Майже одразу після початку війни українські парламентарі почали активно працювати над необхідними змінами у законодавстві, зокрема трудовому. Зовсім скоро зміни було впроваджено, при чому деякі з них стали тимчасовими нормами, що будуть діяти лише на період війни. Тому на практиці часто виникає багато запитань щодо особливостей трудових відносин під час війни. Нижче розглянемо деякі з таких питань.

Якщо у вас є запитання до юристів, які потребують розяснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.

Інеса Летич, радниця Asters

Чи можна встановлювати випробувальний термін ВПО при прийнятті на роботу під час дії воєнного стану?

Основні правила щодо встановлення випробувального строку передбачено статтею 26 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Частина 3 цієї статті перелічує пільгові категорії працівників, яким випробування не встановлюється взагалі, серед них і внутрішньо переміщені особи.

Разом з тим, на період дії воєнного стану діє тимчасовий Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (Закон). Частина 2 статті 2 цього Закону передбачає, що в період дії воєнного стану умова про випробування може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

Тобто, під час війни випробування можна встановити, за бажанням, і для ВПО.

Із закінченням воєнного стану дана норма не діятиме і встановлювати випробування для них буде заборонено.

Чи проводиться атестація робочих місць за умовами праці під час дії воєнного стану?

Під час війни атестація може не проводитись. Так, нещодавно відповідні зміни було внесено до пункту 4 Постанови КМУ «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».

Змінами передбачено, що результати атестації, проведеної до введення воєнного стану в Україні, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування. Якщо ж у період воєнного стану настав строк проведення атестації, роботодавець може прийняти рішення, погодивши його з профспілкою, про те, що атестацію буде проведено протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Працівник, у якого є невикористана відпустка, повертається на роботу після військової служби, коли він може її використати?

Хоча за мобілізованими працівниками зберігається місце роботи, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону «Про відпустки», час військової служби не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Втім, якщо до призову працівник мав невикористану відпустку, ці дні за ним зберігаються та можуть бути використані після повернення з військової служби.

Однак, відповідно до ст. 12 Законув період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні невикористаних днів щорічної відпустки.

Разом з тим, така відмова є правом, а не обов’язком роботодавця. Тобто, після повернення з військової служби невикористану за попередні роки відпустку відповідному працівникові може бути надано як протягом воєнного стану, так і по його завершенню.

Чи потрібно у трудовій книжці зазначати період військової служби такого працівника?

Ведення трудових книжок на сьогодні визначає Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників. Вона не містить жодних вимог чи вказівок стосовно внесення будь-яких записів щодо мобілізованого працівника, за яким зберігається місце роботи. До того ж оскільки за мобілізованими працівниками, відповідно до ст. 119 КЗпП, зберігається місце робити, на час військової служби трудові відносини з ними не припиняються. Відповідно, трудова книжка продовжує зберігатися у роботодавця (у разі її ведення у паперовій формі).

Отже, внесення роботодавцем жодних записів до трудової книжки мобілізованого працівника на сьогодні законодавством не передбачено.

Чи допустимі понаднормові роботи під час дії воєнного стану?

За загальним правилом відповідно до ст. 62 КЗпП, надурочні роботи можуть застосовуватися лише у виняткових випадках, передбачених законодавством і самим КЗпП. Водночас стаття 65 КЗпП обмежує максимально допустиму норму понаднормової роботи 120-ма годинами на рік та чотирма годинами протягом двох днів підряд.

Єдина особливість щодо понаднормової роботи на час війни передбачена частиною 6 статті 6 Закону. Відповідно до вказаної норми, на період воєнного часу не застосовуються згадані 120-годинний та 4-годинний ліміти щодо понаднормової роботи. Проте інші правила продовжують діяти, зокрема щодо застосування понаднормової роботи лише у виняткових випадках.

Читайте ще: Як діяти роботодавцеві, якщо працівник-військовослужбовець перебуває в полоні? Відповіді юриста на непрості запитання, які диктує війна