Війна вплинула на психічне здоровʼя багатьох людей. І як би хотілось більше не читати новини, обговорювати їх з друзями, бо це сильно виснажує організм, повітряна тривога та звуки ракет, вибухів змушують це робити знову. 


Щоб допомогти вам навести порядок у щоденній рутині, поспілкувались з Мирославою Третяк (дипломованою психологинею) і зібрали ефективні поради.




«Війна — це надзвичайний стрес для організму, це те, до чого ми ніяк не могли підготуватись. Тому наша психіка сьогодні в напруженому стані (цей стан може переходити в депресивний), їй важко адаптуватися. Ми відчуваємо, ніби земля пішла з-під ніг, почуваємось у підвішеному стані, адже до війни мали плани, мрії, житло, рідних. А сьогодні багато втрат, горя та здається, що попереднього життя вже ніколи не буде, а сил, щоб будувати щось нове, — немає. Але не дивно, що ми так себе почуваємо, адже не нормально жити в обставинах війни» — говорить психологиня.


Але ми можемо справитися з сьогоднішніми подіями та не впадати в депресію. Для цього Мирослава радить:


Жити тільки сьогоднішнім днем


Визначте, що «мій день починається тоді, коли я встаю, закінчується, коли лягаю» (тобто від сходу до заходу сонця). І тільки на цей проміжок часу складіть плани та цілі. Але це не означає, що не можна будувати перспективні, просто на цей день заплануйте те, що потрібно чи хочеться зробити. Це можуть бути звичайні речі. Наприклад:


    

  • приготувати сніданок і вечерю;
    • 

  • завести кота до ветеринарної лікарні;
    • 

  • прочитати дві сторінки книги тощо.
    • 



Також сюди треба віднести відпочинок, спілкування з друзями, час із собою. Таким чином буде вибудовуватися певна основа під ногами та відчуття, що життя триває.


Пригадати, що приносило задоволення до війни


Через війну багато речей стали неможливими. Наприклад, якщо раніше ви часто їздили на море в Одесу, полюбляли гуляти допізна, то зараз це робити не можете. Щоб не почуватись пригніченим, сумним через неможливість зробити певні речі, радимо подумати, який можна знайти тимчасовий замінник. Наприклад, замість поїздки до моря можете піти на прогулянку чи включити звук моря та переглянути фотографії з відпочинку, таким чином візуалізуючи свою поїздку. Треба усвідомити, що це лише пауза, а не кінець. «Доки немає кінця життя, ніщо немає кінця» — каже Мирослава.


Висловлювати свої емоції


Знайдіть людину, якій би ви могли вільно й без страху розповісти про свої почуття, людину, яка в жодному разі не знецінить чи засудить, а зможе зрозуміти й допомогти (товариш, мама, колега тощо). Якщо у вашому оточенні немає такої людини, було б добре, якби ви звернулися до психолога. Адже якщо говоритимете про те, що турбує, не дає спати чи заважає працювати, — будете це проживати й вам ставатиме легше.


Діяти


Подумайте, про що ви мрієте вже довгий час. Можливо, хочете змінити роботу, піти на курси SMM-спеціаліста, програміста, спробувати волонтерити чи спонтанно кудись поїхати. Якщо маєте можливість втілити це — дійте, адже коли, як не сьогодні. 


Така діяльність допоможе відчути, що життя продовжується, війна не зруйнувала його, хоч як би тяжко не було. Це також сприятиме тому, що зникне відчуття втраченості (втрачена молодість, життя). «Ми не знаємо, коли війна закінчиться, і чекати якогось кращого моменту не потрібно, адже життя триває тут і зараз. Подумайте, що за цих обставин ви можете зробити та робіть. Це допоможе зрозуміти, що ваше життя під вашим контролем» — говорить психологиня.


Нормальним є те, що сьогодні ми стурбовані через ситуацію в країні та хвилюємось за себе, сімʼю, друзів, військових, полонених з Азовсталі. Але емоціям треба давати раду, адже вони можуть негативно вплинути на здоровʼя.