Советы для работодателей

Повернення до роботи після карантину: юридичні аспекти

Юлія Зарічнюк,
провідний юрист юридичної компанії Eterna Law

Питання документального оформлення повернення працівників до звичайного режиму роботи є надзвичайно актуальним у зв’язку з пом’якшенням карантинних заходів, запроваджених КМ України. Алгоритм роботодавця залежить від того, як були оформлені трудові відносини з працівниками під час карантину.

1. Відпустки без збереження заробітної плати

Насамперед слід зазначити, що можливість відкликання працівників з таких відпусток не передбачена законодавством. Перервання відпустки за власний рахунок можливе лише за ініціативою працівника. Отже, алгоритм дій має бути таким:

  • проінформувати працівників про можливість повернення на роботу;
  • отримати від них заяви з проханням перервати відпустку;
  • видати на підставі отриманих заяв наказ про перервання відпусток.

2. Припинення дистанційної роботи/гнучкого графіку

Оскільки на час карантину запровадження дистанційної роботи/гнучкого графіку було можливе на підставі наказу роботодавця (ч.2 ст. 60 КЗпП), то і припинення такого режиму роботи також здійснюється на підставі відповідного наказу, в якому необхідно передбачити:

  • перелік працівників, які повертаються до звичайного режиму роботи;
  • дату припинення дистанційної роботи/гнучкого графіку і дату виходу на робочі місця;
  • порядок ознайомлення працівників з наказом.

Варто зазначити, що працівники, які і надалі будуть працювати дистанційно, повинні будуть укладати з роботодавцем письмові трудові договори (ст. 24 КЗпП).

3. Режим неповного робочого часу

Як відомо, встановлення режиму неповного робочого часу потребує згоди працівника у вигляді заяви або попередження про це за 2 місяці (оскільки змінюються істотні умови праці). Отже, для скасування режиму неповного робочого часу необхідно отримати від працівника відповідну заяву і видати на її підставі наказ.

4. Простій

Для припинення простою роботодавцю необхідно видати наказ про припинення простою на підприємстві (або у структурному підрозділі), в якому зазначається дата припинення простою, а також порядок ознайомлення працівників з наказом.

Більше розгорнутих коментарів експерта – у записі онлайн-зустрічі «Робота після карантину: юридичні та кадрові аспекти»:

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Lost Password