  

З командою я на зв’язку щодня. У нас є щотижневі зустрічі-звіти щодо роботи, воркшопи, майстер-класи та тренінги, які ми відвідуємо разом. Також дуже активний чат у Тімсі щодо робочих питань та група в Телеграмі, де ми спілкуємося з неробочих питань. Також ми створили групи за інтересами: книги, кулінарія, спорт. Там ми обмінюємося досвідом та своїми враженнями від книги, нового рецепту тощо. І, звичайно, особисте спілкування з керівником та окремими членами команди, які за час роботи в «Київстар» стали справжніми друзями. Колеги, які зараз знаходяться за кордоном, діляться корисною інформацією у групі «Діаспора» та підтримують одне одного, коли щось не зрозуміло. 

Вакансії компанії

Читайте ще: Який воєнний HR-досвід варто взяти у процеси після перемоги?