Ранкові збори перетворилися на пекло, найкращий день тижня — п’ятниця, а думки про звільнення стали нав’язливими? Настав час серйозно замислитися над проблемою, з’ясувавши причину, рівень серйозності та ймовірність вдалої зміни роботи під час війни. Фахівці Платформи корпоративного добробуту «РОЗУМІЮ» — Аліна Бунас, Олена Романишина-Спрінсян та Катерина Вустич, допоможуть в ухваленні рішення.

Аліна Бунас, психологиня, психотерапевтка

Олена Романишина-Спрінсян, коучиня

Катерина Вустич, коучиня

Головні причини думок про зміну роботи та рекомендації щодо боротьби з вигоранням

Тотальне незадоволення від роботи не виникає на порожньому місці. Йому передує довга історія, яка потребує особливої уваги.

Чому хочеться змінити роботу?

Зазвичай думки про зміну роботи зароджуються у голові після жорстких оперативок, провальних проєктів, конфліктів з колегами, весняного авітамінозу чи проблем у сім’ї. Якщо це поодинокий імпульс, забутий вже на ранок, то хвилюватися не варто. Якщо ж роздратування, втома і небажання працювати стають стійкими, щоденними, настав час вжити дієвих заходів.

Психологиня Аліна Бунас виділяє найпоширеніші причини думок про зміну роботи:

  1. Поява психологічного дискомфорту на роботі.
  2. Відсутність адекватної комунікації між членами команди та їх керівниками.
  3. Відсутність кар’єрного зростання.
  4. Одноманітність функціональних обов’язків, що пригнічує інтерес до роботи.
  5. Відсутність матеріального задоволення.
  6. Професійне вигорання.

Остання з причин – професійне вигорання – на тлі стресу від війни зустрічається особливо часто. Вона проявляється у наступних ознаках:

  • Відчуття постійного виснаження, песимістичні думки про роботу та небажання нею займатися.
  • Знецінення власних досягнень та можливостей.
  • Збільшення кількості помилок та подовження перерв у роботі.
  • Зниження когнітивної активності, ініціативності, проблеми з прийняттям рішень.
  • Роздратування, апатія та розпач при думках про роботу.
  • Порушення нормативних правил та дисципліни.
  • Погіршення відносин з колегами та керівництвом.
  • Відсутність перспектив.

Якщо саме вигорання є двигуном змін, спробуйте подолати його. Можливо, після правильних дій стара робота/колектив/керівництво виявляться улюбленими та важливими.

Способи боротьби з професійним вигоранням

Аліна Бунас нагадує, що професійне вигорання можна нейтралізувати за допомогою простих, але ефективних дій.

  • Подбайте про себе. Налаштуйте харчування, сон, займіться спортом та щоденними пішими прогулянками.
  • Переоцініть та усвідомте поточний стан життя. Уявіть тиждень без роботи, як саме ви його проведете? Не соромтеся просити про допомогу в колег та сім’ї, хай на якийсь час розвантажать вас. Побачивши реальний ефект від цього, делегуйте частину завдань. Чи з’явилася легкість? Рухайтесь далі.
  • Навчіть керівництво цінувати вас. Просіть щоденний зворотний зв’язок щодо виконаних завдань. Пам’ятайте, що ви потребуєте перерв і тайм-аутів. Після роботи та на вихідних привчіть себе до регулярного відпочинку та ресурсних активностей: танці, майстер-класи, екскурсії, відвідування різноманітних цікавих заходів.
  • Наповніть життя творчістю. Вона дає величезний ресурс для роботи, а також натхнення та сили на розвиток. Не забувайте й про користь усамітнення для відновлення сил та планування майбутнього.

Виявлення мотивації для зміни роботи

Увійшли до ресурсного стану, побороли вигорання, а бажання змінити роботу нікуди не поділося? Перейдіть до наступного етапу. Він включає вивчення істинної природи цієї потреби. Члени команди платформи «РОЗУМІЮ», які ведуть клієнтів до професійного розвитку, нерідко використовують спеціальні тести-опитувальники. Які питання потрібно поставити собі, щоб глибше зрозуміти проблему незадоволеності роботою? На думку коучині Олени Романишиної-Спрінсян, список буде наступним:

  • Як давно виникло почуття незадоволеності?
  • Чим воно може бути викликане? Це тимчасова неприємна ситуація на роботі чи постійний подразник?
  • Які причини спонукали вас до вибору поточної роботи? Що змінилося? Чи виправдані очікування, досягнуто задоволення та чи закриті потреби?

