Прийняття на роботу неповнолітнього: риторичні запитання та практичні відповіді

Прийняття на роботу на практиці завжди викликає багато запитань, при цьому ці питання досить різнопланові: від риторичного питання – для чого це потрібно роботодавцеві – до того, як правильно це зробити і не припуститися помилок. Для того, щоб з’ясувати, як правильно прийняти на роботу неповнолітнього, потрібно вирішити, хто такі неповнолітні та з якого саме віку особа може бути стороною трудового договору, тобто працівником.

Неповнолітні відповідно до статті 187 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) — особи, що не досягли шістнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, але в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України. Частина перша статті 189 КЗпП говорить про те, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. Однак ця норма має виключення: так частинами другою та третьою зазначеної статті встановлюється можливість прийняття на роботу осіб, які досягли п’ятнадцяти років та чотирнадцяти років за певних умов.

Так, при прийнятті на роботу осіб, яким виповнилося 15 років, має бути дотримана умова наявності згоди одного із батьків або особи, що його замінює.

А для осіб, яким виповнилося 14 років, є кілька умов, які полягають у наданні аналогічної згоди, а також мети такого працевлаштування, тобто для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час.

Крім особливого статусу щодо прав та пільг визначених законодавством про працю, особливим є і документальне оформлення документів щодо працевлаштування та звільнення неповнолітніх.

Відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Так при працевлаштуванні неповнолітнього він повинен подати такі документи:

паспорт чи свідоцтво про народження;
копію облікової картки фізичної особи – платника податків;
заяву про прийняття на роботу;
трудову книжку (за наявності);
документ про освіту;
довідку про проходження медичного огляду.

Вже на стадії подання таких звичних при працевлаштування повнолітніх осіб документів, стосовно документів неповнолітніх виникає багато питань.

Чи можна прийняти на роботу неповнолітнього без паспорта?

Паспорт видається кожному громадянину України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері громадянства, після досягнення шістнадцятирічного віку.

Кожен громадянин України зобов’язаний отримати паспорт відповідно до закону. Таким чином, для одержання паспорту громадянин України має звернутися до державної міграційної служби не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку. Що ж робити, коли особа, яка працевлаштовується, не досягла шістнадцятилітнього віку? – Частина друга статті 24 КЗпП говорить про можливість прийняття особи на роботу за наявності іншого документу, що посвідчує особу, але як зазвичай у неповнолітніх, які не досягли шістнадцяти літнього віку, у наявності є лише свідоцтво про народження, що підтверджує громадянство України, посвідчує особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI не є документом, який посвідчує особу. Як бути у такому випадку? Законодавець недаремно встановив щодо таких осіб однією з умов одного прийняття на роботу надання згоди одного з батьків або особи, що їх замінюють. Надаючи таку згоду, вказані особу одночасно посвідчують особу своїх дітей, анкетні дані неповнолітнього зазначаються з свідоцтва про народження.

Наступним документом, що викликає запитання, є копія облікової картки фізичної особи – платника податків. Відповідно до Наказу Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» від 10 грудня 2013 року № 779 облікові картки фізичних осіб віком до шістнадцяти років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

Що стосується трудової книжки неповнолітнього, то тут нібито особливих складнощів виникати не повинно, оскільки якщо неповнолітня особа, що працевлаштовується на роботу, має трудову книжку, то новий роботодавець вносить відповідній запис. Якщо неповнолітній не має трудової книжки, то вона видається роботодавцем на загальних підставах.

Проведення медичних оглядів

Проведення медичних оглядів неповнолітніх працівників зумовлено низкою нормативно-правових актів:

Стаття 191 КЗпП – усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.

Статті 17 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII — роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246 (далі — Порядок № 246) – Процедура проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов’язковому медичному оглядові осіб віком до 21 року.

Попередній медичний огляд обов’язково проводиться при прийнятті на роботу неповнолітнього працівника. Згідно з пунктом 2.4 Порядку № 246 роботодавець зобов’язаний видати направлення встановленого зразка на такий огляд (Додаток 3 до пункту 2.4 Порядку № 246). За час проведення медичного огляду при прийнятті на роботу виплата заробітної плати законодавством не передбачена.

Після проходження медичного огляду працівник надає роботодавцеві медичну довідку про проходження попереднього медичного огляду (за формою, зазначеною у Порядку № 246 – Висновок медичної комісії), в якій міститься висновок медичної комісії стосовно придатності до роботи за обраною професією. При позитивному висновку медичної комісії, тобто за відсутності медичних протипоказань, працівника можна приймати на роботу на конкретну посаду (професію) і оформлювати необхідні документи.

Якщо у висновку вказані медичні протипоказання, тобто особа непридатна виконувати роботу за конкретною посадою (професією), не можна оформляти такого працівника на роботу, оскільки це суперечить законодавчим нормам України.

Періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників, у т. ч. осіб, які не досягли 21 року, проводяться щорічно за наказом роботодавця. За працівниками, які проходять періодичний медичний огляд, зберігається робоче місце з виплатою середньомісячного доходу.

