Поради для роботодавців

Мовний закон: нюанси роботи в нових умовах. Відповіді на основні запитання

Ірина Низька,
юрист АО «Місечко та Партнери»

З 16 січня 2021 року набула чинності стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ухвалений ще у 2019 році. Згідно з цією статтею, всі заклади сфери обслуговування повинні надавати послуги та інформацію державною мовою, тобто передбачається, що вся сфера послуг перейде на українську. Варто зазначити, що норми цього Закону ставатимуть чинними поступово, деякі – у 2030 році. Найближчі ж заплановані на липень 2021 року (на українську мають перейти всі культурні, розважальні заходи, мистецькі виставки, туристичне обслуговування; у книговиданні та розповсюдженні книг української повинно бути не менше ніж 50% асортименту).

Ми поцікавилися в юриста: кого стосуються зміни, як цей закон вплине HR-сферу, яких змін очікувати, хто, коли, кого та за що має право штрафувати?

На кого поширюються зміни?

Згідно з ч. 2 статті 30 Закону, положення поширюються, якщо це:

  • підприємство, установа та організація (усі форми власності);
  • фізособа-підприємець;
  • інший суб’єкт господарювання (далі – СГ), що займається обслуговуванням населення;
  • СГ, який займається обслуговуванням та інформує про товар (послугу), зокрема, через інтернет-магазин.

Чи потрібно HR-ам, рекрутерам спілкуватися на співбесіді з кандидатами лише українською?

Якщо HR-и та рекрутери перебувають у трудових відносинах з компанією, інтереси якої вони представляють на співбесідах, і вимогою компанії є спілкування українською (відповідно до ст. 20 Закону), вони повинні спілкуватися українською.

Також якщо HR-и та рекрутери виступають представниками органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств державної та комунальної форм власності, вони повинні вести спілкування українською.

Якою мовою спілкуватися з кандидатами-іноземцями, працівникам-іноземцям з клієнтами?

Відповідно до частини 8 статті 1 Закону, українська мова є мовою міжетнічного спілкування, але якщо політика компанії не передбачає спілкування виключно українською мовою, то спілкування з кандидатами-іноземцями може відбуватися будь-якою іншою мовою, зручною для обох сторін.

Щодо спілкування з клієнтами – це сфера обслуговування, а мовою обслуговування в Україні є державна, тобто українська. І лише якщо клієнт сам просить перейти на зручну для нього мову спілкування, обслуговувати його можна іншою мовою, яка прийнятна для сторін (частина 3 статті 30 Закону).

Чи потрібно наразі компаніям всі вакансії публікувати українською?

Відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону, вакансії потрібно публікувати українською, але ця інформація може також дублюватися іншими мовами.

Чи повинні роботодавці допомагати працівникам вивчати українську (в разі потреби)?

Прямої вимоги Закон не містить, але певні сфери суспільного життя (обслуговування споживачів, судочинство тощо) повинні здійснюватися обов’язково українською мовою. Тому роботодавці в певних сферах діяльності змушені будуть здійснювати таку діяльність, для них це буде скоріше необхідність, а не обов’язок.

Які штрафи передбачені в разі порушень мовного закону?

Згідно з частиною 1 статті 57 Закону, якщо компанія (СГ) порушила вимоги ст. 30 Закону, Уповноважений складає акт про результати проведення контролю за застосуванням української мови, оголошує попередження та вимогу, що порушення має бути усунуте протягом 30 днів від дня, коли акт складено. Якщо впродовж року відбувається повторне порушення, він повинен скласти протокол.

Відповідно до абз. 2 частини 6 статті 57 Закону, якщо протягом року повторно порушено вимоги ст. 30 Закону, передбачається штраф – 300-400 НМДГ (5 100-6 800 грн).

Справа про накладення штрафу має розглядатися, якщо в ній бере участь представник СГ. Якщо він не присутній, справа може розглядатися лише у випадку, якщо (попри те, що його своєчасно повідомили, де і коли буде відбуватися розгляд справи, мінімум за 3 дні до початку розгляду) від нього не отримали клопотання про відкладення її розгляду.

СГ має перерахувати штраф до держбюджету протягом 15 днів після того, як отримав постанову, про це протягом 3 днів має письмово повідомити Уповноваженого та зазначити номер і дату платіжного доручення. Якщо постанову оскаржено, сплатити штраф потрібно не пізніше 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Lost Password