Відповіді допоможуть усвідомити чи є почуття незадоволеності роботою постійним, чи воно тимчасове. Якщо це щось тимчасове, то Олена Романишина-Спрінсян рекомендує знайти 7-10 причин того, за що можна любити теперішню роботу. Це дозволить сфокусуватися на кращому та повернуться до питання зміни роботи трохи пізніше. Переконавшись у тому, що незадоволеність стійка та непохитна, переходьте до наступної серії питань від Олени:

  • Яку роботу я хочу мати?
  • Які умови мені потрібні?
  • Що я там робитиму?
  • Скільки часу це буде займати, який робочий графік?
  • Скільки грошей отримуватиму?
  • Це буде робота онлайн чи офлайн?
  • Чи входить до умов соціальний пакет і, якщо так, то який саме?
  • Яким має бути колектив/керівник/колеги?
  • Які цінності мають транслюватися в компанії? Які з них важливі для мене?
  • Чи існує ймовірність кар’єрного зростання?
  • Заради чого мені потрібна робота, які сенси буде реалізовано?

Максимально чесно та розгорнуто відповівши на ці питання, подивіться, які з потреб можна реалізувати на поточному місці роботи. Коучиня Катерина Вустич, працюючи із клієнтами платформи, з’ясовує, які потреби клієнт закриває на поточній роботі. Це може бути потреба у безпеці, розмаїтті, визнанні, розвитку, приналежності до значного, творчості.

Визначивши, яка саме з них не задоволена, психолог оцінює, чи ця потреба може бути закрита за допомогою роботи, чи це щось інше. У цій роботі Катерина використовує свій варіант опитувальника:

  • У моменти, коли виникло незадоволення роботою, які думки найчастіше виникають?
  • Який загальний контекст цих думок?
  • Якою має бути реальність, щоб почуття та думки були іншими?
  • Що мені потрібно?
  • Чи можу я реалізувати це на поточному місці? Якщо ні/так, то чому?
  • Які важливі рішення тоді слід прийняти?
  • Які ризики таких рішень?
  • Що я можу зробити протягом 2 днів?

Олена Романишина-Спрінсян має схожу серію питань:

  • Чи можу я зараз знайти інші сенси в моїй роботі?
  • Чи відповідає вона моїм бажанням, чи задовольняє потреби?
  • Що є зараз хорошим і що є з того, з чим я не можу змиритися?

Щоб підбити підсумок і зробити остаточний висновок, випишіть плюси та мінуси теперішньої роботи. Якщо мінусів більше, поточну роботу, найімовірніше, доведеться міняти.

Етапи пошуку нової роботи

Коли є впевненість у тому, що бажання звільниться – не примха, а логічний результат попередніх подій, можна розпочати реалізацію плану про зміну роботи. Щоб досягти успіху в цій справі, скористайтеся рекомендаціями психологині Аліни Бунас:

  1. Створіть довкола себе оточення, що підтримує.
  2. Прорахуйте можливі ризики та складнощі на період змін.
  3. Проаналізуйте власні ресурси, зокрема, матеріальні.
  4. Дайте собі час, щоб відпочити.
  5. Працюйте над самооцінкою та цінністю як фахівця.
  6. Проаналізуйте ринок, вивчіть вимоги до позицій та вакансій.
  7. Визначте власні сильні сторони та зони зростання, де не вистачає компетенцій.
  8. Знайдіть навчальні курси, вебінари, книги, які допоможуть вийти на необхідний професійний рівень.
  9. Пройдіть тест на профорієнтацію або зверніться до кар’єрного фахівця.
  10. Складіть якісне резюме, підготуйте самопрезентацію, продумайте майбутню співбесіду.

Після вжитих кроків, ви будете абсолютно готові до зміни роботи. Залишиться тільки знайти роботу мрії, з ідеальним колективом та керівництвом. Чи реально це і що необхідно зробити, щоб досягти успіху в задуманій справі? Аліна радить провести глибоку психологічну роботу. Ось елементи, які вона включає (бажано описати їх на папері):

