Відкликання працівника з відпустки

Share on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterShare on LinkedIn
Відкликання

Інколи в роботі кадровиків трапляються ситуації, коли керівник підприємства дає розпорядження підготувати проект наказу про відкликання працівника з відпустки у зв’язку з виробничою необхідністю. Як правило, це відбувається тоді, коли працівник певного відділу перебуває у відпустці, і водночас ще один працівник цього ж відділу звільняється чи йому відкривають листок непрацездатності тощо. Тож у статті спробуємо з’ясувати, чи є відкликання працівника з відпустки в такому випадку правомірним.

Нормативно-правові акти до теми:

– Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі – Закон про відпустки);

– Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII (далі – Закон № 889);

– Порядок відкликання державного службовця із щорічної відпустки, затверджений постановою КМУ від 25 березня 2016 р. № 230 (далі – Порядок № 230).

Частиною третьою статті 12 Закону про відпустки передбачено, що відкликання зі щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, щоб відкликати працівника з відпустки, необхідно дотриматись таких вимог:

– відкликати працівника з відпустки можливо лише, якщо є підстави передбачені частиною третьою статті 12 Закону про відпустки. За відсутності причин, передбачених цією статтею, відкликання з відпустки суперечитиме нормам трудового законодавства.

– отримати згоду працівника на відкликання з відпустки, яка може бути оформлена у вигляді заяви;

– на підставі заяви працівника та вказаної в ній причини (нагадаємо, що причини, за яких можливе відкликання з відпустки, визначені частиною третьою ст. 12 Закону про відпустки) видати наказ про відкликання працівника з відпустки;

– дотриматися умови поділу відпустки на частини, визначеної частиною першою статті 12 Закону про відпустки, де вказано, що щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Тобто якщо працівник відповідно до законодавства має право лише на 24 календарних дні щорічної основної відпустки, то відкликати його з відпустки можливо лише після спливу 14 календарних днів у будь-який день до закінчення відпустки.

Слід зазначити, що частиною другою статті 12 Закону про відпустки передбачено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Тому радимо, щоб працівник у заяві про згоду на відкликання його з відпустки зазначив період надання йому невикористаної частини щорічної відпустки. У наказі про відкликання працівника з відпустки необхідно зробити застереження, щоб новий період було внесено до графіка відпусток. Адже відповідно до частини 11 статті 10 Закону про відпустки конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну. Тобто необхідно буде знову узгодити дату початку відпустки та попередити про це працівника.

Отже, працівник зазначає лише місяць надання відпустки, а дату узгоджує з власником, адже крім інтересів працівника мають враховуватися й інтереси підприємства, його завантаженість тощо. Наприклад, відповідно до графіка працівник має йти у відпустку в червні. Не пізніше ніж за два тижні до вказаного терміну його попереджають про дату початку відпустки (незалежно від того, чи ця дата буде на початку, в середині чи в кінці місяця). У разі відкликання з відпустки працівник зазначає інший термін, наприклад, серпень. Проте відповідно до статті 10 Закону про відпустки слід дотримуватися процедури і знову повідомити його про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні, і знову виплатити йому відпускні. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки (частина третя ст. 12 Закону про відпустки), тобто бухгалтерії необхідно провести перерахунок відпускних.

Увага!

Відкликання допускається лише зі щорічної відпустки, до якої згідно зі статтею 4 Закону про відпустки належать:

– основна відпустка;

– додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;

– додаткова відпустка за особливий характер праці;

– інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Особливості відкликання з відпустки державних службовців

Відкликання зі щорічних відпусток державних службовців регулюється статтею 60 Закону № 889 та Порядком № 230. Зокрема, в пункті 2 цього Порядку зазначено, що до щорічних відпусток, з яких може бути відкликано державного службовця, належать основна та додаткова відпустка.

Статтею 60 Закону № 889 передбачено умови відкликання держслужбовців з відпустки. Нею, зокрема, передбачено що для виконання невідкладних завдань державні службовці, які займають посади категорії «А», можуть бути відкликані із щорічної основної або додаткової відпустки, передбаченої частиною першою статті 58 Закону № 889, за рішенням суб’єкта призначення, а державні службовці, які займають посади категорій «Б» і «В», – за наказом (розпорядженням) керівника державної служби.

