Зараз майже всі фрилансери – тобто працівники, що надають свої послуги роботодавцям лише час від часу, – не мають жодних трудових та соціальних гарантій, оскільки працюють неофіційно. Верховна Рада України схвалила законопроєкт, що має на меті змінити ситуацію. Йдеться про нову форму трудового договору – з нефіксованим робочим часом. Розповідаємо, що це означає на практиці.


Працівник отримує зарплату за відпрацьовану кількість годин або за фактично виконану роботу. А роботодавець не гарантує, що надаватиме цю роботу постійно.


Договір окреслює часові рамки робочого часу працівника – від мінімальної до максимальної кількості годин на місяць. Так, робота не може займати більше 40 годин на тиждень, а кількість робочих днів – перевищувати шість днів на тиждень. Мінімальна тривалість робочого часу становить 32 години на місяць. Навіть якщо працівник виконав свої зобов’язання за менший час, роботодавець однаково мусить заплатити йому не менше, ніж за 32 години. Якщо компанія вимагає приділяти роботі більшу або меншу кількість встановлених законом годин – на неї можна не погоджуватися.


Трудовий договір гарантує соціальні та трудові гарантії працівникам – зокрема, гідний рівень заробітної плати, право на відпустки та лікарняні тощо.


Фрилансер має право офіційно співпрацювати з кількома роботодавцями водночас на підставі різних трудових договорів.


Кількість таких договорів у компанії не може бути вищою за 10% від загальної кількості трудових угод. Якщо юридичні особи або ФОПи співпрацюють загалом менше, ніж з 10 співробітниками, вони, як роботодавці, можуть укладати лише один трудовий договір з нефіксованим робочим часом.


Наразі законопроєкт направлено на підпис Президенту.