Звернулися до фахівців, аби дізнатися про плюси та мінуси для осіб, які працевлаштовуються найманими працівниками та ФОПами, а також запитали, чи повинні вести військовий облік фізичні особи-підприємці.

Якщо у вас є запитання до юристів, які потребують розяснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.

Ірина Плукар

Ірина Плукар, юристка EVERLEGAL

Юлія Шарабар

Юлія Шарабар, молодша юристка EVERLEGAL

Найманий працівник та ФОП-працівник – у чому різниця? 

Основна відмінність між найманим працівником та ФОП полягає в способі оформлення їх правовідносин з роботодавцем/замовником.

Так, з найманим працівником укладається трудовий договір, за умовами якого працівник зобов’язується виконувати певну роботу, а роботодавець – регулярно виплачувати погоджений розмір заробітної плати. Водночас на працівника за трудовим договором поширюються гарантії, встановлені трудовим законодавством (щодо охорони та умов праці, відпусток тощо).

З ФОП укладається цивільно-правовий договір, наприклад, договір про надання послуг, який передбачає забезпечення досягнення певного, наперед обумовленого сторонами, результату та відповідно оплату за надану послугу. Такий договір регулюється нормами цивільного законодавства.

ФОП чи найманий працівник: переваги та недоліки для підприємства та ФОПа

При укладенні трудового договору перевагами для працівника є:

  • отримання регулярно заробітної плати у встановленому розмірі;
  • отримання гарантій, передбачених трудовим законодавством.

Натомість недоліками є:

  • фіксований розмір заробітної плати;
  • підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Перевагами для ФОП є:

  • отримання винагороди, пропорційно до витрачених зусиль, знань, навичок;
  • можливість самостійно регулювати обсяг своєї роботи та визначати робочий графік.

Недоліками для ФОП є:

  • необхідність самостійного пошуку замовлень;
  • самостійне декларування та сплата податків;
  • відсутність гарантій щодо мінімальної заробітної плати, вимог щодо дотримання графіка роботи, правил надання відпусток та лікарняних.

Перевагами для роботодавця, який укладає трудовий договір з працівником є:

  • оперування необхідною кількістю працівників та можливість розподілу й планування роботи.

Проте потрібно:

  • відповідати вимогам трудового законодавства (щодо забезпечення дотримання всіх гарантій, зокрема, щодо графіка роботи, оплати відряджень, надання відпусток);
  • дотримуватися процедури припинення трудових правовідносин, а також податкового законодавства (щодо сплати всіх необхідних податків, зборів, платежів тощо).

Переваги у випадку найму ФОПа:

  • зменшення податкового навантаження.

Недоліки:

  • необхідність постійного пошуку професійних виконавців тих чи інших завдань;
  • ризик накладення штрафу на роботодавця у випадку прихованих трудових відносин.

Оподаткування

Із заробітної плати кожного найманого працівника роботодавцем утримуються та сплачуються такі платежі:

  • податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18%;
  • військовий збір – 1,5%;
  • єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 22%. 

ФОП (зокрема, ІІІ групи) самостійно подає звітність та сплачує єдиний податок (ЄП) у розмірі 5% від своєї винагороди, а також 22% ЄСВ, що з 1 січня 2024 року становить 1 562 грн на місяць, а з 1 квітня 2024 року – 1 760 грн на місяць.

Роботодавець не наймає працівників, а реєструє їх ФОПами. Чи законно це?

Чинним законодавством не обмежено право роботодавця укладати договори з ФОПами для виконання робіт чи отримання певних послуг, проте забороняється оформляти фактичні трудові відносини договором з ФОП.

У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, податкові органи можуть проводити фактичні перевірки відповідно до підпункту 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. 

За результатами такої перевірки податкові органи можуть встановити (і) наявність фактичних трудових відносин між роботодавцем та ФОП, вважаючи сторін працівником та роботодавцем, а також (іі) факт заниження сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору тощо, внаслідок здійснення оплати робіт (послуг) за господарськими договорами, які за своєю суттю є трудовими обов’язками працівників.

У такому разі на підставі відповідно акта, складеного за результатами перевірки, може бути винесено відповідні податкові повідомлення-рішення, якими визначаються донарахування щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору тощо.

Державна податкова служба на постійній основі взаємодіє з Державною службою України з питань праці, та у разі виявлення в ході проведення перевірок порушень законодавства про працю, надсилає такі матеріали до останньої. 

Інспектори праці також мають право проводити перевірки щодо правомірності оформлення працівників. 

За результатами таких перевірок до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю без оформлення трудових відносин, можуть застосовувати:

Чи можуть ФОП не вести військовий облік працівників?

Ведення військового обліку ФОПом не передбачено.

Військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться відповідно до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року за №1487 (далі – «Порядок»).

Пунктом 33 Порядку передбачено, що персональний облік призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи ведуть державні органи, підприємства, установи та організації. Щодо ФОП такий обов’язок відсутній.

Водночас у Листі Генерального штабу Збройних Сил України від 27 вересня 2017 року № 321/5989 та у Листі Міністерства оборони України від 13 листопада 2017 року № 321/7065 у відповідь на питання «Чи дійсно фізичні особи-підприємці військовий облік не ведуть?», зазначено, що ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем роботи визначено на усіх підприємствах, незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Водночас ці листи не є нормативно-правовими актами та носять лише інформаційний характер.

Як свідчить практика, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки складають постанови про накладення адміністративного стягнення на ФОПів, які не ведуть військовий облік. Такі постанови можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Читайте ще: Що нового у Законі про відпустки: розбираємося разом з юристкою