З початком повномасштабного вторгнення відносини працівник-роботодавець змінилися. Обом учасникам трудових відносин доводиться шукати відповіді на багато запитань, про які раніше навіть не думали, наприклад – чи зберігається за працівником-військовослужбовцем середній заробіток на підприємстві, якщо він потрапив у полон? Звернулися до експерта, щоб отримати відповідь на це та інші актуальні запитання від читачів. 


Якщо у вас також є запитання до юристів, яке потребує роз’яснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.




Ігор Ясько, адвокат, к.ю.н., керуючий партнер, керівник практики безпеки бізнесу ЮК Winner


Співробітник призваний до лав ЗСУ в лютому 2022 року. Чи має він право на щорічну відпустку за час проходження служби? Як це відбувається на практиці?


Якщо співробітника мобілізували, а у роботодавця виникає питання щодо щорічної відпустки, треба звернутися до Закону № 2352-IX від 1 липня 2022 року. І тут важлива дата, коли він набрав чинності – 19 липня 2022 року. З цієї дати є актуальними зміни у п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 504 щодо зарахування стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Нові положення додали певні винятки щодо стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. І з 19.07.2022 до нього не зараховується час, коли працівник фактично не працював через призов на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом.


Отже, призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, працівник мав право на відпустку за час перебування на службі до дня набрання чинності Закону № 2352, тобто по 18 липня 2022 року включно.


За ч. 1 ст. 6 Закону № 504, щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Відповідно, на практиці бухгалтер спочатку має розрахувати, скільки стажу має працівник з початку робочого року до 19.07.2022. За ч. 4 ст. 24 Закону № 504, за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією, а тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою ніж 24 календарних дні. Це він може попросити одразу. А оскільки за ч. 1 ст. 24 Закону № 504, грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки виплачується у разі звільнення працівника, то у такому випадку мобілізованому працівнику бухгалтерія виплатить решту коштів.


Працівник, якого призвали у ЗСУ, потрапив у полон. Чи зберігається за ним середній заробіток на підприємстві?


Маємо положення, відповідно до якого (ч. 3 ст. 119 КЗпП) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігається місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.


Якщо працівник отримав поранення та перебуває на лікуванні, визнаний безвісно відсутнім чи потрапив у полон, незалежно від строку його повернення з полону або до дня оголошення судом його померлим, по 18.07.2022 включно за таким працівником зберігається середній заробіток. Після набуття чинності Закону № 2352-IX від 1 липня 2022 року таке положення скасували.


Чи можна під час воєнного стану в країні прийняти на роботу працівника без військового квитка?


Якщо роботодавець прийняв на роботу працівника без військового квитка – це порушення закону. КМУ своєю Постановою № 1487 від 30.12.2022 року затвердив новий Порядок ведення військового обліку. За пп. 36, 37, 38, 39 Постанови №1487, до обов’язків роботодавців належить складання списків персонального військового обліку за формою, наведеною в додатку 5 до Порядку. Окремо слід звернути увагу на п. 41 Порядку: у разі прийняття на роботу призовників, військовозобов’язаних або резервістів інформація про них у п’ятиденний строк вноситься до списків персонального військового обліку.


Отже, з метою ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних роботодавці зобов’язані під час прийняття на роботу перевірити наявність військово-облікових документів (військових квитків або тимчасових посвідчень, посвідчень про приписку), а потім вести персональний облік таких осіб.


Що таке суспільно корисні роботи в умовах воєнного стану і хто може бути залучений до них?


Питання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану регулюється Постановою КМУ від 13.07.2011 №753, якою затвердили Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт.


Відповідно до п. 3 Порядку №753, суспільно корисні роботи – це види тимчасової трудової діяльності в умовах воєнного стану.


Такі роботи мають оборонний характер, направлені на ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру та їх наслідків, а також задоволення потреб ЗСУ чи інших військових формувань, сил цивільного захисту. Крім цього, спрямовані підтримати національну економіку та систему забезпечення життєдіяльності населення.


Суспільно корисні роботи не можуть бути спрямовані на одержання прибутку і не потребують зазвичай спеціальної професійної підготовки.


Це можуть бути ремонтно-відновлювальні роботи, розбір завалів, розчищення залізничних колій та автомобільних доріг, будівництво захисних споруд цивільного захисту, створення укриттів, вантажно-розвантажувальні роботи на залізницях, у портах, весняно-польові роботи, збирання врожаю, сінокосіння, надання допомоги особам з інвалідністю, дітям, громадянам похилого віку, хворим та іншим особам, що постраждали внаслідок бойових дій, роботи, пов’язані з підтриманням громадського порядку, відновлення та благоустрій прибережних смуг, природних джерел та водоймищ, русел річок, укріплення дамб, мостових споруд, заготівля дров для опалювального сезону, ліквідація стихійних сміттєзвалищ тощо.


Згідно з п. 5 Порядку №753, до суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану. Це можуть бути: зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема ВПО, працівники підприємств (за погодженням з їхніми керівниками), особи, зайняті в ОСГ, студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів, самозайняті особи. З кожним укладається строковий трудовий договір, за ними зберігається попереднє місце роботи (посада).


Не залучаються до суспільно корисних робіт працівники оборонної сфери, сфери забезпечення життєдіяльності населення, заброньовані за підприємствами і які виконують завдання оборонного характеру. Крім цього, малолітні та діти віком від чотирнадцяти до п’ятнадцяти років, жінки, які мають дітей віком до трьох років, вагітні жінки у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров’я (п. 6 Порядку №753).


Читайте ще: Трудові відносини під час воєнного стану: відповіді юристів на важливі запитання