Частина невикористаної відпустки за погодженням з керівником державної служби надається державному службовцю в будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відшкодуванням непередбачуваних витрат державного службовця у зв’язку з його відкликанням з відпустки.

Порядок відшкодування непередбачуваних витрат державних службовців у зв’язку з їх відкликанням із щорічної основної або додаткової відпустки затверджений постановою КМУ від 25 березня 2016 р. № 231.

Як бачимо, підставою для відкликання державного службовця із щорічної відпустки є необхідність виконання невідкладного завдання, про яке не було й не могло бути відомо під час надання щорічної відпустки, за умови неможливості виконання такого завдання іншою уповноваженою на це особою. Оформляється відкликання з відпустки шляхом видання відповідного наказу (розпорядження), який готується службою управління персоналом державного органу із обов’язковим зазначенням у ньому невідкладного завдання, яке стало підставою для відкликання державного службовця.

Щодо питання, хто може виступати ініціатором відкликання держслужбовця із щорічної відпустки, то відповідь на нього міститься в пункті 5 Порядку № 230, в якому зазначено, що рішення про відкликання із щорічної відпустки приймається суб’єктом призначення або керівником державної служби стосовно:

– державного службовця, який займає посаду категорії «А», за наявності:

ініціативи суб’єкта призначення;

обґрунтованого подання керівника державної служби відповідного державного органу;

– державного службовця, який займає посаду категорії «Б» чи «В», за наявності:

ініціативи керівника державної служби органу вищого рівня, який є суб’єктом призначення щодо керівника державного органу або його заступника;

ініціативи керівника державної служби щодо керівників самостійних структурних підрозділів та інших державних службовців, які безпосередньо йому підпорядковані;

обґрунтованого подання керівника самостійного структурного підрозділу на підставі повідомлення безпосереднього керівника про необхідність відкликання державного службовця, який працює в такому структурному підрозділі.

Якщо рішення стосовно відкликання держслужбовця з відпустки прийнято, служба управління персоналом державного органу повідомляє про це державного службовця засобами телефонного, електронного чи поштового зв’язку. Слід зауважити, що відповідно до частини першої пункту 7 Порядку № 230 повідомляти держслужбовця слід не пізніше ніж за п’ять календарних днів до відкликання з відпустки. Частиною другою цієї ж статті визначено, що в разі необхідності виконання особливо важливих завдань для відвернення стихійного лиха, захисту та збереження життя і здоров’я громадян, забезпечення захисту та відновлення прав чи інтересів людини або громадянина стосовно прийнятого рішення про відкликання, служба управління персоналом повідомляє державного службовця з використанням засобів телефонного та електронного зв’язку не пізніше ніж за два календарних дні до такого відкликання.

У день прибуття держслужбовця на роботу служба управління персоналом державного органу повинна ознайомити його в установленому порядку з наказом про відкликання та надати завірену копію такого наказу.

Проте іноді складаються обставини, які не дають можливості прибути на роботу. Пунктом 9 Порядку № 230 передбачено, що в разі неможливості прибути на роботу у зв’язку із погіршенням стану здоров’я, складною транспортною обстановкою чи за наявності інших обставин, що ускладнюють прибуття на роботу, державний службовець повідомляє про виникнення таких обставин з використанням засобів телефонного або електронного (за наявності) зв’язку особу, яка прийняла рішення про відкликання, або службу управління персоналом державного органу чи безпосереднього керівника.

Після закінчення відпустки державний службовець повинен подати до служби управління персоналом інформацію, документи, необхідні для підтвердження обставин, що ускладнили його прибуття на роботу у зв’язку з відкликанням.

Лідія Басмат, директор з управління персоналом, викладач курсів підвищення кваліфікації керівників

Більше інформації читайте в журналі «Кадровик України» №4, 2018 р.

Share on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterShare on LinkedIn

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Lost Password