Високі очікування щодо себе та інших корисні, але існує переломний момент, коли вони приносять більше шкоди, ніж користі. Бажання зробити все якнайкраще – це чудова мета. Але коли високі очікування стають неможливими та нереалістичними, ви на шляху до того, щоб стати перфекціоністом.


Прагнення до перфекціонізму – це не завжди погано. Дослідження показали, що люди, які дотримуються високих стандартів, ретельно ставляться до своєї роботи і мотивовані на успіх.


Але існує переломний момент, коли жорсткі стандарти перфекціонізму починають приносити більше шкоди, ніж користі.


«Перфекціонізм – це форма тривоги», – каже Шеннон Гарсія, психотерапевтка із State of Wellness Counseling в Іллінойсі та Вісконсині. «Ваш перфекціонізм може стати тим, що стримує вас у кар’єрному зростанні, коли ви або починаєте уникати завдань через страх, що вони не будуть виконані досконало, або витрачаєте надмірну кількість часу на те, щоб зробити щось ідеально».


У статті 4 Signs Your Perfectionism Is Becoming Toxic At Work описані ознаки того, що ви схильні до токсичного перфекціоністського мислення – і які негативні наслідки це може мати для вашого здоров’я. Якщо хоча б одне з цих тверджень стосується вас, можливо, настав час для самоаналізу.


Ви роздумуєте лише про те, чого не зробили, і це заважає зосередитись на виконаній роботі


Якщо ви не можете розмірковувати про те, чого досягли, ви ніколи не будете задоволені. Для перфекціоніста, який оцінює свою роботу: «Від 0 до 99 – це погано. Оцінка 100 є прийнятною», – пояснює Перпетуа Нео, психологиня та коучиня для керівників.


Перфекціоністи не приймають компліментів і зациклюються на помилках. І якщо ви будете чинити на себе такий нестерпний тиск, то згорите.


За перфекціоністського мислення, коли ви досягаєте своєї мети, ваша наступна думка – «Що далі?», – каже психотерапевтка з Нью-Джерсі Анжела Клак.


«Вони дивляться на своїх конкурентів, щоб побачити, як можуть зробити це краще, і фінішна пряма просто продовжує віддалятися все далі й далі, поки не вигорять», – зазначає Клак. «Вони ніколи не насолоджуються моментом перемоги».


Вигорання є наслідком хронічного стресу на робочому місці та може зруйнувати ваше здоров’я в довгостроковій перспективі. Воно пов’язане з нескінченною втомою, головним болем, безсонням, депресивними симптомами та іншими поганими наслідками для здоров’я.


Ось чому так важливо розслабитися і приділити час тому, щоб відчути задоволення від того, що ви зробили, після того, як завершили завдання. Таке самоусвідомлення не лише допоможе вам замислитися над своєю кар’єрою, але й допоможе уникнути нездорових перфекціоністських тенденцій.


Ви надмірно турбуєтеся про те, що станеться, якщо ви або колеги не досягнете високих стандартів


У метааналізі, опублікованому в Journal of Applied Psychology, дослідники з Університету Маямі, Університету Флориди та Технологічного інституту Джорджії проаналізували 95 попередніх досліджень і виявили, що існує два типи перфекціоністів: перфекціоністи, які прагнуть досконалості, вимагають надмірно високих стандартів для себе та інших, і перфекціоністи, які уникають невдач, яким «властива нав’язлива стурбованість і відраза до того, що вони не можуть досягти надзвичайно високих стандартів роботи», – розповіла співавторка дослідження, професорка менеджменту Лоренс Стід в інтерв’ю для HuffPost.


Якщо у вас трапляються нервові зриви через думку про те, що ви не виконали завдання відповідно до своїх стандартів, це ознака того, що ви можете бути перфекціоністом, який уникає невдач. І це проблема.