Після проходження періодичного медичного огляду неповнолітнім працівником за наявності медичних протипоказань за роботою на конкретній посаді (професії) повинна бути запропонована робота на іншій посаді (професії), а у разі неможливості переведення на іншу роботу або відмови працівника від переведення він може бути звільнений за пунктом 2 статті 40 КЗпП з додержанням вимог щодо особливостей звільнення працівників молодше 18 років. Тобто не допускається звільнення неповнолітнього на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП без його працевлаштування.

Оформлення документів щодо працевлаштування

Принципово порядок складання кадрових документів щодо неповнолітнього працівника не відрізняється від порядку оформлення повнолітніх працівників, але все ж таки має певні особливості.

Так, волевиявлення особи, яка має намір влаштуватися на роботу, традиційно має оформлюватися заявою про прийняття на роботу, з зазначенням посади або роботі, яку буде виконувати працівник

Наступним етапом є отримання згоди батьків, у тих випадках, коли це є умовою працевлаштування неповнолітнього. Згідно з частиною другою статті 188 КЗпП, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли 15 років. При цьому цілком природно отримувати таку згоду і при працевлаштування працівників, які не досягли 15 років

Законодавством не передбачена форма надання згоди одного з батьків або особи, що його замінює, на працевлаштування неповнолітньої особи. На практиці найбільш поширеним варіантом надання згоди є написання заяви, в якій вказується прохання прийняти на певну посаду неповнолітнього.

Якщо згоду на працевлаштування дає один з нерідних батьків, потрібно подати документ, який підтверджує його статус (тобто документально підтверджує те, що він замінює батьків). Також доцільно подати його копію та копію паспорта цієї особи.

Зауважимо, що таку згоду потрібно отримати до ф3 акту укладання трудового договору, оформленого наказом.

Враховуючи практику прийняття неповнолітніх на роботу, в заяві (згоді батьків або особи, що їх замінює, на прийняття неповнолітньої особи на роботу) доречно вказати, що батьки ознайомлені з посадовими обов’язками, умовами та оплатою праці неповнолітнього.

Однією з особливостей укладання трудових відносин з неповнолітнім є оформлення письмового трудового договору. Відповідно до пункту 5 статті 24 КЗпП, оформлення трудового договору в письмовій формі є обов’язковим при прийнятті неповнолітнього на роботу. Не існує типової форми трудового договору з неповнолітнім, тому роботодавець може на основі інших типових форм розробити свою.

Після оформлення письмового трудового договору з неповнолітнім має бути виданий наказ про прийняття на роботу. Це може бути типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена Наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 5 грудня 2008 року № 489 або у довільній формі, яка має містити всі реквізити і відомості, що і типова форма, та складатися відповідно до вимог Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5.

Відповідно до формулювання у наказі вноситься запис і до трудової книжки працівника.

Робочий час. Нормування і оплата праці

На підставі статті 51 КЗпП неповнолітнім установлюється скорочена тривалість робочого часу:

Вік працівників	Тривалість робочого часу
від 16 до 18 років;	36 год. на тиждень
від 15 до 16 років	24 год. на тиждень;
учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул	24 год. на тиждень;
учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час,	тривалість робочого часу не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку.

Статтею 193 КЗпП визначено, що:

— для робітників віком до 18 років норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, що не досягли 18 років;

— для молодих робітників, які поступають на підприємство після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, а також для тих, що пройшли навчання безпосередньо на виробництві, в передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки можуть затверджуватися знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом.

Відповідно до статті 194 КЗпП, заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Праця працівників молодше 18 років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства у колективному договорі можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати, а також інші пільги та компенсації.

Забороняється застосовувати працю неповнолітніх у таких випадках

Заборона	Законодавство
Встановлення випробування	ст. 26 КЗпП
Робота за сумісництвом	пункт 2 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43
Робота у нічний час	п. 2ст. 55, ст. 192 КЗпП
Робота наднормово	п. 2 ст. 65, 192 КЗпП
Робота у вихідні та святкові	ст 192 КЗпП

Облік працівників, які не досягли 18 років

Відповідно до статті 189 КЗпП, на кожному підприємстві має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, із зазначенням дати їх народження. Оскільки законодавством не передбачена форма такого обліку, варто вести спеціальний облік неповнолітніх працівників у довільній формі. На практиці найзручніше обліковувати неповнолітніх у журналі обліку працівників, які не досягли 18 років. У такому журналі, як правило, зазначаються:

прізвище, ім’я, по-батькові;
дата народження;
дата прийняття на роботу, номер наказу;
посада та підрозділ;
відомості про освіту;
дати та результати проходження медичних оглядів;
дата набуття повноліття.

Наявність на підприємстві обліку осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, дає змогу встановити коло працівників, які на певну дату користувалися пільгами як неповнолітні, а також дату, з якої той чи інший працівник втрачає такі пільги.

