Протягом останніх кількох років ми все частіше отримуємо запити на такі види досліджень, як рівень задоволеності та залученості персоналу, HR-Brand, Employee Journey Map та інші. Топ-менеджери передових компаній України почали усвідомлювати, що якісний сервіс для зовнішнього клієнта залежить від якісного сервісу для внутрішнього клієнта (тобто працівників компанії), який неможливий без піклування про його психоемоційне здоров’я.

Щастя на робочому місці – це тренд сьогодення. Компанії проводять дослідження, вимірюють індекс щастя, контролюють емоції співробітників, слідкують за тим, хто, скільки і як усміхається. Роботодавці вже й не знають, якого ще щастя заподіяти своїм працівникам.

Та річ у тім, що щастя не може існувати поза самою людиною. Воно, як і будь-яке інше почуття, існує всередині нас. Очікувати щастя від когось іншого, зокрема від роботодавця, – це все одно що перекладати на нього відповідальність за відсутність  щастя у своєму житті. Причинами звільнення в такому випадку будуть: неадекватне керівництво, ненормований робочий день, недружня атмосфера, неналежні умови праці тощо.

Якщо вчасно розпізнати та зреагувати на емоційний стан співробітника, ми здатні попередити:

  1. Негативні результати роботи.
  2. Зниження продуктивності праці.
  3. Эмоційне вигорання.
  4. Плинність персоналу та зрив проектів.
  5. Часті лікарняні (а це вже загальновідомий факт: існує безпосередній зв’язок між ментальним та фізичним здоров’ям людини).

За оцінками ВОЗ, кожен долар, вкладений у боротьбу з депресією та іншими психічними проблемами, принесе натомість 4$ завдяки покращенню самопочуття та працездатності працівників.

Однак проблема полягає в тому, що, згідно зі статистикою, лише 2% персоналу озвучує свої ментальні проблеми керівництву чи HR-менеджеру. Тож  який вихід? Як розпізнати, в якому стані знаходяться працівники?

Питати, питати і ще раз питати! Кому, як не нам, HR-ам, відомо, що економічно набагато вигідніше утримувати продуктивний та залучений персонал, аніж постійно витрачати кошти та зусилля на нескінченний пошук, адаптацію та навчання нових співробітників.

Так, у лютому цього року 4Service Group провела дослідження психоемоційного здоров’я та благополуччя працівників компаній різних галузей та спеціалізацій, у якому взяли участь 158 респондентів з усієї України.

За результатами опитування ми визначили топ-20 факторів стресу в українських організаціях, список яких очолюють:

  • необхідність «переключатися» між кількома задачами (мультитаскінг);
  • наявність перепрацювань/велика завантаженість працівників;
  • відсутність зворотного зв’язку від керівництва.

43% респондентів зазначили, що компанії не роблять нічого для зменшення рівня стресу в організаціях, а 19% опитаних вважають, що навчання та корпоративи – це і є заходи, націлені на зниження рівня стресу.

78% респондентів згодні з тим, що піклування про психічне здоров’я та емоційне благополуччя працівників з боку роботодавця є вкрай важливим. Однак лише 33% насправді втілюють таке піклування в життя, з них лише 19% компаній виділяють бюджет на цей напрямок.

Як гадаєте, кого вважають відповідальним за піклування про психоемоційний стан співробітника? «Звісно ж, HR-ів!» – відповіли 54%.

Плани на впровадження інструментів для піклування про психічне здоров’я персоналу фактично мають лише 15%.

Респондентами було визначено такі інструменти піклування, які мають високий рівень поширення та якість впливу:

  • прозора довірлива комунікація між керівництвом та працівниками;
  • облаштування комфортних робочих місць;
  • регулярний зворотній зв’язок, що розвиває та підтримує;
  • усунення/контроль публічної критики, тролінгу, булінгу.

Це – той найнеобхідніший мінімум, навіть без урахування організації харчування в офісі, масажних кабінетів, штатного психолога, кімнати відпочинку для працівників, який сприяє психоемоційному благополуччю персоналу і, як наслідок, – більшій ефективності та прибутковості бізнесу.

Ольга Красина, HR BP міжнародної дослідницької організації 4Service Group, 7+ років досвіду у сфері HR, психолог-консультант Центру томалогії