Поради для роботодавців

Стрес-інтерв’ю: особливості, підводні камені та доцільність

Катерина Бабіч,
співзасновник проекту з пошуку, оцінки та розвитку персоналу ManyHr,
спікер, автор освітніх програм

Щоб роботодавець обрав серед пошукачів найкращого кандидата, до питання треба ставитися відповідально. Підготуватися до співбесіди – завдання не тільки потенційного співробітника, а й рекрутера. Крім  звичних форматів співбесід, є й інші підходи. Наприклад, стрес-інтерв’ю. Давайте розглянемо цей інструмент більш докладно.

Стрес-інтерв’ю як варіант для відповідальної посади

Якщо ви наймаєте фахівця на посаду, що передбачає регулярне спілкування з клієнтами і вимагає високої стресостійкості, традиційне інтерв’ю може бути неефективним, якщо:

  • Не відтворює реальних умов, у яких можна протестувати особисті та професійні якості претендента. Те, що людина розповідає про себе, може не співпасти з тим, як вона реагує на непередбачені ситуації. А це важливо, якщо з ними пов’язана посада.
  • Створює «тепличні умови». Потенційний кандидат просто філософствує на тему, як правильно поводитися в певній ситуації, але не має можливості продемонструвати стресостійкість та адаптивність.

Зазвичай це важливо для співробітників, які працюватимуть у напрямках:

  • обслуговування клієнтів;
  • на керівних посадах із високим рівнем відповідальності;
  • регулярного проведення переговорів із партнерами компанії, від яких залежить успішність угод;
  • роботи в стресовому режимі (наприклад, у відділі, що працює зі скаргами).

Тестування кандидата на відповідність бажаній посаді передбачає перевірку саме тих якостей, які знадобляться йому в роботі. Наприклад:

  • Якщо важливе вміння взаємодіяти зі складними клієнтами, запросіть на співбесіду ще одну людину – іншого співробітника, який зіграє таку роль для моделювання реальної ситуації. 
  • Якщо потрібне вміння швидко й ефективно налагоджувати комунікацію з іншими колегами, залучайте до інтерв’ю фахівців того відділу, в якому відкрита вакансія. І моделюйте можливі робочі ситуації, спостерігайте за тим, чи легко адаптується кандидат на посаду.

Етичні аспекти

Ще одна стратегія стрес-інтерв’ю – це тестування психологічних кордонів кандидата. Однак тут важливо пам’ятати, що не можна переходити базові межі спілкування і без попередження створювати людині необґрунтоване нервове навантаження. Тобто претендент має бути зорієнтований, що від нього очікують, і попереджений, у якому форматі відбудеться співбесіда.

У процесі стрес-інтерв’ю роботодавець може моделювати, наприклад, взаємодію з важким клієнтом, який переходить на «ти», йде на конфлікт і хоче насамперед виплеснути емоції, а не розв’язати проблему. Якщо кандидат на посаду розуміє контекст, йому простіше природно поводитися, а не аналізувати, що пішло не так. Якщо ж людину, навпаки, не попередили про такий формат інтерв’ю, пошукач може вважати поведінку роботодавця некоректною і перервати співбесіду.

Не слід забувати про головну мету інтерв’ю. Ваше завдання – оцінити особливості професійної поведінки фахівця в непередбачених умовах, а не створити людині привід для занепокоєння. Від коректності першої комунікації залежить, наскільки продуктивною та доброзичливою буде співпраця. Перед початком співбесіди варто попередити людину про формат.

Підсумки

Отже, стрес-інтерв’ю іноді доречні, проте в багатьох випадках у них немає необхідності. І варто не забувати про етичність. Навіть коли ви свідомо використовуєте формат стрес-інтерв’ю і тестуєте психологічні кордони кандидатів, людина має розуміти, що відбувається. Адже потреба оцінити якості кандидата не скасовує норми професійного етикету й коректної взаємодії.

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Lost Password