Зокрема, особливого значення облік неповнолітніх має при встановленні робочого часу таким працівникам та при наданні щорічних основних відпусток, тривалість яких для неповнолітніх складає 31 календарний день.

Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше 18 років

Для неповнолітніх, тобто осіб молодше вісімнадцяти років, забороняється застосування праці на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (частина перша ст. 190 КЗпП).

Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня1994 року № 46 (далі — Наказ № 46).

Згідно з цим наказом, допускається застосування праці осіб не молодше 17 років за окремими професіями при дотриманні певних умов:

– Вивантажувач на відвалах, коваль-бурозаправник, лампівник, зайнятий заправкою лужних акумуляторів, машиніст конвеєра – за умови механізації трудових процесів

– Апаратник згущувачів

-Контролер, зайнятий на збагаченні та брикетуванні, крім робіт по виробництву ртуті i ніобієвого концентрату.

– Концентраторник

-до робіт у геологознімальних, геологопошукових i геофізичних партіях у гірських районах осіб, які постійно мешкають у цих регіонах

– Шляховий робітник, зайнятий на плінтовці каменю i колці шашки Дозволено допускати до роботи юнаків з 17 рокiв.

-Землекоп- юнаків з 17 рокiв до роботи по I i II розряду, крім робіт у виїмках глибиною понад 2 метри

– Тесляр, зайнятий на заготівлі кріпильного лісу – дозволено допускати до роботи юнаків з 17 рокiв

– Вивертальник, зайнятий на вивертанні халяв чобіт вручну

-матрос, моторист-матрос, рульовий (кормовий), рульовий моторист, кухар, радіооператор, слюсар-судноремонтник, зайнятий на слюсарних роботах у цехах

-на самохідних сільськогосподарських машинах за наявності у них посвідчення на право керування цими машинами, виданого у встановленому порядку. Випускники середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів (юнаки), які закінчили курс трудового навчання з професії механізатора i одержали у встановленому порядку відповідне посвідчення на право керування самохідними сільськогосподарськими машинами, можуть допускатися до роботи на вказаних машинах до досягнення 17-річного вiку під керівництвом досвідчених механізаторів-наставників за умови суворого дотримання діючих санітарних норм і правил та гігієнічних нормативів ( для юнаків).

Якщо до переліку занесені професії робітників під загальним найменуванням, наприклад: вальцювальник стана холодного прокату труб, сталевар, бурильник ручного буріння свердловин та інші, то заборона застосування праці осіб, які не досягли 18-річного вiку, поширюється на підручних, помічників та старших робітників цих професій.

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей особами

Законодавством про працю України також заборонено залучати осіб молодше 18 років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (частина друга ст. 190 КЗпП)

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59 (далі – Граничні норми)

Цим документом, зокрема, визначені норми ваги вантажу, які можуть підіймати та переміщувати підлітки (таблиця 1). Робота підлітків з вантажами відповідно до пункту 6 зазначених Граничних норм не повинна становити більше 1/3 робочого часу.

Таблиця 1

Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи

Календарний вік, років	Граничні норми ваги вантажу, кг
	Короткочасна робота		Тривала робота
	Юнаки	Дівчата	Юнаки	Дівчата
14	5	2,5	–	–
15	12	6	8,4	4,2
16	14	7	11,2	5,6
17	16	8	12,6	6,3

Примітки. 1.Короткочасна робота — 1–2 підняття та переміщення вантажу; тривала робота — більше ніж 2 підняття та переміщення протягом 1 год. робочого часу.

Календарний вік визначається як число повних років, що відраховуються від дати народження.
У вагу вантажу включається вага тари і упаковки.
Докладене м’язове зусилля при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу, його тривалість — не більше 3 хв., подальший відпочинок — не менше 2 хв.

Граничні норми містять також і вимогу щодо сумарної ваги вантажу, який дозволяється підіймати та переміщувати підліткам (таблиця 2).

Таблиця 2

Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунку на 1 год. робочого часу

Календарний вік, років	Сумарна вага вантажів, що підіймаються (переміщуються) при виконанні роботи, кг
	з рівня робочої поверхні		з підлоги
	Юнаки	Дівчата	Юнаки	Дівчата
14	10	5	7	3,5
15	48	12	24	6
16	160	40	80	20
17	272	72	130	32

Примітки. 1. Сумарна вага вантажу дорівнює добутку ваги вантажу на кількість його підйомів (переміщень).

Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата, конвеєра тощо.
Висота підіймання не повинна перевищувати 1 м.
Відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5 м.

Працевлаштування неповнолітніх на теперішній час є вкрай невигідним для роботодавців, оскільки це не тільки додаткові витрати щодо оплати праці таких працівників, часу, витраченого на їх навчання, але й відповідальність за кожного неповнолітнього щодо його безпеки та здоров’я. Але чи не варто роботодавцям все ж таки звернути увагу на молоде покоління працівників, а саме на можливість виростити з «малечку» хорошого робітника, який проникнеться корпоративною культурою свого роботодавця та матиме широкі перспективи кар’єрного росту?