Юлія Лапко, HR-директорка Cosmolot

Існує чимало методів та теорій про те, як віднайти баланс між роботою та особистим життям. Нещодавно майже всі компанії виділяли Work-life-balance як ефективний інструмент збалансованого життя. Метод обіцяв знайти омріяний баланс між роботою та особистим життям. 

Проте, на зміну балансуванню приходить новий концепт — Work-Life Blend. В основі минулої концепції був розподіл часу: окремо — для роботи і окремо — для особистого життя. Наголошувалось, що важливо не перетинати ці два аспекти. Це було ефективно, але пандемія та ремоут почали вносити корективи у світі. А для українців з початком війни ця концепція перетворилась на War-life-balance, де роботу та особисті справи довелось підлаштовувати під повітряні тривоги, знаходити час на допомогу та волонтерство і шукати способи покращити власне самопочуття в нових реаліях. На мою думку, з активним впровадженням цифрових технологій у робочі процеси, швидким звиканням до віддаленої роботи та гнучким (а в українців ще й непередбачуваним) графіком концепція Work-Life Blend набула своїх чітких форм, можна сказати, природним шляхом. 

Першими термін Work-Life Blend запропонувала американська компанія Ultimate Software. Вона провела опитування групи співробітників та виявила, що більшість працівників не досягають балансу, а натомість прагнуть до «поєднання» різної діяльності, яка враховує їхні особисті зобов’язання.

У самій назві ховається принцип нової тенденції — міксування або змішування. Розгляньмо детальніше, з чого складається цей «коктейль» та чи може він стати більш гуманною системою роботи.

Work-Life Blend передбачає, що:

  • Не потрібно відокремлювати роботу від особистих справ. Це означає, що ви можете одного дня піти з роботи на годину раніше, щоб відвідати лікаря, а наступного дня (чи будь-якого іншого серед тижня) — приділити додаткову годину робочим таскам.
  • Можна міксувати діяльність. Наприклад, вам потрібно до відділення пошти — можна зробити це посеред робочого дня та бути на зв’язку в корпоративних месенджерах і, навіть закрити термінове питання дорогою.
  • Інколи наші години активності зазнають індивідуальних змін. Якщо одного дня ви не відчуваєте зранку енергійності, а дедлайн не «горить», відсуньте виконання задачі на вечір та приділіть увагу покращенню самопочуття.
  • Створювати розпорядок дня можливо, спираючись на власний ресурс. Тобто графік будується навколо індивідуальних потреб та особливостей стилю життя.
  • Головним стає не результат, а процес. Адже ефективне управління власним життям дає більше сил та натхнення, ніж результат, який було досягнуто великими жертвами.
  • Принцип щирості між колегами створює комфортну атмосферу. Ви можете обговорювати потреби індивідуального графіка з керівником та командою. Компроміси тут не стають чимось складним, а навпаки, створюють позитивні можливості для розвитку проєкту.
  • Такий стиль підходить не всім. І, як не дивно, сама ж концепція передбачає і це. Якщо вам більше подобаються чіткі межі роботи та особистого життя, не потрібно гнатися за трендами.

Будь-яка нова методологія ставить перед собою вирішення якоїсь проблеми. Мета Work-Life Blend полягає в тому, щоб досягти бездоганного поєднання роботи та життя. 

«Як на мене, головна складова Work-Life Blend — гармонія, а не баланс, який передбачає жорсткі компроміси».

Це означає, що від самого початку концепція ставить перед собою задачу віднайти спосіб зробити життя людини приємнішим, а від того і щасливішим. 

Чи підійде це саме вам, можливо дізнатись тільки спробувавши на практиці. Якщо ж говорити про турбулентні часи українців, вважаю, що міксування усіх справ під час війни дійсно відбувається природно. Кожен українець на власному досвіді відчуває силу ситуативного менеджменту. До реагування на повітряні тривоги додались задачі з правильним розподілом часу в залежності від наявності електроенергії тощо. Тобто гнучкість нашого світогляду вийшла на принципово новий рівень. І здається, що, якби у нової концепції був прапор, то там точно були жовтий та блакитний кольори.

Читайте ще: Як змінилась корпоративна соціальна відповідальність компаній в умовах війни?