Людство до всього підходить раціонально: будь-яку ситуацію ми намагаємось пояснити, будь-якій події дати логічне пояснення та знайти закономірність в зовсім, на перший погляд, різних речах. Ми створили безліч теорій мотивації, щоб зрозуміти, що ж саме спонукає людину до дій, керує її поведінкою. Але, якщо щиро, так і не винайшли універсальну формулу.


Це стосується й поняття інтелекту. Ми поєднуємо різні здібності людей, міксуємо їхні якості, намагаючись відтворити «ідеальний образ людини», але в результаті ще більше себе заплутуємо в умовностях, формулюваннях, термінології. В літературі час від часу з’являється інформація про нові види інтелекту, описуються нові підходи до цього поняття. Зробимо невеличкий екскурс.


Одним із самих найвідоміших є ментальний інтелект, або IQ. До його структури входять:


    

  • Обізнаність. Формується вихованням, навчанням, способом життя.
    • 

  • Передумови інтелекту. Сюди відносяться пам’ять, аналітичні здібності, емоційно-вольова сфера. Їхній розвиток залежить як від біологічних факторів, так і від виховання.
    • 

  • Власне інтелект, тобто ядро інтелекту: здатність робити висновки, розв’язувати задачі. Дається на генетичному рівні.
    • 



Популярними тестами для виміру рівня IQ є тест Векслера та прогресивні матриці Равена.


У 1983 році американський психолог Говард Гарднер опублікував монографію «Frames of mind», в якій виклав теорію множинного інтелекту. Згідно цієї теорії людина  має низку інтелектуальних здібностей, а саме:


    

  • Вербально-лінгвістичний інтелект 
    • 

  • Логіко-математичний інтелект
    • 

  • Візуально-просторовий інтелект
    • 

  • Кінестетичний інтелект
    • 

  • Музичний інтелект 
    • 

  • Міжособистісний інтелект 
    • 

  • Внутрішньособистісний інтелект
    • 

  • Натуралістичний інтелект 
    • 

  • Екзистенціальний інтелект
    • 



Якісь із цих здібностей ми проявляємо з легкістю, якісь при великих зусиллях.


Згодом ізраїльський психолог Р. Бар-Он ввів поняття «коефіцієнт емоційності» та запропонував новий тест (EQ-I) для його вимірювання. За допомогою тесту можна дослідити 5 сфер: внутрішньоособистісну, міжособистісну, сферу адаптивності, сферу управління стресом, сферу загального настрою. Загалом  тест містить 16 шкал.


Читайте ще:
                            Рекрутинг у ТікТок: чому варто спробувати?
            


У 1995 році вийшла книга Д.Гоулмана «Emotional Intelligence», в якій автор презентує «змішану» модель емоційного інтелекту:


    

  • самопізнання – здібність ідентифікувати власні емоції, власну мотивацію при прийнятті рішень
    • 

  • саморегуляція – здібність контролювати власні емоції
    • 

  • мотивація – здібність намагатися досягати ціль
    • 

  • емпатія – здібність враховувати почуття інших людей при прийнятті рішень, а також здібність співпереживати іншим людям
    • 

  • соціальні навички – здібність будувати відношення з людьми, маніпулювати людьми, підштовхувати їх у бажаному напрямі
    • 



Саме ця модель EI на сьогодні є найбільш популярною.


Також виділяють соціальний інтелект як сукупність здібностей, що визначають успішність соціальної взаємодії.


Американський коуч Стівен Кові описує чотири види інтелекту:


    

  • Фізичний інтелект
    • 

  • Ментальний  інтелект
    • 

  • Емоційний  інтелект
    • 

  • Духовний  інтелект
    • 



Порівняно недавно в літературі з’явилось поняття позитивного інтелекту. Зупинимось на ньому більш детально. Позитивний інтелект – це здатність думати позитивно, працювати над своїми деструктивними думками одразу ж після їхньої появи, бачити ситуацію з різних сторін, знайти прийнятне рішення.


Ширзад Чамін в однойменній книзі зазначає: «Позитивний інтелект вказує на вашу здатність контролювати свій розум і на те, наскільки його робота корисна для вас. Ось чому рівень вашого позитивного інтелекту визначає, якою мірою ви використовуєте свій істинний потенціал».


Деякі фахівці вважають його надбудовою до емоційного інтелекту. Позитивний інтелект базується на таких властивостях, як оптимізм, позитивне мислення.


PQ – коефіцієнт позитивного інтелекту. Він демонструє, скільки у відсотках часу наш мозок працює на нас, а скільки – проти. Наприклад, PQ 60% вказує, що 60% часу він є нашим союзником та 40 % – ворогом.


Читайте ще:
                            Покоління «альфа»: якими вони будуть на ринку праці?
            


Стратегії розвитку PQ


1. Уважно спостерігати за собою та відзначати негативні думки і почуття в момент їхньої появи


На цьому етапі ми послаблюємо «шкідників», до яких належать звички та стереотипи мислення, такі як:


    

  • Перфекціонізм
    • 

  • Надання всьому оцінки
    • 

  • Прагнення всім сподобатися
    • 

  • Прагнення бути гіперуспішним
    • 

  • Позиція жертви
    • 

  • Пошук у всьому раціональності
    • 

  • Занадто жорсткий контроль
    • 

  • Невгамовність
    • 

  • Ігнорування проблем, маскування такої поведінки під позитивність
    • 



2. Посилити такі свої вміння:


    

  • Досліджувати
    • 

  • Співпереживати собі та іншим
    • 

  • Створювати нові підходи та нестандартні рішення
    • 

  • Обирати той шлях, який відповідає вашим цінностям
    • 

  • Робити рішучі та активні дії, без обмежень, втручань, відволікань, які можуть йти від «шкідників»
    • 



3. «Прокачка» позитивного інтелекту. Важливо фокусуватись на позитивних думках, змінах, подіях


Наприклад, можна вести щоденник «Що позитивного відбулось сьогодні» або «Щоденник успіху», де зазначати кожного дня свої досягнення, навіть незначні.


Яким би видом інтелекту людина не зацікавилась, важливішим є те, що вона проявила бажання вивчати та удосконалювати себе.


Надія Березова, HR-консультант, сертифікований коуч, викладач курсів HRM