Організація стажування: законодавчі аспекти

Олег Горецький,
адвокат, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери»,
доктор філософії в галузі права, медіатор

Хто може стати стажером?

Відповідно до статті 29 Закону України «Про зайнятість населення», право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, мають особи, які одночасно відповідають цим вимогам:

є студентами закладів фахової передвищої та вищої освіти або учнями закладів професійної (професійно-технічної) освіти,
здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», освітньо-професійним ступенем «фаховий молодший бакалавр», освітнім ступенем «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр» та
продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Слід звернути увагу, що законодавством не передбачено можливість проходження стажування у фізичних осіб-підприємців.

Додатково статтею 35 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено можливість проходження стажування безробітних для підвищення кваліфікації з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

Читайте ще: Вакцинація працівників: законодавчі аспекти для роботодавців

Чи може бути стажером неповнолітня особа?

За загальним правилом, передбаченим статтею 188 Кодексу законів про працю України, не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років.

Однак вказана стаття додатково закріплює можливість прийняття осіб 15-річного віку за згодою одного з батьків, та осіб 14-річного віку за умови дотримання вимог:

така особа є учнем загальноосвітньої школи, професійно-технічного або середньоспеціального навчалього закладу,
буде виконувати легку роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання,
є згода одного з батьків або особи, що його замінює.

Водночас на неповнолітню особу, яка бажає пройти стажування, поширюються вимоги, передбачені статтею 29 Закону України «Про зайнятість населення».

Тривалість роботи під час стажування не повинна перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників. Кодекс законів про працю України у статтях 51 та 193 встановлює скорочену тривалість робочого часу для неповнолітніх працівників.

Чи допускається проходження стажування без укладення договору ?

Ні, роботодавець зобов’язаний укласти зі стажером відповідний договір. Так, наприклад, порядок укладення договору про проходження стажування студентами та учнями закладів професійної (професійно-технічної) освіти передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 16.01.2013 р.

Договір про стажування укладається у двох примірниках, один з яких зберігається на підприємстві, а другий – у стажера.

У разі відсутності договору, укладеного між стажером та підприємством, останнє може бути притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про працю, а саме: за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору. Стаття 265 Кодексу законів про працю України передбачає накладення штрафу на юридичну особу, яка допустила таке порушення.

Читайте ще: Нові правила організації віддаленої роботи: 5 порад роботодавцям

Чи отримує стажер оплату за проходження стажування?

Державна служба України з питань праці наголошує, що національне законодавство не передбачає можливість проходження безоплатного стажування.

Навпаки, стаття 29 Закону України «Про зайнятість населення» передбачає: коли в період стажування стажер виконує професійні роботи, підприємство за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати.

Чи вноситься запис про проходження стажування до трудової книжки?

Так, відповідно до чинного законодавства про працю запис про проходження стажування вноситься до трудової книжки стажера, яка у разі потреби оформляється згідно із законодавством.

Який максимальний строк проходження стажування?

Відповідно до статті 29 Закону України «Про зайнятість населення», строк стажування за договором не може перевищувати шести місяців.

При цьому, відповідно до Порядку укладення договору про стажування студентів закладів вищої освіти та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженого постановою КМУ від 16 січня 2013 р. № 20, після закінчення стажування стажистові видається висновок про його результати, в якому зазначаються виконані роботи, оцінка якості їх виконання, а також характеристика професійної компетентності, особистих та ділових якостей стажиста.