Концепція Servant-Leadership: перспективна ідея чи утопія?

Катерина Бабіч,
співзасновник проекту з пошуку, оцінки та розвитку персоналу ManyHr,
спікер, автор освітніх програм

Ідея Servant-Leadership грунтується на альтруїстичної філософії. Її основний посил полягає в тому, що в основі керівництва має бути служіння – саме воно відображає меседж про надання більшого обсягу послуг клієнтам і/або організаціям. До речі, лідер, який служить, не обов’язково працює на керівній посаді в компанії. Це може бути просто фахівець, який є неформальним лідером організації. Така людина заохочує співпрацю, сприяє тому, щоб у колективі панували загальнолюдські цінності. Важливою особливістю його світогляду можна назвати позицію щодо влади: її можна використовувати тільки в етичному контексті, а розширення повноважень – для служіння.

Вперше цей термін був згаданий Робертом Грінліфом у короткому есе. Сам автор займав посаду топ-менеджера компанії «Ей Ті енд Ті», описав те, як він бачить реалізацію своєї ідеї в конкретних рисах характеру і стилі управління такого лідера. Це почуття в ньому має бути природним. А керівництво є особистим усвідомленим вибором.

У своєму есе Роберт Грінліф стверджував, що керівник, для якого важливіше керувати, ніж служити, може мати зовсім іншу мотивацію. Наприклад, це прагнення до влади і матеріальних цінностей. Хоча і в цьому випадку характер людини не є перепоною для змін. Просто в деяких ситуаціях до ідеї служіння він може прийти вже після того, як лідерство досягнуто.

Автор концепції робив акцент на тому, що вплив цього лідера можна простежити через розвиток його підлеглих. Люди, якими керує такий лідер, ростуть, набувають внутрішньої свободи, автономності, мудрості. А ще дуже важливою рисою лідера є ставлення до найменш привілейованих представників соціальної групи, якою він керує. Наприклад, якщо йдеться про підприємство, це можуть бути співробітники, які не виконують стратегічно важливих інтелектуальних завдань і зайняті менш кваліфікованою працею.

Читайте ще: Новий тренд: сліпий найм. Як його організувати?

Характеристики лідера, що служить

На думку Грінліфа, такого лідера відрізняють:

Уважність. Це стосується не тільки потреб інших людей, але і вміння розуміти власний внутрішній голос, підтримувати гармонію тіла, духу і розуму. Роберт Грінліф вважав, що такому керівнику можуть допомогти навички самоаналізу. Цей шлях є природним для послідовного внутрішнього зростання.
Емпатія. Уміння ставити себе на місце іншої людини, розуміти її сприяє успішній комунікації. Грінліф підкреслював, що всі люди мають потребу в тому, щоб їх розуміли, поважали унікальність. Таке ставлення, на його думку, сприяє внутрішньому зціленню інших людей. Потенціал лідера, який допомагає іншим людям бути більш цілісними, повинен ставати його відмінною рисою.
Поінформованість. Це стосується не тільки професійної компетенції і загальної ерудиції, а й навичок самопізнання.
Переконання. Важливо, щоб керівник покладався на свої конструктивні переконання, а не сліпе використання власної влади з метою самоствердження. Якщо аналізувати цей пункт з погляду сучасної психології, то він близький до поняття внутрішньої мотивації людини. В цьому контексті внутрішньою мотивацією є служіння загальному благу.
Концептуалізація. Для лідера дуже важливо мати концептуальний, глибокий і цілісний погляд на проблеми, до вирішення яких він повинен бути причетний. Його спосіб мислення має виходити за межі звичної реальності. Тут йдеться не про мрійливість або містичний світогляд. Мається на увазі здатність до глибинного аналізу, на основі якого можуть бути сформовані креативні рішення.
Далекоглядність. Без здатності розуміти уроки минулого і інтегрувати отримані висновки в стратегію своїх майбутніх дій керівникові не обійтися. Саме такий підхід дозволяє вирости над помилками і в нових рішеннях діяти більш зріло, ніж раніше. Або ж взяти найкраще з минулого, а на основі помилок зробити висновки, яких стратегій слід уникати.
Керівництво. Без причетності до керівної галузі людина часто просто позбавлена повноважень, щоб проявити перераховані якості. Однак, як вище вже згадувалося, може йтися і про неформального лідера колективу. Якщо немає його конфронтації з офіційним керівником, така людина підсилює компанію своїм позитивним впливом.
Виправдання довіри інших. Звичайно, зайва залежність від думки оточуючих може заважати керівництву, але в здоровій мірі лідеру важливо прагнути, щоб виправдати довіру тих, хто на нього покладається.
Прихильність до людей. Справжньому лідеру, особистісні якості якого відповідають концепції, важливо просто любити людей. Тоді він буде зацікавлений діяти в їхніх інтересах.
Спільнота. Згуртованість колективу – це дуже важливо. І добре, коли керівник розуміє свою роль в її культивуванні.

Читайте ще: Покоління Z: як HR-ам порозумітися з цифровим поколінням

Концепція Servant-Leadership: переваги й недоліки

Це не просто підхід до організації праці. Це життєва філософія, яка передає трансформаційний підхід не тільки до сфери роботи, а й до людських стосунків, внутрішньої суті керівництва. Серед плюсів підходу:

Відносини в командах стають більш демократичними.
Актуальність з урахуванням того, яку роль в спілкуванні людей емпатія та інші якості, пов’язані з розвиненим емоційним інтелектом.
Співзвучність із сучасною психологією, яка підкреслює самоцінність кожної людини, потреба в повазі психологічних кордонів.

Цей тип керівника здатний розуміти підлеглих, поважати їхні потреби, сприяти розвитку. Але така поведінка виправдана в тих колективах, де працюють люди з розвиненою внутрішньою культурою, розумінням своєї ролі в розвитку компанії. В іншому випадку його варто реалізувати не в повному обсязі, а частково, інакше це може спричинити ризик втрати авторитету у підлеглих та привести до погіршення результатів роботи.