Особистість лідера – світові тренди та результати досліджень

Тема лідерства останнім часом є дуже популярною в Україні зокрема та в світі в цілому. Цією темою цікавляться й ейчари, і власники бізнесу, і менеджери від ТОПів до лінійних супервайзерів. Ця тенденція підсилюється великими обсягами інформації та пропозицій з навчання лідерів на ринку.

Однак, при всій популярності цієї теми, існує велика кількість розбіжностей в розумінні того, чим лідерство є. Наприклад, досі не існує єдиної позиції серед гуру світового рівня щодо того, яка різниця між лідерством та менеджментом. Це, в свою чергу, впливає на формування навчальних програм, і, якщо по ту сторону Атлантичного океану різниця в пропозиціях все ж таки відчувається, то в Україні програма з менеджменту від програми з лідерства може відрізнятися іноді лише назвою.

Ще складніше дати якесь унікальне визначення тому, що таке лідерство та хто такий лідер. Більше того – така ситуація є природньою, оскільки феномен лідерства тісно пов`язаний з організаційною культурою на мікро- та національною культурою на макрорівнях. Оскільки культури зустрічаються різні, то й існує певна кількість розумінь, що таке лідерство.

Далі – більше. Яким чином ми можемо визначити межі лідерства? Чи можуть це бути, наприклад, компетенції? Тобто ми визначаємо, що лідер має вміти робити 1,2,3 та використовувати це в своїй практиці. Якщо людина володіє цими компетенціями та демонструє їх – то вона є компетентним лідером? Практика показує, що цього вже недостатньо, коли на арену виходять, наприклад, організаційні цінності. Так, деякі компанії називають прояв цінностей співробітниками в поведінці «корпоративними компетенціями», але це теж не зовсім коректне визначення. То як окреслити лідера?

Відповіддю на питання може слугувати результат дослідження, яке проводила влітку 2009 року мультидисциплінарна група вчених з Ivey business school (Canada), яка вирішила подивитися на лідерські якості в контексті фінансово-економічної кризи. А якщо бути ще точнішими – чи лідери могли вплинути на виникнення кризи та важкість її наслідків. (Gandz, J., Crossan, M., Seijts, G. and Stephenson, C. (2010). Leadership on Trial: A manifesto for leadership development. London, ON: The Richard Ivey School of Business.)

10 фокус-груп та велика кількість індивідуальних інтерв’ю та дискусій (загальна кількість – 300 учасників топ-менеджерів з США, Канади, Лондону та Гонг-Конгу) допомогли зробити наступний висновок: лідери дійсно негативно вплинули на кризу через свої слабкі місця, які можна об’єднати в три групи, а саме:

слабкі компетенції, особливо в частині ризик-менеджменту;
відсутність «чеснот» – позитивних рис характеру, моральних цінностей певних лідерів;
і, нарешті, – відсутність відданості справі та прагнення до правильного лідерства – бажання робити важку, справжню та рішучу роботу в управлінні великими та складними організаціями, в той же час не забуваючи про свою відповідальність перед суспільством.

Слабкі місця в зазначених групах слугували корінням для проблем в таких пунктах як: псіхологія лідерів, організаційний дизайн, організаційна культура, моделі компенсації, корпоративне управління, соціальна відповідальність, етика прийняття рішень, навчання та розвиток лідерів тощо.

Ці висновки, в свою чергу, наштовхнули на створення моделі, яка складається з компетенцій, відданості та особистості лідера та його/її характеру (Див. малюнок).

З компетенціями все більш-менш зрозуміло, організації навчилися їх вимірювати та розвивати. Навіть відданість справі є частково знайомим для більшості ейчарів поняттям завдяки їх роботі з коефіцієнтами залученності. Однак питання особистості та характеру лідера не виходило раніше за межі психології, що зараз виправляється рядом дослідників з бізнес-шкіл на Заході.

Одним з прикладів такого дослідження може бути дослідження впливу таких рис особистості ТОП-менеджерів як «цілісність», «хоробрість», «далекоглядність» та «соціальний інтелект» на результати діяльності. (Sosik, J. J., Gentry, W. A. and Chun, J. U. (2012). ‘The value of virtue in the upper echelons: A multisource examination of executive character strengths and performance’. The Leadership Quarterly, 23, 367-382. )

В результаті дослідження виявилося, що «цілісність» – один з найважливіших елементів особистості, що впливає на досягнення результатів лідерами організацій. (Цілісність – прийняття рішень згідно цінностей та морально-етичних норм, навіть у важких ситуаціях)

Наступне дослідження, метою якого було порівняти важливість певних рис характеру у ТОП та міддю-менеджменту показало, що в керівників середньої ланки «цілісність» вже не є ключовою рисою необхідною для успіху, але тут на середній план виходить «соціальний інтелект» (Gentry, W. A., Cullen, K. L., Sosik, J. J., Chun, J. U., Leupold, C. R., & Tonidandel, S. (2013). Integrity’s place among the character strengths of middle-level managers and top-level executives. The Leadership Quarterly, 24(3), 395–404.)

Яка практична значимість таких досліджень для бізнесу, неприбуткових організацій, державних структур, армії, тощо?

Розуміючи взаємозв`язки між різними рисами характеру лідера, їх вплив на практичну діяльність організації, підтверджені науковими дослідженнями, ми зможемо формувати актуальні програми розвитку лідерів. Ці лідери, в свою чергу, зможуть бути більш ефективними у питаннях, наприклад, запобігання тих самих криз на організаційному, національному та глобальному рівнях.

Не все можна описати в обсягах однієї статті, однак, якщо робити загальні висновки з зазначених вище та інших досліджень, можна окреслити такі :

Характер, разом з компетенціями та відданістю лідерів, має велике значення в становленні та розвитку організацій різних рівней, масштабів та секторів економіки
Справедливим є те, що певні риси характеру закладаються в дитинстві, але характер можливо та потрібно розвивати в будь-якому віці. Більше того, існує набір інструментів та принципів для розвитку характеру лідера.
Характер та особистість лідерів, як і сам феномен лідерства, потребують подальшого дослідження, з метою формування лідерів готових до викликів майбутнього