Советы для работодателей

Допоможи собі сам: поради з самомотивації

Мотивація працівників є однією з основних функцій будь-якого керівника. Але на практиці першим, хто піднімає питання мотивації працівників, є HR-менеджер. Ще на співбесіді він визначає мотиваційний профіль майбутнього працівника, консультує керівників щодо взаємодії з підлеглими, пропонує елементи системи мотивації в компанії, займається підготовкою корпоративів, подарунків до днів народження. А як щодо мотивації HR-менеджера? Зазвичай у компаніях вважають, що спеціалісти з управління персоналом – самомотивовані та завжди мають ресурси для досягнення результатів. Тому в цій статті розглянемо самомотивацію в розрізі роботи HR-менеджера, хоча використовувати поради може будь-хто.

Що ж таке самомотивація?

Самомотивація – це психічний процес, який будується на внутрішніх стимулах. Це можуть бути амбіції, визнання, саморозвиток, усвідомлення важливості того, що робиш, отримання задоволення від досягнення результату. Деніел Гоулман одним з елементів емоційного інтелекту визначав здатність мотивувати себе. Тож можемо сказати, що чим вищий рівень емоційного інтелекту у людини, тим сильніша в неї самомотивація. Емоційний інтелект можна розвивати, а відтак і над самомотивацією можна працювати.

Нейромедіатори та гормони

Часто ми не замислюємося, яку роль у мотивації відіграють нейромедіатори та гормони нашого організму. Розглянемо деякі з них.

  • Дофамін допомагає мозку обрати правильну стратегію поведінки та створює мотивацію до конкретних дій. Дофамін виділяється, коли ми завершуємо справу. І навпаки, якщо ми тривалий час не досягаємо результату, рівень дофаміну знижується. Розуміючи це, ми можемо впливати на свою самомотивацію. Так, якщо розділити велике завдання на більш дрібні, ми, досягаючи результату, будемо підвищувати рівень дофаміну, що своєю чергою буде впливати на подальшу мотивацію.

Наприклад, вам потрібно розробити систему оцінки персоналу. Розділіть це завдання на етапи та пропишіть для кожного з них бажаний результат. Створюйте списки справ на кожен день. Візьміть за правило принцип step by step. Заохочуйте себе за виконані завдання.

  • Адреналін забезпечує нас енергією, пробуджує натхнення та швидкість дій. Проте його надлишок здатний викликати занадто сильне хвилювання. В такому стані нам важко зосередитись на конкретному завданні, через що ми відчуваємо незадоволення собою, а це призводить до демотивації. Замість того, щоб примушувати себе працювати далі над завданням, пройдіться, прогуляйтесь в парк, зробіть зарядку. Це «розжене» адреналін і ви заспокоїтесь.
  • Ацетилхолін відповідає за навчання, пам’ять. Основний результат нейромедіатора – відчуття зовнішнього балансу та гармонії. Найкращий стимулятор вироблення ацетилхоліну – навчання. Недаремно HR-менеджери так полюбляють читати, відвідувати різноманітні курси, конференції 🙂
  • Серотонін впливає на відчуття щастя. А що може краще мотивувати? Серотонін регулює наш настрій. Те, наскільки ми зосереджені, спокійні, задоволені, залежить від рівня його в організмі.

Іноді жартують, що HR-менеджер – це єдина людина в компанії, яка не має права на поганий настрій. Як мотивувати себе бути в доброму гуморі? Практикуйте медитацію, дихальні практики. Сміх, сонячне світло, банани, темний шоколад, горіхи також здатні швидко підвищити рівень серотоніну.

  • Кортизол. Підвищений рівень кортизолу викликає сильну тривожність, гнів, хвилювання за своє майбутнє, звинувачення себе та інших. Звісно, в такому стані мотивувати себе на виконання будь-яких завдань неможливо. Що можна зробити? Насамперед сказати собі «Стоп!» І знайти просто зараз те, що нас порадує. Це призведе до сплеску дофаміну, і рівень кортизолу впаде. Тепер ми здатні себе мотивувати. Також рівень кортизолу можна зменшити завдяки прогулянці на природі.

Стресові фактори 

Не слід забувати, що брак часу, надмірні зобов’язання, накопичені справи викликають надмірний стрес. Стрес пригнічує когнітивні функції, що погіршує результати роботи, а це безпосередньо впливає на нашу мотивацію. HR-менеджер взаємодіє з керівниками, працівниками компанії, які ставлять завдання «на вчора»: знайти заміну, закрити вакансію, вирішити конфліктну ситуацію, обговорити результати оцінки та інше. Такий ритм роботи може провокувати накопичення задач, нехтування своїми професійними цілями, незадоволення собою. Тому HR-менеджерам надзвичайно важливо ставити собі цілі, планувати роботу, розписувати строки.

Щоб зберегти енергію, наш мозок налаштований так, що чинить опір усьому новому. А чим довше ми зволікаємо, тим складніше замотивувати себе. Тож обхитріть його 🙂 Якщо вам важко розпочати те чи інше завдання, домовтесь із собою, що ви лише попрацюєте над цим 5 хвилин (час встановіть свій). Зазвичай цього достатньо, щоб включитися в роботу.

Рефреймінг

Також для самомотивації можна використовувати рефреймінг – спосіб, який дозволяє подивитись на ситуацію по-іншому. Наприклад,

  • Для створення контрасту, використовуємо слово «Чи» («Що я буду відчувати, якщо допишу чи недопишу сьогодні програму тренінгу: задоволення чи розчарування?»)
  • Для того, щоб зрозуміти, як одна ситуація впливає на іншу, використовуємо поєднання «Якщо…, то…» («Якщо я сьогодні не зроблю заплановане, то завтра змушена буду затриматись на роботі»)
  • Щоб показати переваги ситуації, використовуємо слово «Зате» («Зараз мені потрібно багато зусиль докласти для закриття всіх завдань, зате у відпустці я буду почуватись спокійно»)

Самоотивація – це постійний процес. Важливо відстежувати свій настрій, аналізувати вплив різних чинників на наше самопочуття та вчасно реагувати на фактори, які можуть привести до демотивації.

Надія Березова, HR-консультант, сертифікований коуч, викладач курсів HRM

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Lost Password