Катерина Бабіч,
співзасновник проекту з пошуку, оцінки та розвитку персоналу ManyHr,
спікер, автор освітніх програм

Сфера працевлаштування значно змінилася після карантинів, пов’язаних із пандемією COVID-19. Коли була потреба переходити на дистанційний формат зайнятості, роботодавці та співробітники адаптувалися до цих викликів і намагалися перевести в онлайн максимум процесів. Зараз люди повертаються в офіси, однак формати зайнятості все одно змінюються і стають більш гнучкими.

Локдауни навчили людей самостійно організовувати робочий процес. Фактично цей період став можливістю протестувати, для яких видів зайнятості необхідно постійна присутність на робочому місці, а для яких ні. Виявилося, що багато напрямків у дистанційному режимі можуть функціонувати так само ефективно, як і офлайн. Новий досвід дозволив роботодавцям забезпечити командам більш комфортні умови взаємодії. Такі зміни були вимушеними, але дозволили керівникам та ейчарам відстежити, кому зі співробітників підходить дистанційна робота.

Чому це питання входить в зону відповідальності роботодавців? Тому що є принципова різниця між взаємодією з фрілансерами та колегами, які переходять на дистанційний або гібридний формат. Фрілансер виконує роботу за вільним графіком, головне встигнути до дедлайну. Традиційні ж команди продовжили взаємодію зі своїми компаніями на умовах трудового договору. Робочий графік штатних співробітників зазвичай лишається таким же.

Гібридний режим як компроміс

Дистанційна робота може сприйматися по-різному. Переваг чимало. Наприклад, можна заощадити час на те, щоб дістатися до робочого місця та додому. Або знизити ризики для здоров’я в період пандемії. Є і мінуси: люди, які проживають з сім’єю, не завжди можуть повноцінно працювати, коли їх  відволікають. Тим, у кого недостатньо навичок самодисципліни, дистанційний формат  також незручний. Люди, які звикли до спілкування, відчувають ізоляцію: це може призвести навіть до розвитку депресивних станів і фобій.

Тому для багатьох компаній компромісним варіантом є гібридний режим. Він поєднує обидва формати зайнятості. Наприклад, робочий тиждень може передбачати 3 дні в офісі і 2 дистанційно. Обов’язки теж можна структурувати по-різному. Частину залишити в звичному форматі, а деякі завдання контролювати онлайн, коли співробітнику дається дедлайн, до якого він повинен надати результат. Для  дисциплінованих працівників такий формат оптимальний з огляду на безліч переваг. Серед них:

  • Баланс. Виконання робочих функцій на різних локаціях в різні дні сприяє тому, що співробітник відчуває себе вільно, але не втрачає тонус і відповідальність. Він більше часу проводить з рідними, має більше можливостей займатися спортом чи хобі, і водночас зберігає зв’язок із колегами та керівниками.
  • Комунікації. Гібридний формат дозволяє зберегти навички соціалізації та командний дух.
  • Лояльність. Коли організація роботи враховує потреби співробітника, це впливає на його залученість та бажання лишатися з компанією.  

Хоум-офіси та коворкінги: нові формати робочого простору

Перетворення офісів на коворкінги також стало трендом нового часу. Коли немає фіксованих робочих місць, але роботодавець забезпечує своїм співробітникам комфортні умови, де вони можуть не тільки працювати, а й проводити зустрічі, спілкуватися і не втрачати зв’язок одне з одним. У багатьох компаніях люди можуть самі вибирати, працювати вдома або віддати перевагу  офісу. Або ж поєднати ці формати. Водночас в офісі дотримуються правил безпеки за новими вимогами: санітайзери, соціальна дистанція тощо.

Популярною тенденцією є й облаштування хоум-офісів, коли роботодавці допомагають людям створити робочі умови вдома для віддаленої роботи. Наприклад, житло колег оснащують необхідними меблями та технікою. Це інвестиція в комфорт співробітників і, відповідно, їхню продуктивність і мотивацію.