Дослідження показало, що вигорання, стрес і тривога тісніше пов’язані з перфекціонізмом, що уникає невдач, тоді як перфекціонізм, що прагне досконалості, більше пов’язаний з такими перевагами, як мотивація та залученість.


Загалом, перфекціонізм не покращує виконання роботи, незалежно від того, до якого типу належить людина.


«Наші результати свідчать про те, що перфекціонізм здебільшого не є корисним на робочому місці. Хоча високий рівень перфекціонізму має певні переваги, вони можуть бути нівельовані негативними наслідками, а загальний вплив на продуктивність не спостерігається», – зазначає Стід.


Ви постійно порушуєте дедлайни, бо вважаєте, що ваша робота недостатньо якісна


Шеннон Гарсія каже, що ознакою того, що ваш перфекціонізм приносить більше шкоди, ніж користі, є те, що він не дозволяє вам нічого зробити.


«Ви допрацьовуєте робочі завдання знову і знову, дедлайни переносяться, тому що те, над чим ви працюєте, ніколи не здається вам достатньо хорошим, або ви навіть можете мати проблеми з початком роботи через страх, що не зможете виконати її досконало», – сказала вона.


Коли ви прославитесь у своїй команді зірваними дедлайнами, можете отримати невтішну робочу репутацію ненадійного працівника. Як тільки таке сприйняття закріпиться, вам буде важко просуватися кар’єрними сходами.


Гарсія вважає, що перфекціонізм може призвести не лише до вигорання, але й до розчарування з боку боса та колег, а також до постійного стресу, який переноситься з роботи в особисте життя.


«Якщо ви примхливі, дратівливі, вимогливі або вами важко керувати як працівником чи навіть як керівником внаслідок внутрішньої боротьби за досконалість, ви, швидше за все, впливатимете на членів команди та колег, створюючи некомфортні умови для взаємодії», – каже Клак.


Ви не спілкуєтесь, адже боїтеся здатися «неідеальним/неідеальною»


За словами Нео, ще однією ознакою того, що ваш перфекціонізм стає шкідливим, є те, що ви не можете по-справжньому слухати або взаємодіяти з колегами чи коханими, тому що занадто стурбовані підтримкою ідеального образу «я».


«Людина може дозволити своєму перфекціонізму утримувати її від спілкування з колегами, тому що якщо колеги дізнаються про неї справжню… вона нікому не сподобається», – каже вона. «Вони відчувають неймовірний тиск з боку самих себе, щоб одягнути цю соціальну маску».


Психологи виявили, що поряд з перфекціоністами, які встановлюють для себе нереалістичні стандарти, існують «соціально приписані» перфекціоністи, які відчувають, що суспільство або люди, які їх оточують, нав’язують їм неможливі стандарти. Соціально приписаний перфекціонізм пов’язаний з депресією та іншими психічними розладами.


Гордон Флетт, психолог, який досліджував цей зв’язок, сказав, що причиною того, що соціально приписаний перфекціонізм може мати погані наслідки для здоров’я, є те, що цей вид перфекціонізму «має елемент тиску в поєднанні з почуттям безпорадності та безнадійності», – сказав він Американській психологічній асоціації. За його словами, соціальні перфекціоністи схильні вважати, що «чим краще я працюю, тим кращого від мене очікують».


Якщо вам цікаво, допомагає чи шкодить ваш перфекціонізм вашій кар’єрі, запитайте себе, каже Нео: «Чи зменшує це ваше життя? Чи робить вас нещасними, тривожними, по суті, тінню того, ким ви є насправді? Чи відчуваєте ви прірву, що зростає, між людиною, яку представляєте зовні, але всередині відчуваєте, що все може зруйнуватися в будь-який момент?».


Якщо будь-яка з ваших відповідей «так», то перфекціонізм більше не служить вам, і вам слід подумати про те, щоб переглянути свої стандарти на «досить добре», – сказала вона.


Читайте ще: «Я більше не можу»: як вчасно помітити професійне вигорання та запобігти йому?