  1. Уявіть себе через 3-5-10 років. Ким ви бачите себе, що робите, хто вас оточує? Чи є вам чим пишатися?
  2. Складіть план дій для досягнення мети на найближчі 1-6 місяців.
  3. Зміцніть власну ідентичність та самооцінку, згадавши професійні досягнення, приводи для гордості. Оцініть профіль для пошуку роботи у соціальних мережах, доповніть його рекомендаціями.
  4. Щоб подальша робота збігалася та була співзвучна з вашими цінностями, виділіть 5 головних із них.
  5. Поставте собі запитання «Якби я мав безмежні ресурси, що робив би?». Відповідь на нього допоможе знайти роботу мрії.
  6. Склавши список із 30 сильних сторін, талантів або занять, до яких маєте схильність, 10 компетенцій, 10 хобі, 10 речей, що надихають, 10 улюблених дій і тих речей, які б хотіли спробувати через 20 років, проведіть глибоку рефлексію особистості.
  7. Виконайте вправу: на перетині трьох сфер дайте відповідь на питання «Що хочеться робити?» і «Що я роблю?», «Що добре виходить?» і «Що я можу?», «За що мені заплатять?» та «Що потрібно ринку?».

Виконавши все перераховане вище, можете розпочинати пошуки роботи та визначатися з датою звільнення. Не поспішайте звільнятися до того, як отримаєте перші результати пошуку, відгуки на резюме та запрошення на співбесіду.

Особливості зміни роботи під час війни

У країні йде війна та майбутнє видається надто невизначеним, не всі готові ризикувати стабільною роботою заради примарної мрії. Як подолати невизначеність і знайти потрібне місце під сонцем?

Чому так страшно міняти роботу?

Зміна місця роботи – завжди дуже зворушливий момент. Причин цього багато. Психологиня Аліна Бунас виділяє наступні:

  1. Страх змін.
  2. Низька самооцінка.
  3. Ригідність мислення (складність або нездатність перебудовуватися, якщо цього потребують обставини).
  4. Негативний минулий досвід.
  5. Низький рівень професійних та соціально-комунікативних навичок.
  6. Ілюзія щодо стабільності та безпеки.
  7. Відсутність саморефлексії.
  8. Синдром вигорання та глибокого виснаження.
  9. Відсутність ресурсів для адаптації до нового середовища.
  10. Відсутність емоційної підтримки з боку близького оточення.
  11. Негативні психологічні настанови до змін у житті.
  12. Небажання приймати важливі рішення.

Щоб нейтралізувати ці причини, потрібна мотивація, розуміння власної цінності та усвідомлення неминучості важливого кроку. Багатьом здається, що за цим рішенням слідує негайне звільнення. Насправді це не так. Вам не потрібно йти завтра, завжди буде час для того, щоб обрати найбільш сприятливий момент.

Війна – це криза, отже, під час військових дій всі причини страху зміни роботи набувають ще серйознішого значення. До них приєднуються складні емоційні переживання, втома, розгубленість та апатія. Перш ніж діяти, візьміть тайм-аут та попрацюйте з власною особистістю.

Пам’ятайте, що немає ідеального моменту для змін. Більшість із них відбуваються у вигляді кризи. Також немає ідеального сценарію подій чи ідеальної інструкції з пошуку роботи під час війни. Ви не будете на 100% готові до зміни роботи, але це не привід, щоб не спробувати. Не бійтеся змінювати життя навіть якщо ніхто не дає гарантій успіху. Зробіть перший крок, а подальші кроки дадуться набагато легше.

Кроки для успішної зміни роботи під час війни

Щоб досягти успіху в пошуку відповідної вакансії, виконайте ті самі стандартні дії, що й у мирний час (рекомендації Аліни Бунас, представлені вище). Якщо необхідна додаткова допомога, зверніться до експертів — психолога, психотерапевта, кар’єрного коуча або в рекрутингове агентство. Дійте поетапно:

  • Складіть план змін.
  • Проаналізуйте ринок.
  • Подайте заявку на кілька вакансій.

Обговоріть бажання зміни роботи зі знайомими. Можливо, хтось із них дасть письмові чи усні рекомендації, допоможе влаштуватися у свою компанію. Олена Романишина-Спрінсян ділиться лайфхаком: розішліть резюме до 100 компаній, щоб зробити висновок про те, наскільки ви потрібні на ринку праці. Це дозволить зробити об’єктивний висновок та зробить пошуки успішнішими.

Не намагайтеся підлаштовуватися під ситуацію, шукайте найбільш вдалий варіант. Інакше радості від зміни роботи буде мало або вона буде не надто довгою. Можливість розпочати все спочатку є завжди. Більше прислухайтеся до внутрішнього голосу, тому що життя — це ваші особисті рішення та вибір. Спробуйте нове, проявляючи рішучість, стійкість, витримку. Пам’ятайте, що будь-які зміни — на краще, адже це перемога над страхами та переконаннями, що віджили своє.

Читайте ще: Як подолати страх перед новою роботою? Шість ключів до успіху